Ухвала від 14.09.2020 по справі 756/7857/20

14.09.2020 Справа № 756/7857/20

№756/7857/20

№2-а/756/222/20

УХВАЛА

14 вересня 2020 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2020 року ОСОБА_1 через свого представника Деречу В.О. звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №0099/70000/19 від 06.08.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

У відповідності до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ст.289 КУпАП встановлено спеціальний строк для звернення до суду з позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Так, відповідно до цієї норми скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Поважність пропуску строку до адміністративного суду з позовом про оскарження постанови в справі про порушення митних правил №0099/70000/19 від 06.08.2019 року представник позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду адміністративної справи, йому не було належним чином вручено копію протоколу про порушення митних правил та постанови оскільки останній за місцем реєстрації не знаходився, а проживав у батьків хоча підтверджує, що попередні листи та постанову Донецької митниці Державної фіскальної служби України від 14.05.2019 року з приводу перевищення встановленого строку доставки цього ж транспортного засобу отримана належним чином саме за місцем реєстрації позивача.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У відповідності з вимогами ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони.

При цьому, представником ОСОБА_1 не подано належно оформленої заяви із зазначенням об'єктивно непереборних та незалежних від волевиявлення позивача обставини, які дають можливість поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або, якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16.07.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,- залишено без руху. Роз'яснено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

11.08.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, у якій вказано що ОСОБА_1 начебто не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду адміністративної справи, йому не було належним чином вручено копію протоколу про порушення митних правил та постанови оскільки останній за місцем реєстрації не знаходився, а проживав у батьків, а 24.09.2019 року виїхав до Португалії з метою працевлаштування де знаходиться до цього часу.

Щодо твердження представника позивача про зміну місця проживання ОСОБА_1 як про причину, що обтяжила та призвела до пропуску строку звернення до суду із позовом, - суд зазначає наступне.

Представником позивача додано до позовної заяви копію паспорту позивача, згідно якого позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Жодних інших документів, які б свідчили про реєстрацію або зареєстроване місце перебування позивача в іншому місці, окрім письмових пояснень нібито його батьків про те, що останній проживав з ними за адресою: АДРЕСА_2 , ні до позовної заяви, ні до заяви про поновлення пропущеного строку звернення із повозом до суду позивачем та його представником не надано.

Також, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність обставин, що перешкоджали або унеможливлювали звернення позивача або його представника до суду у передбачений законом строк, більше того підтвердження можливості оформлення ордеру на представництво інтересів ОСОБА_1 від 30.06.2020 року після виїзду останнього до Португалії.

Відтак, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про поновлення пропущеного строку не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Пунктом 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За таких обставин, оскільки представником позивача у заяві про поновлення пропущеного строку не наведено поважності причин такого пропуску строку, позовна заява підлягає поверненню.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив

Заяву ОСОБА_1 - адвоката до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, - визнати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.В. Шевчук

Попередній документ
91563024
Наступний документ
91563026
Інформація про рішення:
№ рішення: 91563025
№ справи: 756/7857/20
Дата рішення: 14.09.2020
Дата публікації: 18.09.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо