10.09.2020 року Провадження №2/425/29/20
Справа №425/2855/19
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Москаленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання Окрошко О.О.,
представника позивача - ОСОБА_15,
представника відповідача Лєбєдєва М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» про поновлення на роботі,
встановив:
16.08.2020 позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про поновлення на роботі, яку уточнив 11.09.2019.
В обґрунтування позову вказав, що з 16 листопада 1989 року він перебував з відповідачем у трудових відносинах. В останній час працював на посаді машиніста насосних установок 3-го розряду у цеху водопостачання та очищення стічних вод. Наказом по підприємству №2440-к від 26 липня 2019 року його було звільнено з роботи на підставі п.3 ст.40 КЗпП України - за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов,язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Своє звільнення вважає незаконним, оскільки згідно діючого законодавства та положень постанови Пленуму Верховного Суду України , звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України допускається лише за наявності вини працівника, але наказ про його звільнення не містить жодних відомостей про те, які саме трудові обов,язки ним не виконано, і в чому полягає його вина. Також наказ не містить жодних посилань на конкретні випадки притягнення його до дисциплінарної відповідальності протягом останнього року до моменту звільнення. Тобто наказ не містить в собі жодних конкретних відомостей про наявність підстав для звільнення саме за п.3 ст.40 КЗпП.
17.07.2019 він дізнався від адміністрації цеху, що йому ставлять в провину скоєння прогулу 2-го, 3-го та 4-го липня 2019 року, а 23 липня 2019 року йому було повідомлено про те, що 24 липня 2019 року заплановане засідання профкому ПрАТ «РКТК» з питання щодо надання згоди на його звільнення за ініціативою адміністрації підприємства, за прогули. Вже на засіданні профкому він дізнався, що 02.07.2019, 03.07.2019 та 04.07.2019 його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за скоєння прогулу, але згоду на його звільнення надано за п.3 ст.40 КЗпП України. Вважає, що за наявності факту прогулу адміністрація підприємства мала право на його звільнення лише на підставі п.4 ст.40 КЗпП, тобто безпосередньо за скоєння прогулу, оскільки прогул, згідно діючого законодавства, є окремою підставою для звільнення працівників за ініціативою власника. Отже, в його випадку відповідач безпідставно звільнив його за п.3 ст.40 КЗпП і тим самим фактично допустив подвійне притягнення до відповідальності за одне і теж саме правопорушення, що є неприпустимим згідно чинного законодавства. Крім того, відповідачем було порушено порядок звільнення та передбачену законом процедуру застосування дисциплінарного стягнення.
Просить поновити його на роботі у якості машиніста насосних установок 3-го
розряду у цеху водопостачання, каналізації та стічних вод Приватного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» з 26 липня 2019 року.
Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 12.09.2019 прийнято до розгляду цей позов, відкрито провадження у справи та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
03.10.2019 до суду найшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки згідно наказу Генерального директора ПрАТ «РКТК» від 26 липня 2019 року за №2440-к, ОСОБА_1 був звільнений за систематичне невиконання без поважних причин обов,язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку. Відповідно до розпорядження по ПрАТ «РКТК» від 28.03.2019 за №1030-к, для п,яти працівників- машиністів насосних установок 3-го розряду ЦВКіОС, відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, був затверджений графік роботи, який узгоджений 28.03.2019 із Первинною організацією профспілки працівників ВАТ «Рубіжанський картонно- тарний комбінат», діючого на ПрАТ «РКТК» (далі- профспілки). Особисто відповідачу був встановлений графік роботи: з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року та з 01 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року - за зміною №4; з 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року - за денним режимом роботи. 01.04.2019 позивач був ознайомлений із встановленим графіком роботи ( не менше ніж за два місяці, а фактично - за три місяці), про що свідчить його особистий підпис, заперечень чи відмову проти встановленого з 01.07.2019 по 31.07.2019 денного графіку роботи, не заявляв. Крім того, відповідач залучав позивача до роботи за денним режимом роботи без зміни професії, розряду, обов,язків машиніста насосних установок 3-го розряду ЦВКіОС, у відповідності до Робочої інструкції «Машиніста насосних установок 3-го розряду річкового водозабору ПрАТ «РТКТ» від 18 вересня 2018 року за №19-2-37, з якою позивач був ознайомлений під особистий підпис 20.03.2019. Згідно медичного висновку від 15.07.2019, позивач не мав протипоказань чи обмежень за станом здоров,я для роботи машиніста насосних установок 3-го розряду ЦВКіОС. Отже, при переведенні позивача на денний режим роботи відповідач дотримався усіх вимог норм діючого законодавства. 02.07.2019, у свій робочий день, позивач до роботи не став і на території ПрАТ «РКТК» не з,явився, письмові пояснення щодо відсутності його на роботі надати відмовився, а тому наказом від 19.07.2019 №450 , відповідно до ч.2 ст. 149 КЗпП, відповідач застосував до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення, оголосивши догану за прогул 02.07.2019. Також, у робочий день 03.07.2019, позивач на території ЦВКіОС ПрАТ «РКТК» з,явився о 07-50 год., де перебував до 08-20 год. У своїх поясненнях щодо самовільного залишення роботи 03.07.2019 позивач зазначив, що він не узгодив із адміністрацією ЦВКіСО свою відпустку, а пояснити чому самовільно без узгодження залишив 03.07.2019 роботу більш ніж на три години- відмовився. Наказом від 22.07.2019 №455, відповідно до ч.2 ст. 149 КЗпП та п.24 Постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за прогул 03.07.2019. Порушивши трудову дисципліну та п.16 р.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку, позивач 04.07.2019, у свій робочий день, на території ЦВКіОС ПрАТ «РТКЕ» не з,явився, але перебував на території управління ПрАТ «РКТК» із 13-30 год. до 13-35год. На вимогу відповідача надати пояснення щодо самовільного залишення роботи у робочий час, позивач надав судову повістку про виклик до суду, з якої вбачається що він перебував у суді 04.07.2019 з 09-05 год. по 09-25 год.; пояснень стосовно самовільного залишення роботи 04.07.2019 більш ніж на три години, позивач надати відмовився, у зв,язку з чим відповідач у відповідності до п.2 ст.147, ст.148, ст.149 КЗпП України, визнав проступок позивача 04.07.2019 як прогул. Враховуючи наявність у позивача прогулів 02.07.2019 та 03.07.2019 , неодноразові порушення ним трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, наявність дисциплінарних стягнень впродовж року, відмову виконувати розпорядження адміністрації ПрАТ «РТКЕ», надати письмові пояснення, відмову ознайомитись з
наказами про дисциплінарні стягнення тощо, відповідач подав подання до профспілки для отримання попередньої згоди на звільнення працівника за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов,язків, покладених на нього робочою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Засідання комітету відбулось 24.07.2019 за присутністю позивача. На засіданні комітету профспілки позивач був повторно ознайомлений про його дисциплінарне стягнення за наказами ПрАТ «РКТК» від 19.07.2019 №450 за прогул 02.07.2019 та від 22.07.2019 №455 за прогули 03.07.2019 та 04.07.2019.
Крім того, позивач у присутності посадових осіб підприємства був усно ознайомлений про припинення його тимчасового замісництва відсутнього ОСОБА_2 , і він погодився на свою обов,язкову явку із 08-00 год. 25.07.2019 на території ПрАТ «РКТК» за денним режимом роботи для узгодження позивачем із роботодавцем своєї роботи на підприємстві, будь яких причин неприбуття 25.07.2019 позивач не зазначив. 24.07.2019 наказом №2416-к про припинення з 25.07.2019 дії наказу від 17.07.2019 «Про тимчасове замісництво», позивача повернено на раніше встановлений денний режим роботи. 25.07.2019 позивач на роботі не з,явився, телефоном повідомив заступника генерального директора з персоналу ОСОБА_3 , що він не зможе приступити до роботи в цей день у зв,язку з проблемою з близькими родичами. 26.07.2019 позивач з,явився на території ПрАТ «РКТК» у період часу з 10-30 год. по 10-50 год. Документи, які підтверджують його відсутність 25.07.2019 на робочому місці, а також пояснення щодо своє відсутності на роботі 25 та 26 липня 2019 року позивач надати відмовився; від підпису про ознайомлення з наказом №2416-к від 24.07.2019 про припинення з 25.07.2019 дії наказу від 17.07.2019 «Про тимчасове замісництво», відмовився. Таким чином, враховуючи відсутність ОСОБА_1 більше 3-х годин впродовж робочого дня та повторні прогули 25 та 26 липня 2019 року, наявність дисциплінарних стягнень впродовж року, відповідач видав наказ за підписом Генерального директора ПрАТ «РКТК» від 26.07.2019 за №2440-к про звільнення ОСОБА_1 з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов,язків , покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку та робочою інструкцією. Таким чином, звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст.40 КЗпП України є законним, а тому, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю ( а.с.33-38). У судовому представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні по суті позову, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що позивач працював на підприємстві з 1989 року, а тому до нього було лояльне ставлення він керівництва. Два роки потому позивачу було зроблено операцію, але після одужання він був допущений до усіх видів роботи. Він неодноразово допускав прогули, але адміністрація йшла з ним на контакт та давала можливість виправитися. 26.07.2019 з позивачем було проведено бесіду та надавався шанс працювати та приходити на роботу згідно графіку виходів, навіть були згодні пробачити йому, але позивач знов не з,явився на роботу, а коли з,явився на наступний день, відмовився вказати причини неявки та надати відповідні документи. Журнал обліку робочого часу, в якому працівники ставлять свій підпис, на підприємстві є. Позивач завжди відмовлявся він підписання наказів та іншої документації. Документів від ВКК про обмеження в роботі у позивача немає. З графіком роботи позивач був ознайомлений під особистий підпис у березні 2019 року. Звільнення позивача відбулось із дотриманням встановлених чинним законодавством України норм, а саме: за пунктом 3 статті 40 КЗпП - за систематичне невиконання без поважних причин обов,язків , покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку та робочою інструкцією. Просить відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю.
