проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"10" вересня 2020 р. Справа № 905/932/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.
секретар судового засідання Рудик Т.С.
за участю представників сторін:
від позивача - без участі представника
від відповідача - Литвин А.Д., довіреність, наказ, розпорядження
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозхімсервіс”, м. Київ (вх. №1509 Д/3)
на ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.06.2020 року, повна ухвала складена 09.06.2020 (суддя Ніколаєва Л.В.),
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозхімсервіс” вх. № 9251/20 від 19.05.2020 про забезпечення позову
у справі № 905/932/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозхімсервіс”, м. Київ
до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Краматорськ Донецької області
про скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» звернулось до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04.05.2020 у справі №55/20-2019.
В обґрунтування заявлених вимог позивач наполягав на непогодженні з прийнятим адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішенням № 55/15-Р/К, вважаючи його таким, що прийняте при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, з порушенням процесуальних прав позивача, недоведеністю обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є підставою для визнання недійсним зазначеного рішення.
Разом із позовною заявою ТОВ «Хозхімсервіс» подано заяву про забезпечення позову, якою просило суд зупинити дію рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04.05.2020 у справі №55/20-2019.
Заяву мотивовано тим, що чинність (дія) рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04.05.2020 у справі №55/20-2019 зумовлює обов'язок сплати позивачем накладених штрафів; невиконання цього обов'язку призводить до нарахування пені у розмірі 1,5% за кожен день прострочення сплати штрафу від суми штрафу, а також дає підстави відповідачу для звернення із позовом про стягнення з позивача суми штрафу та пені, не очікуючи остаточного рішення у справі. Добровільне чи примусове виконання рішення в період його оскарження товариством може істотно ускладнити виконання рішення суду, якщо таке буде прийнято на користь позивача, оскільки повернення такої значної суми коштів з державного бюджету може бути неможливим або значно ускладненим, що вимагатиме від товариства значних зусиль та пов'язаних з цим витрат, що в свою чергу спричинить матеріальні витрати позивача у зв'язку з неможливістю використання зазначених коштів у своїй господарській діяльності. Брак обігових коштів призведе до неможливості виконання товариством взятих на себе зобов'язань по вже укладеному договору підряду, зриву календарних графіків виконання будівельних робіт, нарахуванню штрафних та фінансових санкцій, що, в свою чергу, матиме наслідком фінансову неспроможність та банкрутство товариства. Крім того, дія рішення фактично позбавляє позивача можливості брати участь у майбутніх процедурах закупівлі на час розгляду справи та ставить під загрозу подальшу діяльність товариства.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.06.2020 року у справі №905/932/20 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозхімсервіс” за вх. № 9251/20 від 19.05.2020 про забезпечення позову.
Виходячи з положень ч.ч. 3, 5 ст. 56, ч. ч. 1 - 5 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суд першої інстанції дійшов висновку, що виконання рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04.05.2020 в частині накладення штрафу, як і нарахування пені на суму накладеного оскаржуваним рішенням штрафу, зупинено з 21.05.2020 (дати відкриття провадження у справі №905/932/20) до дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції (у разі його оскарження - постановою апеляційної чи касаційної інстанції) у справі №905/932/20, а отже додаткового винесення господарським судом ухвали про забезпечення позову у даному випадку не вимагається. Жодних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, направлених на стягнення нарахованого штрафу, реальний намір позивача (заявника) щодо участі у процедурах закупівлі та отримання ним рішення про відмову в участі у процедурах закупівлі в порядку ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку із прийняттям рішення №55/15-Р/К від 04.05.2020, до суду не надано.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю “Хозхімсервіс” звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 04.06.2020 року у справі № 905/932/20 в повному обсязі та ухвалити рішення про задоволення вимог, викладених позивачем в заяві про забезпечення позову у справі №905/932/20, а саме, зупинити дію рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.05.2020 року №55/15-р/к у справі №55/20-2019.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що рішення органу Антимонопольного комітету України про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції не спрямоване на припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а є лише встановленням певного юридичного факту, та не підлягає виконанню, що в свою чергу спростовує висновки суду першої інстанції про прийняття відповідачем рішення з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Позивач не погоджується також з висновками суду першої інстанції щодо тотожності вимог заяви про забезпечення позову та вимог позовної заяви, оскільки вимоги про скасування та зупинення рішення є різними за своєю правовою та наслідковою природою.
Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховані посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини, Конституційного і Верховного Судів України, які зокрема декларують, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом, спрямованим на запобігання порушенню або припиненню порушення відновлення (поновлення) порушеного права, а також не взяті до уваги доводи стосовно тяжкості наслідків у випадку продовження дії оскаржуваного рішення до вирішення справи по суті, які, на переконання позивача, свідчать, що дія відповідного рішення фактично позбавляє позивача можливості брати участь в майбутніх процедурах закупівель на час розгляду справи та ставить під загрозу подальшу господарську діяльність товариства.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2020 для розгляду апеляційної скарги у справі №905/932/20 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозхімсервіс” на ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.06.2020 року у справі №905/932/20.
Встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання позивачу у справі.
У зв'язку з перебуванням у відпустках головуючого судді у справі Радіонової О.О., суддів членів колегії Гребенюк Н.В. та Черноти Л.Ф., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Россолов В.В., Склярук О.І.
Східним апеляційним господарським судом отримано відзив Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м.Краматорськ Донецької області, в якому відповідач просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» у задоволенні апеляційної скарги; ухвалу господарського суду Донецької області від 04.06.2020 у справі № 905/932/20 - залишити без змін.
Відповідач вважає безпідставними наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи щодо існування небезпеки примусового стягнення штрафу та пені до прийняття остаточного судового рішення по суті спору, оскільки згідно з ч. 4 ст. 60 «Про захист економічної конкуренції» оскарження рішення АМК до господарського суду автоматично зупиняє його виконання на час розгляду справи в суді, тому підстави для повторного зупинення такого рішення відсутні; наполягає на недоведеності наявності обставин, з якими пов'язується необхідність забезпечення позову.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозхімсервіс” на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.06.2020 року призначено на 11.08.2020 об 11:30 год. Враховуючи перебування судді-доповідача Дучал Н.М. у черговій відпустці, судове засідання 11.08.2020 не відбулося.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 учасників справи повідомлено про призначення розгляду апеляційної скарги ТОВ "Хозхімсервіс" на 10.09.2020 о 12-00. Явку представників учасників судового процесу визнано необов'язковою.
У зв'язку з перебуванням члена колегії судді Склярук О.І. на дату судового засідання у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Гетьман Р.А., Россолов В.В.
10.09.2020 від позивача електронною поштою надійшла заява про здійснення розгляду апеляційної скарги ТОВ «Хозхімсервіс» на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.06.2020 без участі представника позивача. Просив розгляд апеляційної скарги здійснити з врахуванням позиції позивача, що викладена у скарзі.
Відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України, участь представника у судовому засіданні є правом учасника справи, а не його обов'язком.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Надав копію розпорядження Антимонопольного комітету України від 07.05.2020 №5-рп “Про внесення змін до розпорядження Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 №23-рп “Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України” щодо рішення про припинення Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, визначення Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України правонаступником всіх майнових прав та обов'язків Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, зміни найменування Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код - 22630473).
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Вивчивши матеріали оскарження ухвали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з положеннями ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
ТОВ «Хозхімсервіс» звернулось до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04.05.2020 у справі №55/20-2019, яким визнано, що ТОВ «Хозхімсервіс» та ТОВ «Леман-Бетон» вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, та накладені відповідні штрафи.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, якщо особа звернулася до суду з немайновою позовною вимогою, то судове рішення, у разі її задоволення, не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.
Згідно з ч. ч. 1 - 5 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше. Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.
Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Отже, як зазначено судом першої інстанції, виконання рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04.05.2020, як і нарахування пені на суму накладених оскаржуваним рішенням штрафів, на підставі імперативних приписів ч.5 ст.56 та ч.4 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зупинено з 21.05.2020 (дати відкриття провадження у справі №905/932/20) до дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції (у разі його оскарження - постановою апеляційної чи касаційної інстанції) у справі №905/932/20.
При цьому, у письмових поясненнях від 02.06.2020 за вх.№10143/20, наданих до суду першої інстанції, відповідачем підтверджено зупинення виконання рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04.05.2020 на час судового розгляду, а також те, що справи про стягнення з позивача штрафів, накладених оскаржуваним рішенням, відсутні, оскільки до завершення судового розгляду даної справи у відповідача відсутні правові підстави для звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд апеляційної інстанції враховує висновки щодо застосування норм права.
Виходячи з правової позиції, що викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 916/492/19, від 14.11.2019 у справі №914/938/19, від 01.04.2020 у справі № 912/2156/19, від 15.06.2020 у справі № 910/13158/19 з аналогічних правовідносин, частина п'ята статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є спеціальною нормою, яка застосовується до правових відносин, що регулюються цим Законом, і згідно з якою дія рішення органу Антимонопольного комітету України може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав.
Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України за заявою, поданою суду відповідно до частини п'ятої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», не може розглядатися як підстава для забезпечення позову.
Забезпечення позову у такий спосіб може призвести до продовження позивачем дій, які за Законом є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проте згідно з приписами ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення органу Антимонопольного комітету, позивачем не наведено обставин, які б свідчили про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки виконання рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04.05.2020, рівно як і нарахування пені на суму застосованих оскаржуваним рішенням штрафів, зупинено на підставі приписів ч. 5 ст. 56 та ч. 4 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, направлених на примусове виконання оскаржуваного рішення №55/15-Р/К від 04.05.2020; належних та допустимих доказів, з якими положення ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов'язують необхідність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що позбавлення його можливості брати участь у процедурах закупівель на час розгляду судової справи ставить під загрозу здійснення ним господарської діяльності, колегія суддів вважає безпідставними за відсутністю належних обґрунтувань зазначеного. При цьому, сама по собі участь у процедурах закупівель не є окремим видом господарської діяльності. До того ж, особа, що бере участь у процедурі закупівлі, не має жодної гарантії того, що буде визнана переможцем торгів.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову позивачу у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову.
Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010(Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на наведене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані та не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при постановлені ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали Господарського суду Донецької області від 04.06.2020 у справі № 905/932/20.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд ухвали господарського суду Донецької області 04.06.2020 у справі №905/932/20 покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 129, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс", м. Київ на ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.06.2020 у справі №905/932/20 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.06.2020 (повний текст складено 09.06.2020) у справі №905/932/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 15.09.2020року.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов