ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
15 вересня 2020 року Справа № 1/144/47-Б
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
від скаржника (ТОВ "Рожищенський птахокомбінат"): не з'явився
від (АТ "Укрексімбанк"): Мірчук В.В. - адвокат, представник за довіреністю від 27.01.2020р.
№0001000/2341-20
арбітражний керуючий (ліквідатор): не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожищенський птахокомбінат"
на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 26.05.20р. суддею Шум М.С. о 10:40 год. у м.Луцьку, повний текст складено 28.05.20р.
у справі № 1/144/47-Б
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова компанія "Фішмаркет"
до Закритого акціонерного товариства "Рожищенський птахокомбінат"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 26.05.2020р. у справі №1/144/47-Б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рожищенський птахокомбінат" визнано поточні грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Закритого акціонерного товариства "Рожищенський птахокомбінат", що заявлені 24.11.2010р. (заява №086-04/3888 від 24.11.2010р.) на суму 1621295,98грн., що забезпечені заставою майна боржника.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рожищенський птахокомбінат" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та відмовити у визнанні вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України" до боржника, що заявлені 24.11.2010р..
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:
- вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;
- вказує, що оголошення про визнання банкрутом ЗАТ "Рожищенський птахокомбінат" було опубліковано в газеті "Голос України" від 22.06.2010р.. Як зазначено на штампі даної заяви, вона була подана до Господарського суду Волинської області 24.11.2010р.;
- покликається на те, що поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (згідно діючого на момент подання таких заяв), зобов'язані були заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури відповідно до вимог ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій закріплено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та, згідно рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. №04-5/1193, - п.11.5. Згідно ч.3 ст.25 Закону (2343-12) відомості про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підлягають опублікуванню ліквідатором в офіційному друкованому органі. З моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації) зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів. Вимоги щодо яких не заявлено заперечень та вимоги, визнані судом, включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу;
- вважає, що дані вимоги повинні бути заявлені і розглянуті в порядку заявленя конкурсних вимог, визначеному ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяв на момент подання даної заяви. Відтак дана заява мала бути подана у строк до 21.07.2010р., оскільки даний строк був пропущений та згідно діючого, на момент подання даної заяви, відновленню не підлягав, а також, що подані із пропущенням такого строку вимоги, вважаються погашеними;
- додає, що окрім цього згідно п.4 ч.1 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяв на момент виникнення та заявлення даних вимог, поточні вимоги включаються до вимог четвертої черги.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 1/144/47-Б у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2020р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожищенський птахокомбінат" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.05.2020р. у справі №1/144/47-Б залишено без руху; зобов'язано апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рожищенський птахокомбінат" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: подати докази сплати судового збору в сумі 2102,00грн. та докази надсилання копії скарги іншим учасникам справи листом з описом вкладення протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
13.07.2020р. на адресу апеляційного суду від скаржника надійшла заява про долучення доказів сплати судового збору в сумі 2102,00грн. згідно квитанції від 08.07.2020р. №1-1551К та доказів надсилання копії скарги іншим учасникам справи листом з описом вкладення.
Відповідно до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" головуючий суддя (суддя-доповідач) Тимошенко О.М. перебував у відпустці у період з 01.07.2020р. по 31.07.2020р. включно.
Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020р. №01-04/235, у зв'язку із перебуванням у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) по справі №1/144/47-Б - Тимошенко О.М. у період з 01.07.2020р. по 31.07.2020р. включно, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 19, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №1/144/47-Б.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №1/144/47-Б у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г..
Відповідно до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Юрчук М.І. перебував у відпустці у період з 14.07.2020р. по 31.07.2020р. включно.
Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020р. №01-04/237, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №1/144/47-Б - Юрчука М.І. у період з 14.07.2020р. по 31.07.2020р. включно, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №1/144/47-Б.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №1/144/47-Б у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожищенський птахокомбінат" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.05.20р. у справі №1/144/47-Б та призначено справу №1/144/47-Б до розгляду на 15.09.2020 р. об 14:30год..
17.08.2020р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від АТ "Укрексімбанк" надійшов письмовий відзив від 14.08.2020р. №0860301/19176-20 на апеляційну скаргу.
Розпорядженням керівника апарату Північно - західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020р. №01-04/547, у зв'язку із перебування у відпустці судді-члена колегії по справі №1/144/47-Б - Крейбух О.Г. у період з 02.09.2020р. по 30.09.2020р. включно, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №1/144/47-Б.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №1/144/47-Б у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожищенський птахокомбінат" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.05.2020р. у справі №1/144/47-Б прийнято до розгляду колегією суддів у новому складі.
Також, 14.09.2020р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожищенський птахокомбінат" надійшло заява від 04.09.2020р. №3, в якій просить відкласти розгляд справи у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання (перебування на лікарняному).
Розглянувши вказане клопотання ліквідатора, колегія суддів його відхилила з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.11, 12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час та місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Разом з тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (параграфи 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції враховує правову позицію скаржника щодо обставин справи та документальних доказів, яку він висловив у апеляційній скарзі.
Також, слід звернути увагу на те, що до вказаної заяви скаржником не надано доказів на підтвердження викладених у ній обставин.
Крім того, слід зазначити, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожищенський птахокомбінат" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.05.20р. у справі №1/144/47-Б та призначено справу №1/144/47-Б до розгляду на 15.09.2020р., а отже, подальше відкладення її розгляду враховуючи ч.3 ст.273 ГПК України може призвести до затягування строків розгляду такої апеляційної скарги, порушення вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та процесуального Закону.
Представник АТ "Укрексімбанк" у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 15.09.2020р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.05.2020р. у справі №1/144/47-Б залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 15.09.2020р. не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу.
У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника банку, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.12.2007р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Мікс" було порушено провадження у справі №1/144/47-Б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рожищенський птахокомбінат".
Ініціюючого кредитора - ТОВ "Євро-Мікс" було замінено на ТОВ "Агротрейд" (ухвала Господарського суду Волинської області від 09.04.2008р.), згодом (ухвала Господарського суду Волинської області від 18.09.2013р.) кредитора ТОВ "Агротрейд" було замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова компанія "Фішмаркет".
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 11.08.2009р. у справі було затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ "Рожищенський птахокомбінат".
Постановою Господарського суду Волинської області від 08.06.2010р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2010р., ЗАТ "Рожищенський птахокомбінат" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Відомості про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" №113 від 22.06.2010р..
Неодноразово ухвалами у справі строки ліквідаційної процедури ЗАТ "Рожищенський птахокомбінат" продовжувались.
Як вбачається з матеріалів справи, у клопотанні від 11.03.2020р. №0860301/6547-20 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" просить суд розглянути заяву банку від 24.11.2010р. №086-04/3888 про визнання поточних грошових вимог у справі №1/144/47-Б про банкрутство ЗАТ "Рожищенський птахокомбінат".
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.03.2020р. розгляд заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 24.11.2010р. про визнання поточних грошових вимог до Закритого акціонерного товариства "Рожищенський птахокомбінат" призначено на 05.05.2020р., зобов'язано заявника до 25.04.2020р. подати суду докази надіслання заяви з додатками ліквідатору банкрута Зубачику Віталію Романовичу, ліквідатора банкрута Зубачика В. Р. - до наступного засідання суду повідомити суд про результати розгляду відповідної заяви з грошовими вимогами.
Також, до Господарського суду Волинської області надійшли пояснення ліквідатора банкрута щодо заяви банку від 17.04.2020р. №1/144/47-Б, у яких останній зазначає, що в розумінні законодавства, що діяло на час визнання ЗАТ "Рожищенський птахокомбінат" банкрутом поточні вимоги банку були погашені. При цьому, обґрунтовує свою позицію тим, що поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (згідно діючого на момент подання таких заяв Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), зобов'язані були заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури відповідно до вимог ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій закріплено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та в порядку заявлення конкурсних вимог, визначеному ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяв на момент подання даної заяви. Відтак дана заява мала бути подана у строк до 21.07.2010р.. Оскільки даний строк був пропущений та згідно діючого на момент подання даної заяви відновленню не підлягав, заяви з вимогами, подані із пропущенням такого строку, вважаються погашеними.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.05.2020р. розгляд заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 24.11.2010р. про визнання поточних грошових вимог до Закритого акціонерного товариства "Рожищенський птахокомбінат" відкладено на 26.05.2020р., запропоновано заявнику до наступного судового засідання подати суду додаткові пояснення по справі з врахуванням позиції ліквідатора.
Крім того, до Господарського суду Волинської області надійшли додаткові пояснення від 25.05.2020р. представника АТ "Укрексімбанк", у яких останній зазначає, що заява з грошовими вимогами банку від 24.11.2010р. подана з дотриманням усіх вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.). Зокрема вказує, що у ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.) не має жодних посилань на те, що подання заяви з поточними грошовими вимогами має відбуватися в порядку ст.14 відповідного Закону.
Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Волинської області від 26.05.2020р. у справі №1/144/47-Б визнано поточні грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Закритого акціонерного товариства "Рожищенський птахокомбінат", що заявлені 24.11.2010р. (заява №086-04/3888 від 24.11.2010р.) на суму 1621295,98грн., що забезпечені заставою майна боржника.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).
Приписами ст.129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 ст.6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995р. у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених ст.6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у ст.6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001р. у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (на час подання заява банку, тобто в редакції, чинній до 19.01.2013р.):
банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;
ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;
кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;
Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.
В силу ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013), зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;
строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав
припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;
відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом;
скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури;
виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
Статтею 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.) передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими (ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.)
Системний аналіз норм ст.1, ст.23, ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які є спеціальними, а отже пріоритетними у застосуванні відносно інших законодавчих актів України в правовідносинах банкрутства, свідчить, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.
Отже, після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у боржника не виникає будь-яких нових поточних зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В провадженні Господарського суду Волинської області перебуває справа №1/144/47-Б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рожищенський птахокомбінат".
Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2010р. через канцелярію суду надійшла заява АТ "Укрексімбанк" від 24.11.2010р. №086-04/3888 про визнання поточних грошових вимог, в якій банк просить суд визнати грошові вимоги до банкрута у сумі 1 621 295,98грн. відсотків, донарахованих за кредитними договорами №8606К8 від 06.06.2006р., №8606К9 від 08.06.2006р., №8606К10 від 09.06.2006р., №8606К11 від 22.06.2006р. за період з 10.12.2007р. по 07.06.2010р., які забезпечені заставою майна боржника. До заяви долучено розрахунок заборгованості та докази надіслання заяви ліквідатору Василюку І. М..
У поданому до місцевого господарського суду клопотанні від 11.03.2020р. №0860301/6547-20 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" просить суд розглянути заяву банку від 24.11.2010р. №086-04/3888 про визнання поточних грошових вимог у справі №1/144/47-Б про банкрутство ЗАТ "Рожищенський птахокомбінат".
21.10.2019р. набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII.
Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до п.п.4 п.14 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст.58 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;
у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Згідно ст.60 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
У відповідності до ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;
Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Як вбачається з матеріалів справи, заява банку від 24.11.2010р. з поточними грошовими вимогами була подана у відповідності до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, яка діяла на час звернення банком до суду з такою заявою, тобто чинній до 19.01.2013р..
Водночас, заява банку про розгляд у судовому засіданні грошової вимоги, що подана до суду 24.11.2010р. відповідає принципу "право на доступ до правосуддя", що передбачений в тому числі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи.
З матеріалів справи вбачається, що поточні грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" заявлені за невиконання боржником зобов'язань за кредитними договорами, що укладені в межах генеральної угоди №8606№3 від 06.06.2006р..
Зокрема, як свідчать матеріали справи, що в межах генеральної угоди №8606№3 від 06.06.2006р., укладеної між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк Україна" та ЗАТ "Рожищенський птахокомбінат" сторонами укладено:
- кредитний договір №8606К8 від 06.06.2006;
- кредитний договір №8606К9 від 08.06.2006;
- кредитний договір №8606К10 від 09.06.2006;
- кредитний договір №8606К11 від 22.06.2006 (а.с.28-79, т.2).
Предметом відповідних кредитних договорів зазначено, що банк відкриває боржнику невідновлювану кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов договорів (п.3.1). Пунктами 3.2 договорів сторони узгодили ліміт кредитної лінії, строк користування кредитом, призначення кредиту та умови кредитування, а саме:
- кредитним договором №8606К8 від 06.06.2006р. передбачено ліміт кредитної лінії 3980000,00грн., кінцевий термін погашення - 31.03.2008р., процентна ставка за кредитом встановлюється таким чином: ставка НБУ + 8,5%, але не менше 18% річних. У разі не переведення до 01.08.2006р. на рахунки, відкриті у філії ВАТ "Укрексімбанк", 70% від загальних грошових потоків та щомісячного підтримання потоків на такому рівні протягом всього терміну кредитування, процентна ставка підвищується на 2 п.п. та підлягає щомісячному коригування в залежності від обсягу грошових потоків, що проходять через рахунки, відкриті в Укрексімбанку;
- кредитним договором №8606К9 від 08.06.2006р. передбачено ліміт кредитної лінії 2070000,00грн., кінцевий термін погашення - 07.06.2007р., процентна ставка за кредитом встановлюється таким чином: ставка НБУ + 8,5%, але не менше 18% річних. У разі не переведення до 01.08.2006р. на рахунки, відкриті у філії ВАТ "Укрексімбанк", 70% від загальних грошових потоків та щомісячного підтримання потоків на такому рівні протягом всього терміну кредитування, процентна ставка підвищується на 2 п.п. та підлягає щомісячному коригування в залежності від обсягу грошових потоків, що проходять через рахунки, відкриті в Укрексімбанку;
- кредитним договором №8606К10 від 09.06.2006р. передбачено ліміт кредитної лінії 500000,00грн., кінцевий термін погашення - 05.06.2009р., процентна ставка за кредитом встановлюється таким чином: ставка НБУ + 8,5%, але не менше 18% річних. У разі не переведення до 01.08.2006р. на рахунки, відкриті у філії ВАТ "Укрексімбанк", 70% від загальних грошових потоків та щомісячного підтримання потоків на такому рівні протягом всього терміну кредитування, процентна ставка підвищується на 2 п.п. та підлягає щомісячному коригування в залежності від обсягу грошових потоків, що проходять через рахунки, відкриті в Укрексімбанку;
- кредитним договором №8606К11 від 22.06.2006р. передбачено ліміт кредитної лінії 3980000грн., кінцевий термін погашення - 31.03.2008р., процентна ставка за кредитом встановлюється таким чином: ставка НБУ + 8,5%, але не менше 18% річних. У разі не переведення до 01.08.2006р. на рахунки, відкриті у філії ВАТ Укрексімбанк", 70% від загальних грошових потоків та щомісячного підтримання потоків на такому рівні протягом всього терміну кредитування, процентна ставка підвищується на 2 п.п. та підлягає щомісячному коригування в залежності від обсягу грошових потоків, що проходять через рахунки, відкриті в Укрексімбанку.
Додатками до договорів сторони узгодили графіки надання та погашення кредитів.
Пунктами 3.5.1 кредитних договорів сторони передбачили, що боржник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному вище у валюті кредиту. Банк щомісяця нараховує проценти на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту.
На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за генеральною угодою №8606№3 від 06.06.2006р. між сторонами підписано договори застави та договори іпотеки (а.с.90-141, т.2), а саме:
06.06.2006р. між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк Україна" та ЗАТ "Рожищенський птахокомбінат" укладено:
- договір застави №8606Z22, який посвідчено приватним нотаріусом Рожищенського нотаріального округу Волинської області Павлюк Р.П., зареєстровано в реєстрі за №1398. Згідно з актом опису та оцінки майна, що передається в заставу, відповідне майно оцінюється сторонами на загальну суму в розмірі 977 030,00грн.;
- договір застави №8606Z23, який посвідчено приватним нотаріусом Рожищенського нотаріального округу Волинської області Павлюк Р.П., зареєстровано в реєстрі за №1399. Згідно з актом опису та оцінки майна, що передається в заставу, відповідне майно оцінюється сторонами на загальну суму в розмірі 1 078 630,00грн.;
- договір застави №8606Z24, який посвідчено приватним нотаріусом Рожищенського нотаріального округу Волинської області Павлюк Р.П., зареєстровано в реєстрі за №1400. Згідно з актом опису та оцінки майна, що передається в заставу, відповідне майно оцінюється сторонами на загальну суму в розмірі 1 078 630,00грн..
07.06.2006р. між сторонами підписано іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Рожищенського нотаріального округу Волинської області Павлюк Р. П., зареєстровано в реєстрі за №1439. За домовленістю сторін заставна вартість предмета іпотеки на дату підписання цього договору становить 6 385 930,00грн. (п.1.3 договору).
08.06.2006р. між сторонами підписано:
- договір застави №8606Z26, який посвідчено приватним нотаріусом Рожищенського нотаріального округу Волинської області Павлюк Р.П., зареєстровано в реєстрі за №1465. Згідно з актом опису та оцінки майна, що передається в заставу, відповідне майно оцінюється сторонами на загальну суму в розмірі 1 530 000,00грн.;
- договір застави №8606Z27, який посвідчено приватним нотаріусом Рожищенського нотаріального округу Волинської області Павлюк Р. П., зареєстровано в реєстрі за №1466. Згідно з актом опису та оцінки майна, що передається в заставу, відповідне майно оцінюється сторонами на загальну суму в розмірі 2 033 000,00грн..
21.06.2006р. між сторонами підписано:
- іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Рожищенського нотаріального округу Волинської області Павлюк Р.П., зареєстровано в реєстрі за №1597. За домовленістю сторін заставна вартість предмета іпотеки на дату підписання цього договору становить 1 321 430,00грн. (п.1.3 договору);
- договір застави №8606Z29, який посвідчено приватним нотаріусом Рожищенського нотаріального округу Волинської області Павлюк Р.П., зареєстровано в реєстрі за №1588. Загальна заставна вартість предмета застави становить 569 500,00грн. (п.1.2 договору).