У судовому засіданні були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона працює на ПрАТ «РКТК» на посаді комірника і, з 2016 року на неї покладено в обов,язок оформлення відпусток
робітникам цеху. Зазвичай позивач два рази на рік був у відпустках і знає процедуру оформлення відпусток, але 2, 3 та 4 липня 2019 року він з заявою про надання відпустки до неї не звертався. Вона була присутня на засіданні профкому де розглядалось питання про звільнення позивача за прогули. ОСОБА_1 не визнав свої прогули пояснивши, що він написав заяву на відпустку, яку залишив на робочому столі у технолога ОСОБА_5 . Офіціальним документом відпустку позивачу в той час вона не оформлювала. ОСОБА_1 був ознайомлений зі змінами у графіку роботи, згідно якого він перейшов з суток на денний графік роботи, про що свідчить його підпис на графіку, але на роботу згідно цього графіку не виходив.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив,що він працює на ПрАТ «РКТК» на посаді інженера- технолога.02.07.2020 ОСОБА_1 прийшов на роботу о 07 год. 55 хв. та повідомив про те, що йому важко працювати оскільки дуже світить сонце, а тому він буде писати заяву на безоплатну відпустку. Написавши три папірці, які кинув на стіл керівнику, позивач пішов. Начальника у той час ще не було, а тому резолюцію на його листах ніхто не наклав. Також позивач повідомив, що працювати він буде лише на річковому водозаборі і що на 04 липня у нього повістка до суду, але ні 03-го ні 04-го липня 2019 року він на роботу не з,явився, а з 05 липня 2019 року пішов на лікарняний. Акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі були складені комісією у той же день, коли позивач був відсутній на роботі.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що на день звільнення ОСОБА_1 з роботи вона працювала на ПрАТ «РКТК» на посаді заступника генерального директора з персоналу. 02.07.2019 до неї звернулися начальник цеху та нормувальник з інформацією про те, що ОСОБА_1 не вийшов на роботу і на телефонні дзвінки не відповідає. 03.07.2019 приблизно о 07:50 - 08:20 год., ОСОБА_1 з,явився до ЦВХіОС з метою написати заяву на безоплатну відпустку, яку з керівництвом не було узгоджено. Поводився він зухвало. О 13-15 год. цього дня позивач прийшов до відділу кадрів підприємства та повідомив, що працювати у денну зміну він не буде, тому що йому тяжко працювати під денним сонцем. Позивачу було роз,яснено, що відсутність на роботі 02-го та 03-го липня буде вважатись прогулом. 04 липня 2019 року позивач також не з,явився на роботі, а 05.07.2019 повідомив про те, що пішов на лікарняний, після чого до нього додому було направлено комісію ФСС для перевірки находження на лікарняному. 15-го або 16-го липня 2019 року позивач з,явився на роботі, з нього потребували пояснення щодо його відсутності на робочому місці 02 та 03 липня 2019 року, після чого ОСОБА_1 приступив до роботи у денну зміну ( з ранку). Окремими наказами позивачу було оголошено догани за прогули 02-го та 03-го липня 2019 року, які він відмовився підписувати. 24.07.2019 позивач з,явився на засідання профспілки підприємства, де йому зачитали накази за прогули та намагалися умовити працювати згідно графіку, але позивач поводив себе агресивно та не визнавав прогули.
Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши й оцінивши надані письмові докази по справі в їх сукупності дійшов наступного.
Судом встановлено що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 02.07.1984 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній з 16.11.1989 прийнятий на роботу у ПрАТ «Рубіжанський картонно - тарний комбінат», де працював на різних посадах до 26.07.2019 ( копія трудової книжки-а.с.7-10).
Наказом «Про припинення трудового договору ( контракту) №2440-к від 26 липня 2019 року, машиніста насосних установок 3 розряду ОСОБА_1 було звільнено відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП України - за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов,язків , покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку ( а.с.11, 95).
При працевлаштуванні та переводі на різні посади ОСОБА_1 був ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ВАТ « Рубіжанський картонно- тарний комбінат» ( а.с.45-52), доповненнями до колективного договору ВАТ « Рубіжанський картонно- тарний комбінат» ( а.с.53), правилами внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців ВАТ « Рубіжанський картонно- тарний комбінат» (а.с.54).
Відповідно до робочої інструкції від 18.09.2018 №19-2-37, з якою ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис ( а.с.-62), визначені завдання та обов,язки машиніста РВЗ-3-го розряду з правилами роботи, правами та відповідальністю, а також кваліфікованими вимогами( робоча інструкція- а.с. 63-73).
З табелю обліку використання робочого часу , заповненого 01.08.2019 за звітний період з 01.07.2019 по 31.07.2019 вбачається, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі 02.07.2019, 03.07.2019, 04.07.2019, 25.07.2019 та 26.07.2019, у зв,язку з чим має 5 днів прогулів за вказані дні, що складає 40 годин робочого часу ( а.с.74,75).
З докладної записки, складеної 18.07.2019 начальником ЦВКіОС ОСОБА_9 на ім,я генерального директора Мініна Г.М. вбачається, що у зв,язку з систематичними порушеннями Правил внутрішнього трудового розпорядку машиністом насосних установок ОСОБА_1 , з урахуванням раніше скоєних прогулів 02.07.2019 і 03.07.2019 та накладенням за них дисциплінарних стягнень 19.07.2019 і 22.07.2019, прогулом 04.07.2019 просить отримати попередню згоду профспілки на звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов,язків та правил внутрішнього трудового розпорядка (а.с.76).
Згідно акту про відсутність на роботі №07-01 від 02.07.2019, складеного начальником цеху ВКіОС ОСОБА_9 , заступником начальника цеху ВКіОС- технологом цеху ОСОБА_10 та інженером - технологом ЦВКіОС ОСОБА_6 , машиніст насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 був відсутній на роботі 02.07.2019 протягом усього робочого дня ( з 08:30 до 17:00) ( а.с.87).
Згідно акту №07-04 від 16.07.2019 про відмову надати письмові пояснення причин відсутності на роботі 02.07.2019, складеного начальником цеху ВКіОС ОСОБА_9, у присутності заступника начальника цеху ВКіОС- технолога цеху ОСОБА_10 та інженера - технолога ЦВКіОС ОСОБА_6 , машиністу насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення про його відсутність на роботі робочого дня 02.07.2019 з 08:00 до 17:00, від надання яких останній відмовився ( а.с.85).
Наказом №450 від 19.07.2019 генерального директора ПрАТ «РКТК» про дисциплінарне стягнення, машиністу насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 оголошено догану за прогул 02.07.2019 та позбавлено ОСОБА_1 100% премії за липень 2019 року за порушення трудової дисципліни, оскільки він був відсутній на роботі 02.07.2019 з 08:00 до 17:00 без поважних причин ( а.с.84).
Відповідно до акту №07-08 від 23.07.2019 про відмову від ознайомлення з наказом, інженером з організації та нормування праці ОСОБА_11 , у присутності інженера - технолога ЦВКіОС ОСОБА_6 , машиністу насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитись з наказом від 19.07.2019 №450 про оголошення йому догани за прогул 02.07.2019 та позбавлення премії за липень 2019р. на 100%, але надати письмове підтвердження свого ознайомлення відмовився ( а.с.86).
Згідно акту про відсутність на роботі №07-02 від 03.07.2019, складеного начальником цеху ВКіОС ОСОБА_9 , заступником начальника цеху ВКіОС- технологом цеху ОСОБА_10 та інженером - технологом ЦВКіОС ОСОБА_6 , машиніст насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 був відсутній на роботі 03.07.2019 протягом робочого дня ( з 08:30 до 17:00); з 08:00 до 08:30 вимагав від керівництва надати йому дні відпустки без оплати за сімейними обставинами. Посилань на відпустку, як інваліду 3-ої групи, не надав. Залишив без поважних причин територію ЦВКіОС ( а.с.77).
