вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3014/16
за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до Бучанської міської ради
та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Споруда”
про визнання недійсними рішень, договору оренди земельної ділянки та її витребування з чужого незаконного володіння.
Головуючий суддя Бабкіна В.М.,
суддя Конюх О.В.,
суддя Щоткін О.В.
секретар судового засідання: Демідова А.А.
Представники сторін:
від прокуратури: Івашин О.Є., посв. № 055461
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: Бєляков М.С., розпорядж. № 185-к/2 від 06.06.2018 р.;
від відповідача 2: не з'явився.
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа № 911/3014/16 за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Бучанської міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Споруда” про визнання недійсними рішень, договору оренди земельної ділянки та її витребування з чужого незаконного володіння. Так, прокурор просить суд: визнати недійсним рішення Бучанської міської ради № 192-8-V від 26.04.2007 р. “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємству для будівництва готельного комплексу та організації зони відпочинку в м. Буча по вул. Шевченка, 2-д”; визнати недійсним рішення Бучанської міської ради № 1336-51-V від 30.04.2009 р. “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ТОВ “Споруда” для будівництва готельного комплексу та організації зони відпочинку по вул. Шевченка, 2-д в м. Буча”; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,6 га з кадастровим номером 3210945300:01:091:0030, укладений 15.05.2009 р. між Бучанською міською радою та ТОВ “Споруда”, зареєстрований в державному реєстрі земель за № 040992600030; витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ТОВ “Споруда” земельну ділянку загальною площею 0,6 га з кадастровим номером 3210945300:01:091:0030, вартістю 2070900 грн., що розташована за адресою: м. Буча, вул. Шевченка, 2-д.
В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на те, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014 р. у справі № 367/4187/14-ц, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду Київської області від 06.02.2015 р. та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.07.2015 р., а також постановою Верховного Суду України від 16.12.2015 р., було задоволено позов заступника прокурора Київської області та визнано недійсним рішення Бучанської селищної ради від 25.06.2002 р. № 71/1-4-XXIV “Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління, до земель житлової та громадської забудови”. Водночас, саме внаслідок прийняття вказаного рішення Бучанської селищної ради від 25.06.2002 р. № 71/1-4-XXIV у подальшому Бучанська міська рада розпорядилася спірною земельною ділянкою шляхом прийняття оскаржених прокурором у даній справі № 911/3014/16 рішень ради та укладення відповідачами оспорюваного договору оренди.
Прокурор у позові наголошував на тому, що рішенням Ірпінського міського суду від 17.10.2014 р. у справі № 367/4187/14-ц, залишеним без змін судами вищих інстанцій, задоволено позов прокуратури області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про визнання недійсним рішення Бучанської селищної ради від 25.06.2002 р. № 71/1-4-XXIV, яким незаконно було віднесено землі лісогосподарського призначення до земель житлової та громадської забудови, а також визнано недійсним ще ряд рішень про передачу у власність громадян частини цих земель та витребувано на користь Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння земельну ділянку загальною площею 14,0455 га. Таким чином, судовими рішеннями у вказаній справі встановлено відсутність у Бучанської міської ради повноважень на розпорядження лісовими земельними ділянками, вкритими лісовою рослинністю, державної власності. Водночас, прокурор вказував, що обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої ці обставини встановлено.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2017 р. у даній справі № 911/3014/16 було призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
05.03.2020 р. до господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок експерта № 4969/19-41 від 20.01.2020 р., відповідно до якого експерт зазначав, що після прийняття Бучанською селищною радою рішення від 25.06.2002 р. № 71/1-4-ХХІV "Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління, до земель житлової та громадської забудови", до державної статистичної звітності за формою № 6-зем були внесені зміни в частині виключення з обліку земель лісогосподарського призначення та переведення їх до земель, не наданих у власність та постійне користування. Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014 р. у справі № 367/4187/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06.02.2015 р. (провадження № 22-ц/780/170/15) та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.07.2015 р., визнано недійсним рішення Бучанської селищної ради № 71/1-4-ХХІV від 25.06.2002 р. "Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління, до земель житлової та громадської забудови". Рішенням Бучанської міської ради від 26.04.2007 р. № 192-8-V було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємству інженерно-будівельному центру "Споруда" смт. Буча, вул. Шевченка. 2-д, для будівництва готельного комплексу та організації відпочинку. У довідці про правовий статус земельної ділянки № 7865, наданої Ірпінським міським відділом земельних ресурсів Київської області в грудні 2006 року, зазначено, що земельна ділянка за проектом відводиться за рахунок земель, не наданих у власність або постійне користування.
