проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"08" вересня 2020 р. Справа № 913/494/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д. , суддя Здоровко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,
за участю представників:
Прокуратури Харківської області: прокурор Горідько В.А. - на підставі службового посвідчення від 25.03.2019 №052535;
від 1-го в відповідача: не з'явився;
від 2-го відповідача: Седньов М.Ю., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.09.2018 серії ДН №5183) - на підставі довіреності від 06.12.2019 №4808;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Харків,
на рішення Господарського суду Луганської області від 14.02.2019 (суддя Шеліхіна Р.М.), ухвалене в м. Харкові о 17 год. 11хв., повний текст якого складений 25.02.2019,
у справі №913/494/18,
за позовом: керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Старобільської районної ради Луганської області, м.Старобільськ Луганської області,
до 1-го відповідача: Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, м. Старобільськ Луганської області,
до 2-го відповідача: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Харків,
про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та зобов'язання повернути приміщення,
19.10.2018 керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Старобільської районної ради Луганської області, звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Відділу освіти Старобільської РДА Луганської області та ПАТ “Укртелеком” в особі Харківської філії ПАТ “Укртелеком” про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 13.10.2015 №16, укладеного між Відділом освіти Старобільської РДА Луганської області та ПАТ “Укртелеком” в особі Харківської філії ПАТ “Укртелеком”; припинення виконання за вказаним договором оренди від 13.10.2015 №16 на майбутнє; зобов'язання ПАТ “Укртелеком” в особі Харківської філії ПАТ “Укртелеком” звільнити нежитлове приміщення загальною площею 36,0кв.м, вартістю 18900грн, розташоване в приміщенні Хворостянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Стіробільської районної ради Луганської області та повернути його Відділу освіти Старобільської РДА Луганської області шляхом підписання акту прийому-передачі; стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору у сумі 3524,00грн на користь прокуратури Луганської області (т.1, а.с. 4-86).
Рішенням Господарського суду Луганської області від 14.02.2019 у справі №913/494/18 позов задоволено повністю.
Визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 13.10.2015 №16, укладений між Відділом освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області та ПАТ “Укртелеком”.
Зобов'язано ПАТ “Укртелеком” в особі Харківської філії ПАТ “Укртелеком” звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 36,0 кв.м, вартістю 18900грн, розташоване в приміщенні Хворостянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області за адресою: 92752, с.Хворостянівка Старобільського району Луганської області, вул. Миру,17, та повернути його Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області шляхом підписання акту прийому-передачі.
Стягнуто з відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області на користь Прокуратури Луганської області витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00грн.
Стягнуто з ПАТ “Укртелеком” в особі Харківської філії ПАТ “Укртелеком” на користь прокуратури Луганської області витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00грн.
Рішення місцевого господарського суду із посиланням на ст. ст. 203, 204, 215, 216, 236 ЦК України, ст. ст. 18, 28, 29, 61 Закону України “Про освіту”, п.п. 2 п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 “Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності” мотивоване тим, що нежитлове приміщення, загальною площею 36,00кв.м, розташоване в приміщенні навчального закладу, передано в оренду на підставі договору від 13.10.2015 №16 Харківській філії ПАТ “Укртелеком” всупереч забороні, встановленій вимогами чинного законодавства, оскільки майно передано в оренду з метою розміщення в ньому АТС, тобто для діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом Хворостянівської ЗОШ І-ІІ ступенів.
Задовольняючи позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення і повернути його відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області шляхом підписання акту приймання-передачі, суд зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що фактично спірне орендоване приміщення не звільнено та не повернуто орендодавцю.
Крім того, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість підстав для участі прокурора у цьому спорі, оскільки прокурор захищає право дітей на освіту у відповідності до приписів Закону України «Про освіту» і інших законів. При цьому, орган місцевої влади, який зобов'язаний здійснювати контроль та державний нагляд у сфері освіти - відділ освіти Старобільської районної адміністрації Луганської області - передає шкільне майно в оренду не в цілях покращення учбового процесу і не в цілях освіти дітей, а в цілях ведення господарської діяльності другим відповідачем.
ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та 18.03.2019 звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 14.02.2019 у справі №913/494/18 та залишити позов керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області без розгляду відповідно до ст.278, п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України (т.2,а.с.105-112).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на відсутність підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, та є підставою для повернення позовної заяви відповідно до пунктів 1, 4 частини 5 статті 174 ГПК України. Скаржник зазначає, що судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Старобільською районною радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Сама по собі обставина незвернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави. При цьому посилається на постанову Об'єднаної Палати Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, а також постанови Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №926/03/18, від 23.09.2018 у справі №924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18. Також, скаржник вважає, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального права, оскільки не враховані належні докази, які свідчать про повернення приміщення, так, 11.10.2018 сторони спірного договору підписали угоду про розірвання договору оренди та акт повернення орендованого приміщення. Підписанням акту орендодавець засвідчив факт припинення своїх зобов'язань за договором оренди в частині передання приміщення в строкове платне користування Харківській філії ПАТ «Укртелеком». 2-й відповідач вважає, що після прийняття приміщення з оренди виключно орендодавець здійснює повноваження щодо володіння, користування та розпорядження нерухомим майном, а також зобов'язаний контролювати порядок доступу в зазначене приміщення та факт знаходження в приміщенні будь-якого майна, здійснювати заходи, спрямовані на захист прав власності на нерухоме майно. Крім того, зазначає, що місцевим господарським судом не досліджено на підставі належних та допустимих доказів належність спірного приміщення позивачеві, не встановлені підстави, відповідно до яких спірне приміщення має бути передано Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, а не позивачеві, не досліджено будь-яких доказів, які підтверджують наявність у Відділу освіти будь-яких повноважень щодо спірного майна. Скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки предметом позову були вимоги про визнання недійсним договору оренди на майбутнє та припинення виконання даного договору оренди на майбутнє, однак суд задовольнив позов повністю та визнав договір оренди недійсним із моменту його укладання.
У відзиві від 26.04.2019 Старобільська місцева прокуратура Луганської області заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить рішення Господарського суду Луганської області від 14.02.2019 у справі №913/494/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначає, що спірний договір оренди укладений з порушенням Закону України “Про освіту” та Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, що і є підставою для представництва інтересів держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Також вказує на те, що угода від 11.10.2018 про розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 13.10.2015 №16 та акт приймання-передачі орендованого приміщення від 11.10.2018 фактично підписані неналежною особою. Крім того зазначає, що станом на 14.02.2019 спірне приміщення не повернуто і в подальшому перебуває у володінні ПАТ “Укртелеком” з метою розміщення АТС (т.2,а.с.144-150).
У відзиві на апеляційну скаргу від 07.06.2019 Відділ освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області зазначив, що 11.10.2018 між ним та ПАТ “Укртелеком” укладено угоду про розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 13.10.2015 №16. Станом на 24.04.2019 орендоване приміщення звільнено та повернуто Відділу освіти Старобільської РДА та надано доступ до цього приміщення Хворостянівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області (т.3, а.с. 1-8).
На виконання вимог суду апеляційної інстанції Старобільська місцева прокуратура у письмових поясненнях від 05.06.2019 зазначила, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек щодо об'єкта нерухомості - будівлі Хворостянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області, яка розташована за адресою: вул. Миру, 17, с. Хворостянівка, Старобільський район, Луганська область, право власності не оформлено. При цьому згідно рішення Старобільської районної ради від 28.11.2001 №18/7 «Про прийняття до спільної власності територіальної громади району будівель спільних установ освіти» вказана школа прийнята у спільну власність територіальної громади Старобільського району. Рішенням сесії Старобільської районної ради від 22.12.2017 №24/10 делеговано Старобільській державній адміністрації повноваження по управлінню об'єктами спільної власності територіальної громади, у тому числі Хворостянівською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів Старобільської районної ради. Також зазначено, що згідно довідки Старобільської районної ради від 31.05.2019 ПАТ «Укртелеком» з 24.04.2019 звільнено та надано доступ до спірного приміщення (т.3,а.с.9-48).
У поясненнях від 12.06.2019 скаржник також зазначив, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 24.05.2019 в Державному реєстрі прав власності на спірне приміщення право власності не зареєстровано. Крім того, вказав на те, що згідно приписів ГПК України приюдиційне значення має лише вирок суду у кримінальному провадженні, а тому обставини, вказані в інших процесуальних документах, не мають приюдиційного значення при розгляді господарських справ (т.3,а.с.49-61).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі №913/494/18 зупинено провадження у цій справі за апеляційною скаргою ПАТ “Укртелеком” в особі Харківської філії ПАТ “Укртелеком” до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови (т.3, а.с.122-127).
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.07.2020 поновлено апеляційне провадження у цій справі (т.3,а.с.140-143).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду справи №913/494/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гези Т.Д., судді Здоровко Л.М. (т.3,а.с.181).
У письмових поясненнях від 03.08.2020 скаржник зазначив про безпідставність участі прокурора в даному судовому процесі з посиланням на висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/19 та про відсутність необхідності застосування судового захисту (т.3,а.с.144-152).
Також 04.09.2020 скаржником надані пояснення щодо права власності на спірну будівлю (т.3, а.с.161-177).
Відповідно до частин 1, 2 статті 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Враховуючи, що до пояснень ПАТ “Укртелеком”, які за своїм змістом є доповненнями до апеляційної скарги, не надано доказів їх надіслання іншим учасникам процесу, суд апеляційної інстанції долучає їх до матеріалів справи, проте не враховує при розгляді справи.
В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор просив надати йому час для ознайомлення з поясненнями щодо права власності на спірну будівлю.
Вказане усне клопотання не підлягає задоволенню судом апеляційної інстанції оскільки: по-перше, представник скаржника в судовому засіданні апеляційної інстанції надав прокурору вказані пояснення від 04.09.2020 для ознайомлення; по-друге, вони були озвучені представником скаржника під час розгляду справи; по-третє, Старобільська місцева прокуратура була позивачем у справі №360/2484/19, що розглядалась Луганським окружним адміністративним судом, а отже зі змістом рішення суду ознайомлена; по-четверте, вказані пояснення не враховуються судом апеляційної інстанції.
08.08.2020 та 04.09.2020 Відділом освіти Старобільської РДА Луганської області та Старобільською районною радою, відповідно, подані клопотання про розгляд справи за відсутністю їх представників. Вказані клопотання підлягають задоволенню судом апеляційної інстанції, як такі, що не суперечать вимогам ГПК України.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 14.02.2019 у справі №913/494/18 та залишити позов керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області без розгляду відповідно до ст.278, п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України. При цьому зазначив, що прокурор 11.10.2018 повідомив Старобільську районну раду про намір звернутися до суду і у той же день звернувся з позовом до суду. Отже, наведені строки не є розумними, оскільки прокурор не надав часу для вжиття державним органом самостійних дій для захисту своїх інтересів; не пересвідчився, що державні органи самостійно не бажають захистити свої інтереси й не вживають ніяких дій, про що зазначено у п.п.79-81 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18. Крім того, вказав на те, що державні органи вжили самостійних дій для захисту своїх прав і інтересів, підписали угоду про розірвання договору оренди та акт приймання-передачі будівлі, що припинило орендні відносини.
Прокурор заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника та прокурора, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
13.10.2015 між Відділом освіти Старобільської районної державної адміністрації (орендодавцем) та ПАТ «Укртелеком» (орендарем) укладений договір оренди нежитлових приміщень №16, п.1.1 якого встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - частину приміщення Хворостянівської ЗОШ І-ІІ ступенів, розташоване за адресою: Луганська область, Старобільський район, с. Хворостянівка, вул. Леніна, 17 (надалі - майно), площею 36 кв.м, вартість якого визначена згідно звіту про незалежну оцінку, станом на 01.05.2015 (рецензування 03.09.2015) та становить 18900,00грн. Майно передається в оренду з метою розміщення в ньому АТС (т.1,а.с.29-33).
01.09.2015 Відділ освіти Старобільської РДА передав, а ПАТ «Укртелеком» прийняло частину приміщення, яке розташовано за адресою: Луганська область, Старобільський район, с. Хворостянівка, вул. Леніна, 17, площею 36 кв.м, вартість якого визначена згідно звіту про незалежну оцінку та становить 18900,00грн станом на 03.09.2015 (т.1, а.с.35).
10.10.2018 Старобільська місцева прокуратура звернулась до Старобільської районної ради із запитом про надання інформації в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому просила надати до 11.10.2018 належним чином завірену копію рішення сесії Старобільської районної ради, прийнятого у 2015 році, щодо затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальної громади Старобільського району, до якого, зокрема включено Хворостянівську ЗОШ І-ІІ ступенів з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді (т.1,а.с.38).
На виконання запиту Старобільської місцевої прокуратури від 10.10.2018 Старобільська районна рада Луганської області надала копію рішення Старобільської районної ради від 19.02.2015 №38/5 “Про затвердження Переліку об'єктів та майна спільної власності територіальної громади Старобільського району, які знаходяться в управлінні Старобільської районної ради”, що підтверджується листом від 11.10.2018 №569, на якому міститься штамп Старобільської місцевої прокуратури Луганської області (т.1, а.с.39-53).
Відповідно до п.1.4 Статуту Хворостянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області засновником (власником) навчального закладу є: Старобільська районна рада. Заклад входить до сфери управління Старобільської РДА, підпорядковується управлінню освіти, молоді та спорту Старобільської РДА (т.1,а.с.54-71).
Майно навчального закладу належить йому на праві оперативного управління відповідно до чинного законодавства та Статуту навчального закладу (п.8.2 Статуту Хворостянівської ЗОШ І-ІІ ступенів).
11.10.2018 Старобільською місцевою прокуратурою вручено Старобільській районній раді повідомлення про підстави для представництва інтересів держави №114/6413, в якому зазначено, що договір оренди нежитлового приміщення від 13.10.2015 укладений між Відділом освіти Старобільської РДА та ПАТ «Укртелеком» з порушенням вимог Закону України «Про освіту» та Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що є підставою для представництва інтересів держави, у зв'язку з чим відповідно до вимог п.2 ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Старобільською місцевою прокуратурою буде пред'явлений позов до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської районної ради до Відділу освіти Старобільської РДА та ПАТ «Укртелеком» про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 13.10.2015 №16 та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення (т.1,а.с.82-84).
З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2018 між Відділом освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області та ПАТ «Укртелеком» укладена угода про розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 13.10.2015 №16, у п.1 якої встановлено, що сторони дійшли згоди достроково, з 12.10.2018, розірвати договір оренди від 13.10.2015 №16 (т.1,а.с.138).
11.10.2018 за актом приймання-передачі орендованого приміщення орендар повернув, а орендодавець прийняв згідно умов договору оренди від 13.10.2015 №16 частину приміщення загальною площею 36,00кв.м, розташованого в будівлі Хворостянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області, яка розташована за адресою: Луганська область, Старобільський район, с. Хворостянівка, вул. Леніна,17. Також, в цьому акті зазначено, що технічний та санітарний стан приміщення задовільний (т.1,а.с.139).
12.10.2018 керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Старобільської районної ради Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Відділу освіти Старобільської РДА Луганської області та ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 13.10.2015 №16, укладеного між Відділом освіти Старобільської РДА Луганської області та ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком»; припинення виконання за вказаним договором оренди від 13.10.2015 №16 на майбутнє; зобов'язання ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» звільнити нежитлове приміщення загальною площею 36,0 кв.м, вартістю 18900грн, розташоване в приміщенні Хворостянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області та повернення його Відділу освіти Старобільської РДА Луганської області шляхом підписання акту прийому-передачі (т.1, а.с. 4-86).
У відзиві на апеляційну скаргу від 06.11.2018 №1483 Відділ освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку з тим, що 11.10.2018 між відповідачами укладена угода про розірвання договору оренди від 13.10.2015 №16 (т.1, а.с.147,148).
14.02.2019 місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (т.2,а.с.74-79).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Предметом позову є визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення; принення зобов'язань за спірним договором на майбутнє; зобов'язання повернення майна шляхом підписання акту прийому-передачі.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що із цим позовом звернувся керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Старобільської районної ради Луганської області.
Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 4 вказаної статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Таким чином, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
У постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №915/162/19 зазначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 у справі №911/980/18 також зазначив, що про прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з'ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
У пунктах 37-40, 43-47 постанови Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка кореспондується з частиною 4 статті 236 ГПК України, встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, з метою дотримання принципу правової визначеності, та формування сталої судової практики суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права до спірних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор зазначив, що органом, уповноваженим державою управляти майном та здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Старобільською районною радою Луганської області не здійснено захист законних інтересів держави, не забезпечено повернення майна, що в силу статті 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» (в редакції чинній, на момент виникнення спору) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
З положень Закону України «Про місцеве самоврядування» вбачається, що районна рада є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку, зокрема, у випадку порушення зазначених інтересів при укладенні договорів оренди комунального майна, а отже наділена правом звернення до суду за захистом порушеного права територіальної громади.
З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2018 Старобільська місцева прокуратура Луганської області звернулась до Відділу освіти Старобільської Районної державної адміністрації із запитом, в якому просила до 10.10.2018 надати завірені належним чином копії договору оренди нежитлового приміщення від 13.10.2015 №16 з додатками та інформацію щодо стану заборгованості на цей час (т.1,а.с.27).
10.10.2018 Відділ освіти Старобільської РДА надав відповідь, що 01.08.2018 закінчився строк дії договору оренди нежитлового приміщення від 13.10.2015 №16. Заяви про припинення чи зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії не поступало. На даний момент проводиться оцінка приміщення ПАТ «Укртелеком», що надалі дає змогу укладання договору оренди (т.1,а.с.28).
10.10.2018 Старобільська місцева прокуратура Луганської області звернулась до Старобільської районної ради із запитом про надання інформації в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому просила надати до 11.10.2018 належним чином завірену копію рішення сесії Старобільської районної ради, прийнятого у 2015 році, щодо затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальної громади Старобільського району, до якого, зокрема включено Хворостянівську ЗОШ І-ІІ ступенів з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді (т.1,а.с.38).
10.10.2020 на виконання запиту Старобільської місцевої прокуратури Луганської області від 10.10.2018 Старобільська районна рада Луганської області надала копію рішення Старобільської районної ради від 19.02.2015 №38/5, що підтверджується листом від 11.10.2018 №569, на якому міститься штамп Старобільської місцевої прокуратури Луганської області (т.1, а.с.39-53).
11.10.2018 Старобільською місцевою прокуратурою вручено Старобільській районній раді повідомлення про підстави для представництва інтересів держави №114/6413, в якому зазначено, що договір оренди нежитлового приміщення від 13.10.2015 укладений між Відділом освіти Старобільської РДА та ПАТ «Укртелеком» з порушенням вимог Закону України «Про освіту» та Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що є підставою для представництва інтересів держави, у зв'язку з чим відповідно до вимог п.2 ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Старобільською місцевою прокуратурою буде пред'явлений позов до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської районної ради до відділу освіти Старобільської РДА та ПАТ «Укртелеком» про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 13.10.2015 №16 та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення (т.1,а.с.82-84).
З позовної заяви вбачається, що 11.10.2018 керівником Старобільської місцевої прокуратури Луганської області складена та підписана позовна заява, яка засобами поштового зв'язку надіслана Господарському суду Луганської області 12.10.2018 (т.1,а.с.4-86).
Отже, повідомлення Старобільської місцевої прокуратури, надане Старобільській районній раді Луганської області, та позов до Господарського суду Луганської області датовані однією датою, що свідчить про те, що компетентному органу не надано розумного чи будь-якого строку для реагування на твердження прокурора щодо порушення інтересів держави, вчинення дій для вирішення ситуації, звернення до суду за захистом своїх прав чи вчинення дій задля припинення порушення інтересів держави іншим шляхом з урахуванням правовідносин, що склалися.
З наведеного вбачається відсутність бездіяльності Старобільської районної ради Луганської області протягом розумного строку після отримання повідомлення Старобільської місцевої прокуратури.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що Старобільська районна рада Луганської області, як власник майна, яке передане в управління Старобільській районній державної адміністрації, не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду із відповідним позовом до відповідача. Не встановлено і обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Старобільською районною радою Луганської області, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів територіальної громади.
Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив недотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та непідтвердження підстав представництва, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави. Як вже зазначалося, позовна заява Старобільської місцевої прокуратури Луганської області та повідомлення Старобільській районній раді Луганської області датовані 11.10.2018, а отже у компетентного органу взагалі не було часу для реагування на повідомлення прокуратури.
Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №923/359/19.
Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17 та у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що 11.10.2018 (тобто у день отримання повідомлення прокурора про підстави для звернення з позовом до суду) між Відділом освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області та ПАТ «Укртелеком» укладена угода про розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 13.10.2015 №16, у п.1 якої встановлено, що сторони дійшли згоди достроково, з 12.10.2018, розірвати договір оренди від 13.10.2015 №16 (т.1, а.с.138).
Пунктами 2,3 цієї угоди встановлено, що з моменту набрання чинності цією додатковою угодою зобов'язання сторін, що виникли з договору, припиняються, і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли із договору, за виключенням остаточних розрахунків. Остаточні розрахунки за договором сторони зобов'язані здійснити протягом 15 днів з моменту завершення строку дії цього договору. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами і є невід'ємною частиною договору оренди від 13.10.2015 №16.
11.10.2018 за актом приймання-передачі орендованого приміщення орендар повернув, а орендодавець прийняв згідно умов договору оренди від 13.10.2015 №16 частину приміщення загальною площею 36,00кв.м, розташованого в будівлі Хворостянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області, яка розташована за адресою: Луганська область, Старобільський район, с. Хворостянівка, вул. Леніна,17. Також , в цьому акті зазначено, що технічний та санітарний стан приміщення задовільний (т.1,а.с.139).
З наведеного вбачається, що Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області як особою, в управлінні якої перебуває спірне майно, вжиті невідкладні дії з метою припинення порушення, розірвано договір оренди нежитлових приміщень від 13.10.2015 №16 та підписано акт приймання-передачі спірного майна, що свідчить про його повернення.
Отже, уклавши угоду про розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 13.10.2015 №16 та підписавши акт приймання-передачі орендованого приміщення, сторони договору припинили правовідносини та зобов'язання за договором, а Старобільська районна державна адміністрація Луганської області повернула майно та припинила порушення вимог чинного законодавства в частині передачі в оренду приміщення загальноосвітнього навчального закладу суб'єкту господарювання для ведення господарської діяльності, не пов'язаної з наданням освітніх послуг.
З наведеного вбачається негайне реагування державного органу на повідомлення Старобільської місцевої прокуратури Луганської області з метою припинення правопорушення.
Зважаючи на викладене, сторонами вчинені дії, спрямовані на припинення порушення законодавства у сфері оренди комунального майна та повернуто майно юридичній особі, яка є стороною договору оренди.
У постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №910/1062/18 зазначено, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведення прокурором підстав для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки прокурором не дотримано вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст.91 ГПК України).
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що прокуратурою при зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачем захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, не наведено доказів того, що відповідний орган не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання прокурором визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, що у будь-якому випадку свідчить про відсутність підтвердження підстав для представництва інтересів держави у суді.
ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 14.02.2019 у справі №913/494/18 та залишити позов керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області без розгляду відповідно до ст.278, п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати і в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Луганської області від 14.02.2019 у справі №913/494/18 слід скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.
Керуючись п.2 ч.1. ст.226, ст.ст.269, 270, п.4 ч.1 275, п.4 ч.1 ст. 277, ст.ст.278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду Луганської області від 14.02.2019 у справі №913/494/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Старобільської районної ради Луганської області, залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 16.09.2020.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Т.Д. Геза
Суддя Л.М. Здоровко