Справа № 675/2681/19
Провадження № 2/675/260/2020
"07" вересня 2020 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Пашкевича Р. В.,
за участю: секретаря судового засідання - Гедзенюк В. В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в. м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 06 грудня 2019 року ОСОБА_4 позичила у нього 6000 гривень, які зобов'язувалася повернути в строк до 07 грудня 2019 року. На підтвердження надання позики позичальником надана розписка від 06.12.2019, однак свої зобов'язання за договором позики відповідач не виконала. Тому просив стягнути на її користь у рахунок боргу за розпискою від 06.12.2019 грошові кошти у сумі 6000 грн., а також судових витрат по розгляду даної справи.
Ухвалою судді від 20 грудня 2019 року прийнято позовну заяву ОСОБА_3 до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
За ухвалою суду від 21 лютого 2020 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу та 30.04.2020 зупинено провадження у справі на час її проведення.
Після надходження висновку експертизи, 13.07.2020 ухвалою судді відновлено провадження у справі.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, пояснив, що предметом позову є стягнення коштів відповідно до розписки, написаної власноруч відповідачем, яка засвідчує як факт передачі коштів, так і факт їх отримання, а також боргові зобов'язання і зобов'язання їх повернути. Розписка відображає усі умови договору позики, який виник між сторонами, відповідно до взятих на себе зобов'язань відповідач позичила кошти в сумі 6000 грн., зобов'язалася їх повернути до 07.12.2019. Однак кошти вона не повернула і відповідним чином виконання зобов'язань взятих на себе не здійснила, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що 06 грудня 2019 року ОСОБА_4 написала дану розписку під тиском позивача, та під його диктовку, однак грошей вона не позичала та їх не отримувала, тому просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_4 у попередніх судових засіданнях позов не визнавала, вказувала, що розписки не писала, однак після призначення експертизи визнала написання даної розписки. Також, стверджувала, що дану розписку нею було написано під психологічним тиском позивача та його дружини, проте будь-яких коштів вона не отримувала. В судове засідання призначене на 07.09.2020 не з'явилася, причин неявки суд не повідомила.
Відповідно до змісту ч. 7 ст. 128, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається із копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області 24.03.1997, ОСОБА_4 знято з реєстрації місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 - 10 січня 2020 року.
Також, згідно повідомлення відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС України в Хмельницькій області від 28.07.2020, ОСОБА_4 10.01.2020 знята з реєстраційного обліку з адреси: АДРЕСА_1 . На даний час місце реєстрації та проживання невідоме.
24.07.2020 Ізяславським районним судом Хмельницької області на офіційному веб-порталі судової влади України було розміщено оголошення про виклик в судове засідання ОСОБА_4 по даній справі на 07 вересня 2020 року.
Судом також здійснювалися заходи щодо повідомлення відповідача по адресі: АДРЕСА_2 , яка вказана останньою у відзиві. Однак конверт з повісткою про виклик її в судове засідання повернувся на адресу суду з відміткою поштаря про відмову адресата отримувати даний лист.
Іншої адреси свого місця проживання чи перебування ОСОБА_4 суду не повідомлено.
Тому, у зв'язку з відсутністю ОСОБА_4 за останньою адресою місця реєстрації та оголошення про виклик на офіційному веб-порталі судової влади України, суд вважає, що остання повідомлена належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача, та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).
Судом встановлено, що 06 грудня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір позики, за яким ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_3 в борг 6000 грн. із зобов'язанням повернути вказані кошти до 07 грудня 2019 року, що підтверджується розпискою ОСОБА_4 від 06.012.2019.
Дата написання розписки, сторонами в судовому засіданні узгоджена, яку слід вважати як 06 грудня 2019 року.
Факт власноручного складання розписки та поставлення у ньому свого підпису ОСОБА_4 стверджується судово-почеркознавчою експертизою № 1473-1475/20-26 від 06.07.2020.
Отже, умов укладеного договору позики ОСОБА_4 не виконала та борг позивачу до цього часу не повернула.
Доводи представника відповідача, що даний договір позики від 06 грудня 2019 року є неукладеним, оскільки грошових коштів ОСОБА_4 в позику від ОСОБА_3 отримано не було, а тому цей договір не породжує правових наслідків є недоведеними.
Так, виходячи із аналізу положень ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики за своїми правовими ознаками є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо встановити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.
Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.
Згідно з вимогами статей 202-204 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Верховний Суд України у постанові від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 виклав правовий висновок, відповідно до якого за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Аналізуючи зазначені норми, суд вважає, що договір позики від 06 грудня 2019 року є укладений, адже за своєю суттю розписка позичальника ОСОБА_4 про отримання в борг від ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 6000 грн. є документом, що підтверджує як укладення договору позики так і засвідчує отримання відповідачем від позивача грошових сум.
Відповідно до змісту статей 12, 13, 77-81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; докази повинні бути належними, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Всупереч вимогам процесуального закону відповідачем не надано суду належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження тих обставин, що договір позики від 06.12.2019 є неукладеним з підстав неотримання грошових коштів.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір позики, який укладений між сторонами є нечинним, його дійсність не спростована, а тому зобов'язання за цим правочином підлягає до виконання.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_4 слід стягнути на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в сумі 6000 грн., а тому позов підлягає до задоволення.
Судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 768,40 грн., та 4249,44 грн. витрат пов'язаних з проведенням судової почеркознавчої експертизи, відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1046, 1047, 202-204, 215 ЦК України,ст.ст. 15, 81, 82, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 борг за договором позикив розмірі 6000 (шість тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 копійок судового збору та 4249 (чотири тисячі двісті сорок дев'ять) грн. 44 коп. витрат пов'язаних з проведенням судової почеркознавчої експертизи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ;
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено 14 вересня 2020 року.
Суддя Р. В. Пашкевич