Виходячи із наведеного, експерт дійшов висновку, що станом на 26.04.2007 р. земельна ділянка з кадастровим номером 3210945300:00:091:0030, площею 0,6 га, що розташована на території міста Буча Київської області, у складі земель лісогосподарського призначення не перебувала. Водночас, за висновком експерта, визначити чи розташована станом на 26.04.2007 р. земельна ділянка з кадастровим номером 3210945300:01:091:0030, площею 0,6 га, в межах земель лісогосподарського призначення, які були визначені за результатами лісовпорядкування 1987- 1988 років, не вбачається можливим, оскільки координати поворотних точок (кутів) окружних меж планшетів лісовпорядкування №№ 4-18 в геодезичному журналі, який є складовою проекту організації та розвитку господарства Бучанського комунального лісгоспу, є координатами умовної системи координат, яка не має прив'язки до пунктів державної геодезичної мережі або геодезичних мереж згущення.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2020 р. було поновлено провадження у справі № 911/3014/16, підготовче засідання призначено на 07.04 2020 р. та зобов'язано учасників процесу надати суду письмові пояснення щодо висновку експерта № 4969/19-41 від 20.01.2020 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2020 р., з огляду на введення в Україні карантинних обмежень, було повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі № 911/3014/16, призначене на 07.04.2020 р., не відбудеться.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2020 р. учасників справи було повідомлено, що підготовче засідання у справі № 911/3014/16 відбудеться 08.09.2020 р.
08.09.2020 р. до господарського суду Київської області від прокуратури, на виконання вимог ухвали суду від 16.03.2020 р., було подано пояснення б/н, б/д (вх. № 18977/20 від 08.09.2020 р.), відповідно до яких прокурор зазначив, що прокуратурою Київської області, за дорученням Офісу Генерального прокурора, здійснено ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42015110000000391 та отримано висновки експертів за результатами проведення судових земельно-технічних експертиз від 21.07.2017 р. та від 24.07.2017 р. Співставленням дослідницьких частин експертиз, проведених одним і тим же судовим експертом у справі № 911/3014/16 та в межах кримінального провадження № 42015110000000391, встановлено, що під час проведення експертизи від 24.07.2017 р. на вирішення експерта ставилось питання: «Чи мала земельна ділянка площею 890 га, яку обслуговувала Бучанська лісогосподарська установа статус земель лісового фонду та чи перебувала вона в межах селища Буча станом на 01.01.2002 року?». Експертом зазначено, що для встановлення вказаного факту шляхом співставлення, необхідні координати поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки Бучанської лісогосподарської установи та координати поворотних точок (кутів) меж селища Буча, які були дійсні станом на 01.01.2002 р. Водночас, такі координати на дослідження не надавались, а тому експертиза проводилась за наявними матеріалами шляхом аналізу нормативно-правових і нормативно-технічних актів у галузі землеустрою і геодезії, а також аналізу інших наданих на дослідження матеріалів. Аналогічні висновки зазначено у висновку експерта від 20.01.2020 р. № 4969/19-41. Натомість, у висновку експерта від 24.07.2017 р. № 3520/17-41 зазначено, що в підрозділі 5 «Зелені насадження» розділу VI «Архітектурно-планувальна організація території» Генерального плану смт. Бучі і Гостомеля Київської області, розробленого Українським державним інститутом проектування міст «Діпромісто» в 1966-1967 роках за завданням Держбуду УPCP, з перспективою на 25 років, зазначено: «В силу того, що смт. Буча майже повністю розташоване на території Бучанської лісової дачі Бучанського лісгоспу Київського облкомунгоспу, насадження загального користування в ньому практично відсутні. Загальна площа Бучанської лісової дачі становить 890 га, в т.ч. лісова площа займає 558 га і нелісова - 332 га, тобто близько 40%. Покрита лісом площа (555 га) в значній частині також зайнята будівлями - в основному піонерськими таборами та частково індивідуальною житловою забудовою. Однак, площа насаджень на цих територіях перевищує 0,3 у зв'язку з чим лісовпорядкуванням, проведеним в 1966-1967 рр., вони віднесені до лісових площ». Аналогічні висновки зроблені експертом у висновку від 20.01.2020 р. № 4969/19-41.
У висновку експерта № 3520/17-41 від 24.07.2017 р. також зазначено, що в листі Бучанського лісгоспу Київського обласного управління житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації № 5/76 від жовтня 2001 року зазначено, що до складу лісгоспу входить Бучанська лісова дача площею 890 га. Крім того, під час проведення судової експертизи від 21.07.2017 р. № 1650/16-41/13133ч13568/17-41/13569ч13718/17-42/13719ч13868/17-43 під час вирішення питань щодо накладання на землі Бучанської лісогосподарської установи Київського обласного управління житлово-комунального господарства земельних ділянок, відведених на території Бучанської міської ради, експертами, за відсутності координат поворотних точок (кутів) меж Бучанської лісогосподарської установи, в повному об'ємі із семизначних цифр до коми використовувались план лісонасаджень Бучанського комунального лісгоспу 1988 р., карта-схема лісонасаджень Бучанського комунального лісгоспу 1988 р., план рекреаційного облаштування території Бучанського комунального лісгоспу 1998 р., проект організації та розвитку лісового господарства Бучанського комунального лісгоспу з геодезичним журналом лісовпорядкування 1987-1988 р.р. з планшетами лісовпорядкування Бучанської лісової дачі №№ 1, 2, 3, 4. Також експертами досліджувались координати поворотних точок (кутів) меж міста Буча (Державної геодезичної мережі 1963 року (SC63) в повному об'ємі із семизначних цифр до коми), основне креслення Генерального плану міста Буча в масштабі 1:5000, журнал геодезичної зйомки зовнішньої межі планшетних рамок 1987 р. Бучанського комунального лісгоспу з координатами поворотних точок (кутів) вказаних меж, які складаються із шестизначних цифр (до коми), планшети лісовпорядкування Бучанської лісової дачі №№ 1, 2, 3, 4 в масштабі 1:5000, які складені на основі геоданих землевпорядкування 1949/1967 р.р. та лісовпорядкування 1999 р., і на яких частково відображена вулично-дорожня мережа м. Буча. Саме дослідження проводилось шляхом камеральної обробки координат поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок, зазначених у вищенаведених документах. Таким чином, зазначені вище висновки судових експертів від 21.04.2017 р. та від 24.04.2017 р. і досліджені у них матеріали додатково, в сукупності із наявними у справі № 911/3014/16 доказами, а також згідно даних Публічної кадастрової карти України, підтверджують надання спірної земельної ділянки в користування юридичної особи за рахунок земель лісогосподарського призначення державної форми власності, а тому зазначені вище документи, на переконання прокурора, необхідно на підставі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України залучити до матеріалів справи з метою повного і неупередженого дослідження усіх її обставин.
08.09.2020 р. до господарського суду Київської області відповідачем 1 було подано письмові пояснення б/н від 07.09.2020 р., відповідно до яких Бучанська міська рада зазначала, що прокурором не надано жодного достовірного та належного доказу невідповідності проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки вимогам земельного законодавства, а також доказів того, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, з огляду на таке.
У висновку експертизи зазначено, що станом на 26.04.2007 р. земельна ділянка з кадастровим номером 3210945300:00:091:0030 площею 0,6 га у складі земель лісогосподарського призначення не перебувала. В свою чергу, визначити, чи перебувала вона в межах земель лісогосподарського призначення станом на 1987-88 роки (тобто на момент проведення останнього лісовпорядкування) неможливо, оскільки координати кутів окружних меж планшетів лісовпорядкування №№ 4-18 в геодезичному журналі, що є складовою проекту організації та розвитку господарства Бучанського комунального лісгоспу, є координатами умовної системи координат, що не має прив'язки до пунктів державної геодезичної мережі координат або геодезичних мереж згущення. По суті, експертом було констатовано, що за координатами умовної системи координат можливо визначити виключно конфігурацію та площу земельної ділянки (ділянок) Бучанської лісової дачі, однак неможливо встановити реальне розташування такої ділянки в просторі та на місцевості. З урахуванням зазначеного, на переконання міської ради, немає жодного доказу того, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3210945300:01:091:0030 площею 0,6 га за адресою: м. Буча, вул. Шевченка, 2-д, знаходиться в складі колишньої Бучанської лісової дачі площею 890 га. При цьому, загальна площа міста Буча, починаючи з 2004 року, складає 2658,13 га (що підтверджується проектом землеустрою щодо встановлення меж смт. Буча, затвердженим рішенням Київської обласної ради від 22.10.2004 р. № 219-17-V), а відповідно, територія колишньої Бучанської лісової дачі охоплює лише третину населеного пункту. Таким чином, прокурор зобов'язаний надати чіткі докази того, що спірні земельні ділянки входять саме до складу Бучанської лісової дачі, а не до інших частин міста. Відсутність чітких координат цієї дачі унеможливлює співвіднесення її зі спірною земельною ділянкою.