Наказом Генерального директора ПрАТ «РКТК» від 22.07.2019 за №455 про дисциплінарне стягнення, машиністу насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 оголошено догану за прогул 03.07.2019, оскільки він був відсутній на роботі 03.07.2019 з 08:00 до 17:00 без поважних причин ( а.с.80).
Відповідно до акту №07-07 від 23.07.2019 про відмову від ознайомлення з наказом, інженером з організації та нормування праці ОСОБА_11 ,у присутності інженера - технолога ЦВКіОС ОСОБА_6 ,машиністу насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитись з наказом від 22.07.2019 №455 про оголошення йому догани за прогул 03.07.2019,але надати письмове підтвердження свого ознайомлення він відмовився (а.с.82).
Згідно акту про відсутність на роботі №07-03 від 04.07.2019, складеного начальником цеху ВКіОС ОСОБА_9 , заступником начальника цеху ВКіОС- технологом цеху ОСОБА_10 та інженером-технологом ЦВКіОС ОСОБА_6 , машиніст насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 був відсутній на роботі 04.07.2019 протягом усього робочого дня з 08:30 до 17:00 ( а.с.81).
Відповідно до судової повістки про виклик до суду, ОСОБА_1 перебував 04.07.2019 з 09-15год до 09-25 год. у судовому засіданні в якості заявника у цивільній справі №425/2061/19 у приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області ( а.с.78).
Згідно акту №07-06 від 17.07.2019 про відмову надати письмові пояснення причин
відсутності на роботі 04.07.2019, складеного начальником цеху ВКіОС ОСОБА_9, у присутності заступника начальника цеху ВКіОС- технолога цеху ОСОБА_10 та інженера - технолога ЦВКіОС ОСОБА_6 , машиністу насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення про його відсутність на роботі робочого дня 04.07.2019 з 08:00 до 17:00, від надання яких останній відмовився ( а.с.79).
Наказом №2328-к від 17.07.2019 по ПАТ «РКТК» про тимчасове замісництво, на машиніста насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 було тимчасово покладено виконання обов,язків машиніста насосних установок ( річний водозабір) 3 розряду ЦВКіОС ОСОБА_2 , у зв,язку з відпусткою останнього з 19.07.2019 по 30.07.2019. З робочою інструкцією машиніста насосних установок Цеху водопостачання, каналізації та очисних стоків №19-02, ознайомлений 20.03.2019 (а.с.89).
22.07.2019 виконуючою обов,язки заступника Генерального директора з персоналу ПрАТ «РКТК» ОСОБА_12 до Голови профспілкового комітету ПАО «РКТУ» ОСОБА_13 було направлено подання №2380-к про надання попередньої згоди на звільнення машиніста насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 , за пунктом 3 статті 40 КЗпП України за систематичне порушення внутрішнього трудового розпорядку, оскільки до ОСОБА_1 раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення (а.с.90).
Згідно Витягу з протоколу №15 засідання профспілкового комітету ВАТ «РКТК» від 24.07.2019, було розглянуто подання від 22.07.2019 №2380-к про отримання попередньої згоди на звільнення працівника - машиніста насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 , який систематично не виконує трудові обов,язки покладені на нього трудовим договором, порушує Правила внутрішнього розпорядку, та до якого 19.07.2019 та 22.07.2019 застосовувались дисциплінарні стягнення. Заслухавши ОСОБА_1 , який відмовився працювати до 31.07.2019 за денним режимом роботи, з яким погодився 01.04.2019 своєю письмовою згодою; відмовився звільнитися у зв,язку із змінами істотних умов праці, а саме: із зміною режиму роботи, а тому було поставлено на голосування його звільнення та прийнято рішення про надання попередньої згоди на звільнення машиніста насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 , за пунктом 3 статті 40 КЗпП України- за систематичне порушення працівником без поважних причин обов,язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Також ОСОБА_1 , як можливість виправитися, було запропоновано з,явитись 25.07.2019 у Цех ВКіОС та/ або управління ПрАТ «РКТК» за денним режимом роботи із 08-00 години для роботи та /або офіційного оформлення своєї відсутності, на що ОСОБА_1 погодився вголос, про неможливість з,явитись у цей день на роботу не повідомляв ( а.с.92).