18.10.2006р. між сторонами підписано іпотечний договір №8606Z47, який посвідчено приватним нотаріусом Рожищенського нотаріального округу Волинської області Павлюк Р.П., зареєстровано в реєстрі за №12938. За домовленістю сторін заставна вартість предмета іпотеки на дату підписання цього договору становить 5 282 000,00грн..
Враховуючі вище викладене слід дійти висновку, що грошові вимоги, заявлені банком є такі, що забезпечені заставою боржника.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суд Волинської області від 08.07.2009р., зокрема, визнано конкурсні грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") в сумі 12 829 650,30грн..
Ухвалою Господарського суд Волинської області від 11.08.2009р. затверджено реєстр вимог кредиторів, зокрема, включено вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") в сумі 12 829 650,30грн..
Водночас, судом встановлено, що конкурсні грошові вимоги банку обґрунтовані невиконанням боржником зобов'язань за кредитними договорами, що укладені в межах генеральної угоди №8606№3 від 06.06.2006р. та зазначені вище.
АТ "Укрексімбанк" в порядку ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.) 24.11.2010р. подало до Господарського суду Волинської області заяву про визнання поточних грошових вимог та просило визнати поточні вимоги банку до боржника на суму 1 621 295,98грн., що є донарахованими відсотками за кредитними договорами №8606К8 від 06.06.2006р., №8606К9 від 08.06.2006р., №8606К10 від 09.06.2006р., №8606К11 від 22.06.2006р. за період з 10.12.2007р. по 07.06.2010р., тобто в період після порушення провадження у справі та до визнання боржника банкрутом.
Розрахунок суми боргу (плата за користування кредитом) долучено до заяви від 24.11.2010р. №086-04/3888.
Слід додатково зазначити, що прострочена сума боргу згідно з кожним кредитним договором зазначена в заяві банку про визнання конкурсних грошових вимог від 10.06.2009р. №086-04/1736, що визнана господарським судом згідно з ухвалами від 08.07.2009р. та 11.08.2009р..
При цьому, доводи скаржника про те, що поточні вимоги АТ "Укрексімбанк" були погашені, оскільки строк на заявлення відповідних вимог в розумінні законодавства, яке діяло на час виникнення спірних відноси, був пропущений та відновленню не підлягав до уваги колегії суддів не береться, оскільки ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.) було встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Водночас, присікального строку щодо звернення до суду з поточними грошовими вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.) не визначено, на відміну від строку на звернення з конкурсними вимогами до боржника.
Слід також зазначити, що у відповідності до абз.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.), конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Згідно абз.8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги, за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Отже, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.) для конкурсних кредиторів встановлено 30-денний строк для подачі заяв з грошовими вимогами. Однак, таким Законом не встановлено чіткого (30-денного, 60-деного, тощо) строку для подання заяви з поточними грошовими вимогами, а лише зазначено, заяви з поточними грошовими вимогами можуть пред'являтися в межах ліквідаційної процедури.
У ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на яку посилається ТОВ "Рожищенський птахокомбінат", немає жодних посилань на те, що подання заяви з поточними грошовими вимогами має відбуватися в порядку ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.).
Крім того, у п.11.5 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України, на який посилається скаржник, зазначено, що з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації) зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури.
У вищезазначеному пункті також немає вказівки про необхідність дотримання 30- денного строку. Навпаки, чітко написано, що поточні кредитори мають право заявити свої вимоги протягом строку ліквідаційної процедури.
Таким чином, доводи скаржника про те, що заява банку з поточними грошовими вимогами мала бути подана протягом 30 днів з дня введення ліквідаційної процедури є не обгрунттованими та суперечать нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.).
Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог, у зв'язку з чим підлягають визнанню поточні грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Закритого акціонерного товариства "Рожищенський птахокомбінат", що заявлені 24.11.2010р. (заява №086-04/3888 від 24.11.2010р.) на суму 1621295,98грн., що забезпечені заставою майна боржника.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.05.2020р. у справі №1/144/47-Б слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожищенський птахокомбінат" - без задоволення.
Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожищенський птахокомбінат" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.05.2020р. у справі №1/144/47-Б - без змін.
2. Справу №1/144/47-Б повернути до Господарського суду Волинської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "16" вересня 2020 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Савченко Г.І.