При цьому, відповідач 1 зазначав, що дана позиція підтверджується рішенням Ірпінського міського суду від 05.07.2016 р. у справі № 367/2577/16-ц, залишеним у силі рішеннями вищестоящих інстанцій, в т.ч. ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2017 р. Натомість, прокурором не долучено ні до матеріалів позову, ні в розпорядження експертної установи жодних документів, які би дали можливість встановити реальні межі як Бучанської лісової дачі в цілому (якщо вона існує), так і окремих її частин - кварталів та виділів. Водночас, рішення Бучанської селищної ради від 25.06.2002 р. (яке було визнано недійсним рішенням Ірпінського міського суду від 17.10.2014 р.) стосувалося не Бучанської лісової дачі площею 890 га, а земель, що обслуговувалися Бучанською лісогосподарською установою. У свою чергу, ця територія охоплювала не 890 га, а 252,9 га. При цьому, згідно експертного земельно-технічного дослідження № 2-17 від 21.10.2017 р. земельної ділянки площею 252,9 га в місті Буча станом на 2002 рік і в подальшому взагалі не існувало. Тобто, на думку відповідача 1, прокуратурою протиправно поширено преюдиційну силу рішення Ірпінського міського суду від 17.10.2014 р. у справі № 367/4187/14-ц на спірну земельну ділянку у справі № 911/3014/16. Натомість, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3210945300:01:091:0030 площею 0,6 га за адресою: м. Буча, вул. Шевченка, 2-д має чітке цільове призначення, площу, кадастровий номер, адресу, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У судовому засіданні 08.09.2020 р. прокурор позовні вимоги підтримував; представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечував; представники Кабінету Міністрів України та відповідача 2 у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, висновок судового експерта, заслухавши позиції прокурора та представника відповідача 1, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності зупинення провадження у даній справі № 911/3014/16 з огляду на таке.
Як встановлено судом та зазначалось вище, в обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі прокурор посилався, зокрема, на те, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014 р. у справі № 367/4187/14-ц, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду Київської області від 06.02.2015 р. та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.07.2015 р., а також постановою Верховного Суду України від 16.12.2015 р., було задоволено позов заступника прокурора Київської області та визнано недійсним рішення Бучанської селищної ради від 25.06.2002 р. № 71/1-4-XXIV “Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління, до земель житлової та громадської забудови”. Водночас, як зазначено в позові, внаслідок прийняття вказаного рішення Бучанської селищної ради від 25.06.2002 р. № 71/1-4-XXIV, у подальшому Бучанська міська рада розпорядилася спірною земельною ділянкою шляхом прийняття оскаржених прокурором у даній справі № 911/3014/16 рішень ради та укладення відповідачами оспорюваного договору оренди.
При цьому, як з'ясовано судом, на даний час вказане рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014 р. у справі № 367/4187/14-ц було переглянуто за нововиявленими обставинами, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23.04.2020 р. заяву про перегляд рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі № 367/4187/14-ц було задоволено та скасовано рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014 р. у справі № 367/4187/14-ц.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23.04.2020 р. у справі № 367/4187/14 було оскаржено в апеляційному порядку, однак на час розгляду даної справи № 911/3014/16 результати розгляду справи № 367/4187/14-ц невідомі.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
При цьому, за приписами наведеного вище п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Судом встановлено, що справи господарського суду Київської області № 911/3014/16 та Ірпінського міського суду Київської області № 367/4187/14-ц є пов'язаними, оскільки до підстав виникнення прав і обов'язків учасників даної господарської справи, наявність яких має встановити суд, серед іншого, за змістом вимог прокурора, серед іншого, належать обставини, встановлені рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014 р. у цивільній справі № 367/4187/14-ц.
З урахуванням зазначеного, набрання законної сили рішенням Ірпінського міського суду Київської області за наслідками перегляду справи № 367/4187/14-ц за нововиявленими обставинами буде мати суттєве значення для вирішення даної справи № 911/3014/16.
При цьому, слід відзначити, що дослідження обставин законності прийняття Бучанською селищною радою рішення № 71/1-4-XXIV від 25.06.2002 р. “Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління, до земель житлової та громадської забудови” перебуває поза межами предмету позовних вимог у даній справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розгляд справи господарського суду Київської області № 911/3014/16 не може бути здійснений до вирішення пов'язаної з нею згадуваної справи № 367/4187/14-ц.
За таких обставин, врахувавши приписи чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у даній справі.
Відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Зупинити провадження у справі № 911/3014/16 до набрання законної сили судовим рішенням від 23.04.2020 р. у справі Ірпінського міського суду Київської області № 367/4187/14-ц.
2. Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено 14.09.2020 р.
Головуючий суддя В.М. Бабкіна
Суддя О.В. Конюх
Суддя О.В. Щоткін