Згідно акту №07-08 від 24.07.2019 про попередження про денний графік та режим роботи з 25.07.2019 на ПрАТ «РКТК» , складеного комісією у складі в.о. заступника Генерального директора з персоналу ОСОБА_7, начальником ЦВКіОС ОСОБА_9 , членом профспілкового комітету, інженером- лаборантом ЦВКіОС ОСОБА_4 , 24.07.2019 було попереджено машиніста насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 про необхідність його обов,язкової явки на ПрАТ «РКТК» з 25.07.2019 із 08-00 год. за денним режимом роботи, на що він вголос надав згоду; про неможливість з,явитись у цей день на роботу не повідомив ( а.с.91).
Згідно акту про відсутність на роботі №07-09 від 25.07.2019, складеного начальником цеху ВКіОС ОСОБА_9 , заступником начальника цеху ВКіОС- технологом цеху ОСОБА_10 , економістом ВОП та ПТС ОСОБА_11 , в.о. заступника генерального директора з персоналу ОСОБА_3 , машиніст насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 був відсутній на роботі 25.07.2019 протягом усього робочого дня з 08:30 до 17:00 ( а.с.98).
Згідно акту про відсутність на роботі №07-10 від 26.07.2019, складеного начальником цеху ВКіОС ОСОБА_9 , заступником начальника цеху ВКіОС- технологом цеху ОСОБА_10 , в.о. заступника генерального директора з персоналу ОСОБА_3 , інженером відділу кадрів ОСОБА_14 , економістом ВОП та ПТС ОСОБА_11 , машиніст насосних установок ЦВКіОС ОСОБА_1 був відсутній на роботі 25.07.2019 більше 3-х годин, з 08-00 год. до 10-23 год. та з 10-50 год. до 15-40 год. ( а.с.98).
Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються; працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевірити їх відповідність законові.
Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно положень ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Згідно положень ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.92 р., за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.
У своїх постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов:
- порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку;
- невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності;
- невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним;
- враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів;
- з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця.
Кодексом законом про працю України встановлено масу зобов'язань з боку не тільки роботодавця, але й працівника. Працівник зобов'язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором, із підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку ( ст. 21 КЗпП), а також, як зазначено у ст. 139 цього Кодексу, він повинен:
- працювати чесно і сумлінно;
- своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця;
- додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці;
- дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників та службовців ПРаТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» встановлено тривалість щоденної роботи ,в тому числі її початку та закінчення. П.16 Правил встановлено,що якщо працівник не може вийти в свою зміну ,він зобов'язаний негайно,до початку робіт не менш ніж за дві години, повідомити про це свого безпосереднього керівника (начальника зміни, майстра зміни чи бригадира). Працівник зобов'язаний пояснити причину свого невиходу на роботу і вказати приблизну тривалість відсутності на робочому місці. Якщо працівник не може зв'язатися зі своїм безпосереднім керівником,то вказану інформацію він зобов'язаний передати будь-якому з керівників структурного підрозділу в якому він працює ,або змінному інженеру-технологу диспетчерської служби комбінату,які в свою чергу зобов'язані негайно повідомити про це керівника структурного підрозділу в якому працівник працює. Невиконання зобов'язання працівника перед адміністрацією комбінату з своєчасної передачі інформації з приводу своєї відсутності на роботі розцінюється як грубе порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.
Суд бере до уваги факт відсутності позивача на роботі без поважних причин 02.07.2019, 03.07.2019, 04.07.2019, 25.07.2019 ,26.07.2019 та відмову позивача надавати пояснення щодо п'яти днів прогулів , дисциплінарні стягнення застосовані до відповідача у вигляді догани.
Таким чином, відсутність позивача на роботі без поважних причин ,невиконання зобов'язань, встановлених Правилами внутрішнього трудового розпорядку щодо повідомлення керівництва підприємства про невихід на роботу,суд розцінює як систематичне порушення трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку,при цьому до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (оголошувались догани, які на час звільнення не знято і не погашено) за аналогічні порушення у строки та в порядку, передбаченому ст. 148, 149 КЗпП .
За таких обставин,суд вважає звільнення позивача законним ,а позовні вимоги необгрунтованими та такими ,що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 12,81, 259-265,352,354 ЦПК України, суд,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» про поновлення на роботі.
Повний текст рішення складено 14.10.2020.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області, або безпосередньо до Луганського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ПрАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат», місцезнаходження: Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Мєндєлєєва,67, код ЄДРПОУ 01882551.
Суддя: В.В. Москаленко