Справа № 490/1535/20
нп 2-о/490/111/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
14 вересня 2020 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересована особа - Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області,-
Заявник звернувся до суду з даною заявою, в якій просив встановити факт постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року та станом на 13.11.1991 року.
Ухвалою суду від 17.03.2020 року заяву залишено без руху та надано заявнику п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції та зазначено, що заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн. та додати до заяви документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону. Як вбачається з заяви про встановлення факту, заявник просить встановити факт постійного проживання на території України і встановлення цього факту йому необхідно для отримання паспорта громадянина України. Доказами , що підтверджують факт постійного проживання в Україні станом на відповідну дату є довідки органів місцевого самоврядування, поквартирні картки та картки прописки, домові книги, інші документи, в яких чітко зазначений період проживання на території України. Однак, заявником не надано таких доказів У листі про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 01.01.2012р. Верховний суд України роз'яснив, що у порядку ч. 2 ст. 256 ЦПК України (ст. 315 ЦПК України в редакції чинній на часі винесення ухвали) суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України, відповідно до положень ст. 256 ЦПК України (ст. 315 ЦПК), предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року чи станом на 13 листопада 1991року. Між тим, заявник у прохальній частині заяви просить встановити одночасно факт постійно проживання на території України на момент проголошення незалежності 24 серпня 1991 року та на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» - 13 листопада 1991 року. Відтак ОСОБА_1 слід визначитись та належно, у відповідності до вимог закону, сформувати вимоги прохальної частини заяви.
З поштового повідомлення про вручення кореспонденції суду вбачається, що заявник ОСОБА_1 отримав вищевказану ухвалу суду 07.04.2020 року.
Однак, станом на 14.09.2020 р. вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху від 17.03.2020 р. заявником не виконано.
Як зазначає в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач (заявник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява (заява) вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач (заявник) не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (заявникові).
З огляду на викладене, оскільки заявником не виконано вимог ухвали суду від 17.03.2020 р., заява вважається неподаною та підлягає поверненню на підставі ч.5 ст. 185 ЦПК України.
Окрім того, слід роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересована особа - Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області - повернути заявнику.
Роз'яснити право повторного звернення до суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня постановлення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова