Справа № 404/4768/20
Номер провадження 1-кс/404/1371/20
07 вересня 2020 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Кіровоградського ВМ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, -
ОСОБА_3 звернулася до Кіровського районного суду міста Кіровограда зі скаргою, відповідно до якої просила:
- скасувати постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України від 28.06.2015 року винесену слідчим СВ Кіровоградського ВМ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_4 по матеріалам кримінального провадження №12015120020004343;
- зобов'язати слідчого Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області внести відомості по заяві ОСОБА_3 від 20.05.2015 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України до ЄРДР та надати витяг з ЄРДР.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник зазначає, що постанова слідчого є незаконною, необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню. Так, скаржник вказує на те, що слідчий формально організував і поверхово провів досудове розслідування в кримінальному провадженні, ретельно не перевіривши усіх доводів викладених у заяві про вчинене кримінальне правопорушення. Текст оскаржуваної постанови не містить жодних доводів на підставі яких слідчий дійшов висновку про відсутність події кримінального правопорушення.
Скаржник вимоги скарги підтримала та просила їх задовольнити, про що надала відповідну заяву.
Слідчий та прокурор викликалися в судове засідання, не з'явилися, їх неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що в провадженні слідчого СВ Кіровоградського ВМ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_4 перебувало кримінальне провадження №12015120020004343 від 20.05.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_3 , по факту заволодіння шахрайським шляхом її коштами з кредитної картки «Приватбанк».
Постановою від 28.06.2015 року слідчий СВ Кіровоградського ВМ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_4 закрив кримінальне провадження №12015120020004343 від 20.05.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у зв'язку з встановленням відсутністю події кримінального правопорушення.
На обґрунтування постанови про закриття кримінального провадження зазначено два абзаци:
У першому абзаці зазначено: 20.05.2015 року до Кіровоградського ВМ УМВС України в Кіровоградській області з письмовою заявою звернулася ОСОБА_3 , про те, що невідома особа 18.05.2015 року шахрайським шляхом за допомогою мобільного телефону з номеру НОМЕР_1 , заволоділа грошовими коштами з кредитної картки «ПриватБанк» НОМЕР_2 , в сумі 22 600 гривень.
У другому абзаці вказано, що в ході досудового розслідування встановлено, що будь-яких відомостей, щодо реальності факту викрадення вказаного майна не було, а також потерпілий не надав жодних даних на майно, яке намагались вкрасти, що унеможливлює встановлення загальної суми матеріальних збитків завданих потерпілому неправомірними діями.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою, та слідчий суддя вважає, що строки подачі скарги не пропущені.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження міститься в ст. 284 КПК України, згідно якої кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України). Тобто, на слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Згідно із ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що його виключають. А тому, прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження й оцінки слідчим доказів у сукупності.
Слідчий суддя вважає, що постанова була прийнята передчасно, оскільки не були належним чином перевірені всі доводи, викладені в заяві про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, у мотивувальній її частині не зазначено обґрунтування відносно неприйняття всіх доводів, викладених у заяві особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та не перевірені належним чином ці доводи під час проведення досудового розслідування.
Крім того, матеріали кримінального провадження слідчому судді надано не було, а з зазначеної постанови не можливо встановити, які слідчі дії провів слідчий.
Оскаржуючи по суті постанову про закриття кримінального провадження особа, що подала скаргу, вказує на те, що розслідування не проводилось в повному обсязі.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
За наведеного слідчий суддя погоджується з доводами скаржника, що досудове слідство проведено не в повному обсязі.
За таких обставин, зважаючи на те, що в ході розгляду скарги знайшли своє підтвердження факти передчасності винесення слідчим постанови про закриття кримінального провадження, тому вважаю за необхідне задовольнити скаргу в частині скасування постанови слідчого від 28.06.2015 року про закриття кримінального провадження №12015120020004343.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що вимога скаржника про зобов'язання слідчого Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області внести відомості по заяві ОСОБА_3 від 20.05.2015 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України до ЄРДР та надати витяг, не підлягає окремому розгляду, оскільки відомості по даній заяві про кримінальне правопорушення вже були внесені 20.05.2015 року до ЄРДР, фактично обґрунтування даної вимоги зводиться до того, що скаржниця не погоджується з попередньо визначеною кваліфікацією злочину в рамках кримінального провадження. Проте, виходячи із положень ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий суддя позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у тому числі й щодо кваліфікації ним кримінального правопорушення, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст.3, ч. 3 ст.22 КПК України).
Таким чином, скарга підлягає до задоволення частково.
Керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Кіровоградського ВМ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження - задовольнити частково.
Постанову слідчого СВ Кіровоградського ВМ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №12015120020004343 від 20.05.2015 рокускасувати.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1