16.09.2020 Справа № 756/9421/20
Справа №756/9421/20
Провадження № 3/756/4964/20
10 вересня 2020 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 142700, який надійшов до Оболонського районного суду м. Києва з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві, ОСОБА_1 10.12.2017 р. о 01.50 год., керуючи автомобілем Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , в м. Києві по вул.Богатирській в напрямку м. Вишгород, не врахувала дорожньої обстановки, не обрала безпечної швидкості руху, не впоралася з керуванням та скоїла наїзд на дорожню огорожу, чим порушила п.п. 2.3б, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Бачигін К.В. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення.
Представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат Богомазов П.С. у судовому засіданні просив визнати винною ОСОБА_1 у порушенні вимог ПДР, внаслідок чого було завдано майнової шкоди власнику автомобілю Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3 .
Судом було допитано потерпілого ОСОБА_3 , який пояснив, що передав належний йому транспортний засіб Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 в тимчасове користування ОСОБА_4 . Йому відомо, що останній передав автомобіль ОСОБА_1 , автомобіль потрапив в ДТП, внаслідок чого йому було завдано шкоду. На місце ДТП він не був, її обставини йому не відомі.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він мав генеральну довіреність на користування та відчуження автомобілю Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 . На прохання ОСОБА_1 він надав їй у користування вказаний автомобіль. В цей час сталась ДТП, внаслідок якої пошкоджено зазначений автомобіль. Свідком пригоди він не був. Вважає, що ОСОБА_1 бреше з приводу обставин ДТП і того, що автомобілем керувала невідома особа. В розмові з ним вона визнавала факт того, що була за кермом в момент ДТП.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа, у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
У якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, співробітниками поліції надано: протокол серії ДПР18 №142700 від 22.07.2020; письмові пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 08.07.2020; акти огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , письмові пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , результати тесту на приладі Драгер Алкотест відносно ОСОБА_1 ; схему місця ДТП та копію акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 10.12.2017; рапорт інспектора УПП у м. Києві Радченка Д.М.; письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ; розписка ОСОБА_4 від 26.12.2017.
Аналізуючи вказані докази суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Так, згідно з поясненнями свідка ОСОБА_4 від 26.12.2017 останній зазначив, що на підставі довіреності володіє автомобілем Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 09.12.2017 передав вказаний автомобіль у користування ОСОБА_1 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10.12.2017 йому нічого не відомо.
Згідно з поясненнями ОСОБА_4 від 08.07.2020 останній підтвердив, що 09.12.2017 передав вказаний автомобіль ОСОБА_1 , яка 10.12.2017 скоїла на ньому ДТП. Остання неодноразово зізнавалася йому під час зустрічей, що саме вона керувала автомобілем та потрапила у ДТП. Про це вона не зізнавалася, оскільки керувала авто у стані алкогольного сп'яніння та боялася, що її позбавлять водійських прав.
Свідком у справі може бути кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
При цьому, цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
Натомість, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_4 , оскільки останній виступає третьою особою на стороні відповідача у цивільній справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 10.12.2017 та про яку йдеться мова у даній справі про адміністративне правопорушення, а отже є зацікавленим в результаті розгляду даної справи, оскільки постанова у справі про адміністративне правопорушення матиме преюдиціальне значення при розгляді зазначеної цивільної справи.
Крім того, показання свідка ОСОБА_4 не узгоджуються з показаннями самої ОСОБА_1 , а також свідка ОСОБА_6 , які пояснили, що ОСОБА_1 10.12.2017 під час дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , вказаним транспортним засобом не керувала, за кермом перебувала невідома їм особа, з якою ОСОБА_1 познайомилася того вечора та попросила підвезти її додому на її автомобілі, оскільки сама вона вживала алкоголь та не могла керувати автомобілем. Після того, як сталася дорожньо-транспортна пригода, вказана особа втекла у невідомому напрямку.
Крім того, ОСОБА_4 на момент ДТП не був безпосереднім свідком подій і не може стверджувати про те, хто саме знаходився за кермом транспортного засобу в момент пригоди.
Пояснення ОСОБА_1 , надані нею 10.12.2017 та 26.12.2017, та пояснення ОСОБА_6 узгоджуються між собою.
Суд не враховує пояснення ОСОБА_5 , оскільки останній на місці ДТП 10.12.2017 не перебував, безпосередньо не бачив, за яких обставин сталася ДТП та хто пере бував за кермом автомобіля, а тому, на думку суду, не в змозі об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися 10.12.2017.
Згідно з рапортом інспектора УПП у м. Києві Радченка Д. від 10.12.2017, прибувши на місце ДТП екіпаж патрульної поліції виявив на місці ДТП ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , при цьому ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів ДТП неодноразово повторювала, що автомобілем Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , не керувала, що автомобілем на її прохання керував невідомий чоловік, який зник з місця ДТП. У зв'язку з не встановленням особи водія, який керував вказаним транспортним засобом, складені матеріали було передано до відділу розшуку та дізнання разом зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Надаючи оцінку переписці у мобільному додатку Viber між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , суд виходить з того, що у даній переписці ОСОБА_1 не заперечувала факт передачі їй ОСОБА_4 у користування автомобіля Volkswagen Passat, а також того, що вона перебувала у вказаному автомобілі під час ДТП та готовність останньої відшкодувати шкоду, завдану ДТП, проте жодним чином вказана переписка не доводить того, що ОСОБА_1 самостійно 10.12.2017 керувала вказаним автомобілем в той час, коли сталася дорожньо-транспортна пригода та не спростовує тверджень останньої про те, що автомобілем керувала невідома особа на її прохання, яка після ДТП зникла у невідомому напрямку.
Інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в матеріалах справи не міститься.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суддя, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 124, 247, 283-285 КУпАП, суд
Провадженні у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.М.Майбоженко