Справа №: 398/2278/20
провадження №: 3/398/1049/20
Іменем України
"15" вересня 2020 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Коліуш Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця,
за ст. 44-3 КУпАП
Відповідно до ппротоколу про адміністративне правопорушення від 15.07.2020 року серії АПР18 №381160 ОСОБА_1 14.07.2020 року о 23 год. 40 хв здійснював работу кафе "У Міши", роташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграду, буд. 10а, тобто після 23.00 год, чим порушив п. п. 16 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392.«Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами, внесеними постановою КМУ від 08.07.2020 року №588, чим вчинив адміністративне правопорушення ст.44-3 КУпАП.
В судовому засіданні 28.07.2020 року ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що він є фізичною особою-підприємцем, на його думку, відсутність рішення Олександрійської міської ради про встановлення обмежень роботи закладів громадського харчування дозволяє здійснювати роботи таких закладів відповідно до встановленого режиму роботи, розгляд справи був відкладений за клопотанням ОСОБА_1 для надання документів на підтвердження яка саме особа здійснює підприємницьку діяльність з надання послуг громадського харчування за адресою: АДРЕСА_2 . В судове засідання 15.09.2020 року ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Стаття 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Зазначена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена ст. 44-3 КУпАП.
Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 року №392 (в редакції на момент складення протоколів про адміністративне правопорушення) (далі - Постанова) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061).
Підпунктом 16 пункту 3 Постанови на період дії карантину забороняється робота після 23-ї та до 7-ї години розважальних закладів (нічних клубів), а також суб'єктів господарської діяльності з надання послуг громадського харчування з організацією дозвілля або без нього (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), закладів культури, крім кінотеатрів та крім діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
До протоколу про адміністративне правопорушення додані копія паспорта ОСОБА_1 , рапорт поліцейського про те, що до ЧЧ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення про роботу кафе після 23.00 год., рапорт ст. лейтенанта поліції Шаповала М.І. від 15.07.2020 року, про те, що на момент перевірки о 23 год. 40 хв. 15.07.2020 року кафе "У ОСОБА_2 " працювало, відеозапис з нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається, що кафе працювало після 23 год. 00 хв. 15.07.2020 року, на відеозапису ОСОБА_1 відсутній.
З диспозиції ст.44-3 КУпАП вбачається, що до відповідальності за цією статтею можуть бути притягнені фізичні особи та посадові особи.
Суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку, ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». Тим більше «кримінальним обвинуваченням" у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (тоді як за КК України мінімальний штраф становить тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Частиною третьою ст. 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд зазначає, що наявність протоколу не є беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи викладене, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність з надання послуг громадського харчування, саме він є власником кафе "У ОСОБА_2 " та саме ця особа має дозвіл на розміщення закладу громадського харчування за вказаною в протоколі адресою, тому суду не надані докази, що саме ОСОБА_1 є особою, яка несе відповідальність за ст.44-3 КУпАП.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 44-3, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст.283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд.
Суддя Коліуш Г.В.