Справа №:755/10641/20
1-кп/755/1264/20
"07" вересня 2020 р.
Дніпровського районного суду м. Києва колегіально в складі трьох суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_6
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120181000400011396 від 14 грудня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3, ст.187 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судові засідання, призначені на 15 жовтня 2019 року, 25 листопада 2019 року, 12 грудня 2019 року, 02 лютого 2020 року, 17 березня 2020 року, 31 березня 2020 року, 02 червня 2020 року, 16 липня 2020 року та 22 липня 2020 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань від нього не надходило.
Ухвалами суду від 07 лютого 2020 року та 02 червня 2020 року до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано привід, виконання якого доручено начальнику Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві.
Згідно рапортів о/у Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, під час виходу за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 не проживає, його місце проживання невідоме.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про оголошення у розшук та надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_6 з метою приводу до суду для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що обвинувачений на неодноразові виклики суду не реагує, що свідчить про ухилення останнього від явки до суду. Крім того, прокурор просив виділити матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_6 в окреме провадження.
Ухвалою суду від 22 липня 2020 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_6 з метою його приводу для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу виді тримання під вартою.
07.09.2020 року в судове засідання доставлено обвинуваченого ОСОБА_6 .
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зважаючи на те, що він ухилявся від суду та був оголошений в розшук.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання, приходить до наступних висновків.
Відповідно ж до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, визначені п. 1 - п. 3 ч. 1 цієї статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу та визначені у п. 1-п. 11 ч. 1 вказаної статті.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжким та за яке законом передбачене покарання понад десять років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Також згідно ст. 178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків та його майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються, та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а також те, що обвинувачений ухилявся від явки до суду, у зв'язку з чим був оголошений в розшук, а тому, враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому суд не знаходить підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_6 судом, на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено, у зв'язку з чим суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав визначати розмір застави обвинуваченому ОСОБА_6 , оскільки він обвинувачується у вчиненні злочину, із погрозою застосування насильства.
Керуючись ст.ст. 179, 193-196 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, тобто до 04 листопада 2020 року, включно, взявши його під варту в залі суду.
.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її проголошення.
Головуючий суддя:
Судді: 1.
2.