10.09.2020 Справа №607/9164/20
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М., за участі адвоката Рукавця О. В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , тимчасово не працює
за частиною 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ 423029 від 27 травня 2020 року ОСОБА_1 27 травня 2020 року, о 20 год. 05 хв., керував транспортним засобом Форд Фієста номерний знак НОМЕР_1 вулицею Протасевича,16А в м. Тернополі перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alkotest 6820 ARHJ-0295, повірка дійсна до 30 жовтня 2020 року, на табло якого висвітлився результат 0,51 ‰(проміле ), в присутності двох свідків, з результатом згідний , чим порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що просить провадження у справі закрити, оскільки транспортним засобом він не керував, тому адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не вчиняв , докази зворотнього матеріали справи не містять .
У судовому засіданні адвокат Рукавець О. В. вину ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення заперечив пояснив, що у наданих до суду матеріалах відсутні будь-які докази , які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення , передбаченого частиною 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому провадження у справі підлягає до закриття. Вказав, що за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ 423029 від 27 травня 2020 ОСОБА_1 не керував .
Оцінюючи ці матеріали через призму доводів про те, що за описаних у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення обставин, ОСОБА_1 автомобілем він не керував, суд вважає за необхідне зазначити таке:
адміністративним правопорушенням передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У абзацах 3 та 4 пункту 27 постанови пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).
У адміністративних матеріалах відсутні докази того, що автомобіль, здійснював рух за описаних у протоколі обставин, а ОСОБА_1 виконував функції його водія.
Так, з письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 27 травня 2020 року , вбачається, що вони не бачили моменту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а були лише свідками проходження ним огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alkotest 6820 ARHJ-0295, повірка дійсна до 30.10. 2020 року, на табло якого висвітився результат 0,51 промілле .
Також ,за клопотанням захисника Матвійчука М. З. судом викликались для дачі пояснень у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак вони , повторно, до суду не прийшли , про причини неявки суд не повідомили .
Не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом й копія Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/6378 технічного приладу газоаналізатора Drager Alcоtest 6820 ARHJ-0295 (чинна до 30 жовтня 2020 року ) .
Також, не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 автомобілем та руху вказаного транспортного засобу «Форд Фієста номерний знак НОМЕР_1 за обставин, описаних у протоколі на відеозаписах з нагрудних відеокамер працівників поліції, відеофіксація є фрагментарною, розпочинається з моменту, коли працівник поліції веде бесіду з ОСОБА_1 при тому як автомобіль перебуває у нерухомому стані з вимкнутим двигуном .
Таким чином викладені у вказаному протоколі обставини, щодо керування ОСОБА_1 автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння не мають жодного доказового забезпечення та ним заперечуються.
Це породжує об'єктивний сумнів у їх відповідності фактичним обставинам справи, котрі, згідно статті 62 Конституції України, тлумачаться на його користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За даних обставин суд приходить до переконання, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
З урахуванням наведеного провадження у даній справі слід закрити.
Керуючись частиною 1 статті 30 , статтями 221, 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка