16.09.2020 Справа № 904/533/20
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)
суддів: Орєшкіна Е.В., Дармін М.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця-Ост" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2020 у справі №904/533/20 (суддя Мельниченко І.Ф.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця-Ост", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Мегабудінвест", м.Дніпро
про стягнення коштів у розмірі 3420000,00 грн.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортеця-Ост" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Мегабудінвест" про стягнення грошових коштів у сумі 3420000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором підряду від 17.01.2019 №17-2/01-19.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2020 (з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2020 про виправлення описки) у справі №904/533/20 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортеця-Ост" позовну заяву №ФО/021 від 28.12.2019 без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач (ТОВ "Фортеця-Ост") подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2020 скасувати, постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції була винесена з порушенням норм процесуального права.
Позивач вказує, що суд фактично без жодного аналізу поданого позову прийшов до висновку про відсутність обґрунтованого розрахунку суми заявленого позову. Фактично, вважає позивач, суд ототожнив поняття "обґрунтований розрахунок" і "обґрунтований позов". Апелянт відмічає, що висновку про обґрунтованість чи необґрунтованість позову суд міг дійти лише під час розгляду справи по суті. Судом проігноровано, що в позові було повідомлено про звернення позивача до судового експерта для визначення суми завданих збитків. Після отримання висновку експерта позивач уточнив би ціну позову.
Позивач посилається на п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, якою надано право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Апелянт звертає увагу на те, що в позові вказана не лише адреса позивача, а й телефон, а також поштова і електронна адреси адвоката позивача і його телефон, однак суд представника позивача взагалі не повідомив про ухвалу від 04.02.2020. Судом не враховано і позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі №752/11896/17.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач (ТОВ "Будівельна фірма Мегабудінвест") відзив на апеляційну скаргу по суті заявлених вимог не надав.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2020 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця-Ост" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2020 у справі №904/533/20; відмовлено ТОВ "Фортеця-Ост" у задоволенні клопотання про забезпечення участі представника під час розгляду апеляційної скарги та ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
За розпорядженням керівника апарату суду від 15.09.2020, у зв'язку з відпусткою судді Широбокової Л.П., відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №904/533/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця-Ост" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2020 у справі №904/533/20 до свого провадження; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не надання відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 на усій території України установлено карантин, який неодноразово продовжувався.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 (далі - Закон №540-IX), розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4, за змістом якого: під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, строк на подання відзиву продовжено до закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-ІХ (далі - Закон №731-ІХ), яким внесені зміни до пункту 4 розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України. Відповідно до приписів Закону №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, з урахуванням наведених змін до процесуального закону, строк для подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідача закінчився 06.08.2020.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2020 позовну заяву ТОВ "Фортеця-Ост" залишено без руху. Позивачу надано 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми основного боргу.
30.03.2020 Господарським судом Дніпропетровської області прийнято ухвалу про повернення ТОВ "Фортеця-Ост" позовної заяви без розгляду на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Ухвала суду обґрунтована тими обставинами, що поштовий конверт з ухвалою суду від 04.02.2020 був повернутий на адресу суду з поміткою "повернення за терміном зберігання". Вказане поштове відправлення було направлене на адресу позивача, яка зазначена у позовній заяві і відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Вимоги до форми і змісту позовної заяви встановлені статтею 162 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відповідно до пункту 3 частини 3 вказаної статті позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За приписами частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін відносяться до основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до частини другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п'ята статті 242 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява не містить офіційної електронної адреси позивача, у зв'язку з чим ухвала була направлена на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у пункті 17 та підпункті 17.1 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Судом першої інстанції встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про залишення позовної заяви без руху від 04.02.2020 була направлена на адресу позивача, зазначену в позовній заяві: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33 Д, м. Київ, 01054.
Як вбачається зі штемпеля суду на ухвалі від 04.02.2020 про залишення позовної заяви без руху копія, ухвали була направлена лише в одному екземплярі, тобто на адресу позивача.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4930011156438, вказана ухвала повернута підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" 17.03.2020 з відміткою "повернення за терміном зберігання".
В той же час з позовної заяви вбачається, що вона була подана представником позивача - адвокатом Олійником О.С. (документи на підтвердження повноважень якого були додані до позовної заяви). Позовна заява містить поштову адресу, електронну адресу і телефон представника, а також прохання адвоката про повідомлення його про дату та час розгляду справи, що свідчить про заінтересованість особи брати участь у розгляді позову і вжиття заходів до отримання поштової кореспонденції суду.
Колегія суддів звертає увагу на зміст частини сьомої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Тобто, копія судового рішення може бути направлена не тільки учасникам справи, а і їх представникам.
За наведених обставин і правових норм приписи Господарського процесуального кодексу України не дозволяють дійти висновку, що повернення поштового повідомлення з відміткою "повернення за терміном зберігання" є доказом належного інформування сторони про залишення поданої заяви без руху.
Суд апеляційної інстанції враховує правову позицію у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17 і від 12.02.2019 у справі №906/142/18 про те, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі №127/2871/16-ц). Тому Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
За наведеними нормами ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Судами України як джерело права застосовується практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" (заява N 23805/94, рішення від 04.12.95) ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Право учасників судового розгляду бути проінформованими про перебіг судового процесу та прийняті процесуальні рішення розглядаються як складові права на доступ до правосуддя.
У справі "Созонов та інші проти України" ЄСПЛ наголосив, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (див. рішення у справі "Ганкін та інші проти Росії", заява N 2430/06 та інші, пункт 36, від 31.05.2016). У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (див., рішення у справі "Заводнік проти Словенії", заява №53723/13, пункт 70, від 21.05.2015, із подальшими посиланнями). У справі "Лазаренко та інші проти України" (заява №70329/12 та 5 інших заяв, від 27.06.2017) Суд вже встановив порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
Таким чином, місцевий господарський суд при винесенні ухвали, що оскаржується від 30.03.2020, дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви. З огляду на інформацію з офіційного сайту "Укрпошти" і норми статті 242 Господарського процесуального кодексу України, відсутні підстави вважати, що скаржнику належним чином вручена ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху та забезпечено право особи на усунення її недоліків у строки, встановлені законодавством.
Колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції не було вжито всіх належних заходів для повідомлення позивача про ухвалу про залишення позовної заяви без руху та не забезпечено всі можливості реалізувати вказаній юридичній особі надані їй законом права.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
За статтею 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки у даному випадку колегією суддів суду апеляційної інстанції встановлено, що мало місце неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції -скасуванню.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати в сумі 2102,00 грн. на оплату судового збору, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортеця-Ост" у зв'язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають розподілу між сторонами судом першої інстанції за результатами остаточного вирішення справи.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 269, 270-271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця-Ост" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2020 у справі №904/533/20 скасувати.
Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2020 у справі №904/533/20 направити для розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена 16.09.2020.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя М.О. Дармін