Справа № 675/1045/20
Провадження № 2-а/675/57/2020
"15" вересня 2020 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання - Гедзенюк В. В., представника позивача - адвоката Котюка І. В., представника відповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області - Берладін Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав у режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 4 Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Калачикова Віталія Степановича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до поліцейського СРПП № 4 Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Калачикова Віталія Степановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначає, що постановою поліцейського СРПП № 4 Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Калачикова В. С. від 18 травня 2020 року серії БАА № 654818 його притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності було порушення Правил дорожнього руху, а саме те, що 18 травня 2020 року о 19 год. 36 хв. у с. Більчин по вул. Центральній, 47 Ізяславського району Хмельницької області він, керуючи автомобілем марки «КАМАЗ 55102», д.н.з. НОМЕР_1 , буксирував причіп марки «ГКБ 8350», д.н.з. НОМЕР_2 , без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив вимоги пп. «ѓ» п. 9.8 Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, а тому просить її скасувати.
Відповідач поліцейський СРПП № 4 Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Калачиков В. С. подав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому вказує на необґрунтованість та безпідставність вимог останнього з посиланням на те, що факт вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення доведений належними та допустимими доказами. Відтак, на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Берладін Н. М. подала до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому зазначає, що спірна постанова винесена поліцейським Калачиковим В. С. з дотриманням вимог чинного законодавства.
Ухвалою судді від 12 червня 2020 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду цієї справи по суті.
Ухвалою суду від 04 серпня 2020 року залучено до участі в даній справі в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області.
Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року постановлено проведення судового засідання по даній адміністративній справі, призначеного на 21 серпня 2020 року о 11 год. 00 хв., здійснювати у дистанційному режимі відеоконференції між Ізяславським районним судом Хмельницької області та Хмельницьким міськрайонним судом.
Представник позивача адвокат Котюк І. В. під час розгляду справи позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач поліцейський СРПП № 4 Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Калачиков В. С. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Берладін Н. М. проти задоволення позову заперечила.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Із оскаржуваної постанови встановлено, що 18 травня 2020 року о 19 год. 36 хв. у с. Більчин по вул. Центральній, 47 Ізяславського району Хмельницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «КАМАЗ 55102», д.н.з. НОМЕР_1 , буксирував причіп марки «ГКБ 8350», д.н.з. НОМЕР_2 , без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив вимоги пп. «ѓ» п. 9.8 Правил дорожнього руху.
За вказані дії поліцейським СРПП № 4 Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Калачиковим В. С. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 654818, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Так, як визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.
З урахуванням вже зазначених вище норм, суд зазначає, що уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 23.2 Розділу 23 Правил дорожнього руху буксирування транспортних засобів здійснюється: а) із застосуванням жорсткого або гнучкого зчеплення; б) із частковим навантаженням буксированого транспортного засобу на платформу або на спеціальне опорне пристосування.
Згідно з положеннями пп. «ѓ» п. 9.8 Розділу 9 Правил дорожнього руху під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкненена транспортному засобі, що буксирує.
Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху:
- буксирування - це переміщення одним транспортним засобом іншого транспортного засобу, яке не належить до експлуатації автопоїздів (транспортних составів) на жорсткому чи гнучкому зчепленні або способом часткового навантаження на платформу чи на спеціальне опорне пристосування;
- автопоїзд (транспортний состав) - це механічний транспортний засіб, що з'єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою;
- експлуатація транспортного состава - транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо);
- причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски;
- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна.
Отже, експлуатація причепу, з'єднаного зчіпним пристроєм з транспортним засобом, є автопоїздом (транспортним составом) та не є буксируванням.
За змістом п. 23.11 Розділу 23 Правил дорожнього руху експлуатація составів транспортних засобів у складі автомобіля, трактора або іншого тягача і причепа дозволяється лише за умови відповідності причепа тягачу та виконання вимог щодо їх експлуатації, а состава транспортних засобів у складі автобуса і причепа - також за наявності причіпного пристрою, установленого заводом-виробником.
У відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль марки «КАМАЗ» моделі «55102», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач, належить ПП «Аграрна компанія 2004».
Як вбачається із протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00422-00888-19, проведеної щодо вказаного автомобіля ПП «Автосервіс автолідер» 06 вересня 2019 року, зазначений транспортний засіб після технічного контролю визнано технічно справним.
За змістом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 причіп бортовий-е марки «ГКБ 8350», д.н.з. НОМЕР_2 , належить ЗАТ Агропромислова корпорація «Зоря».
Згідно з протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00422-00914-19, проведеної щодо вказаного причепа ПП «Автосервіс автолідер» 09 вересня 2019 року, зазначений транспортний засіб після технічного контролю також визнано технічно справним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку позивачем здійснювалася експлуатація транспортного состава, а не буксирування причепа, про що зазначено у оскарженій постанові поліцейського.
Будь-яких належних та допустимих доказів буксирування позивачем причепа із застосуванням жорсткого або гнучкого зчеплення, або із частковим навантаженням буксированого транспортного засобу на платформу або на спеціальне опорне пристосування відповідачем суду не надано.
Отже, позивач, керуючи 18 травня 2020 року транспортним составом, не увімкнувши ближнє світло фар у світлу пору доби, не допустив порушення пп. «ѓ» п. 9.8 Правил дорожнього руху.
Також суд зазначає, що на обґрунтування винуватості позивача, відповідачем до суду разом із відзивом на позовну заяву було надано диск із відеозаписом із нагрудної відеокамери поліцейського, який, на думку суб'єкта владних повноважень, підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення та правомірність прийнятої постанови.
Суд, дослідивши вказаний доказ, звертає увагу на наступне.
Так, даний відеозапис не містить у собі фіксації відповідного адміністративного правопорушення.
Разом з тим, згідно з ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про технічний засіб, яким здійснено відеозапис з метою фіксації правопорушення.
Водночас, приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис, у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами ст.ст. 73, 74 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17, від 17 липня 2019 року у справі № 295/3099/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 344/4629/16-а.
З огляду на викладене, наданий відповідачем на підтвердження факту вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення відеозапис відхиляється судом як доказ.
Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
При вирішенні спору суд виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України).
Разом з тим, суд враховує також практику Європейського суду з прав людини, а саме правову позицію, викладену ним в рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України", в якому Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР.
А відтак, постанова серії БАА № 654818 від 18 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи те, що даний позов задоволено, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання адміністративного позову.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області судовий збір у розмірі 420,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 139, 243-246, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 4 Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Калачикова Віталія Степановича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову поліцейського СРПП № 4 Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Калачикова Віталія Степановича від 18 травня 2020 року серії БАА № 654818 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 420 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 : місце проживання - АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_5 .
Відповідач 1 поліцейський СРПП № 4 Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Калачиков Віталій Степанович: адреса місцезнаходження - м. Ізяслав, вул. Грушевського, 24 Хмельницької області.
Відповідач 2 Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області: адреса місцезнаходження - м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, код ЄДРПОУ - 40108824.
Суддя: В. І. Столковський