Справа № 323/2211/20
2/323/615/20
про залишення позовної заяви без руху
"15" вересня 2020 р. м.Оріхів
Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Плечищева О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Запоріжгаз" про захист прав споживача та скасування акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об"єму (обсягу) газу і його вартості,
До Оріхівського районного суду Запорізької області позивач звернувся з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Запоріжгаз" про захист прав споживача та скасування акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об"єму (обсягу) газу і його вартості.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.175,177 ЦПК України, а саме: позивач до позовної заяви не надав квитанцію про сплату судового збору згідно Закону України «Про судовий збір» за подання заяви майнового характеру, однак зазначає, що від сплати судового збору його звільнено у відповідності до ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п.2 п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До позовної заяви позивачем не додано квитанції про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. у зв'язку з посиланням на звільнення від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Проте, відповідно до Закону України «Про судовий збір», який є визначальним при вирішенні питання щодо сплати та звільнення від сплати судового збору, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, з 01 вересня 2015 року виключено положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Положеннями статті 5 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року) визначено перелік категорій осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.
На підставі Закону України№ 484-VIIIвід 22.05.2015 року частина перша статті 5 ЗУ «Про судовий збір» викладена в іншій редакції, відповідно до якої положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів (за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав) виключено.
За змістом Закону України "Про судовий збір" зі змінами, які прийняті пізніше, ніж Закон України "Про захист прав споживачів", вбачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання позивача на положення Закону України "Про захист правспоживачів" не можуть бути взяті до уваги.
Таким чином, за першим (часовим) критерієм перевагу в застосуванні має стаття 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки її остання редакція ухвалена пізніше останньої редакції статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Така правова позиція підтверджується і практикою Верховного Суду України в питаннях сплати судового збору в справах про захист прав споживачів (ухвала від 01.03.2016 року, справа № 6-484ц16)…
Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено ( ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.
Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Однак в порушення даних вимого закону, позивач у своїй позовні заяві взагалі не посилається зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за заявлену вимогу майного характеру - 840,80 грн. та надати оригінал квитанції про сплату судового збору.
Позовна заява подана без додержання вимог ст.175, 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Запоріжгаз" про захист прав споживача та скасування акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об"єму (обсягу) газу і його вартості - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків десять днів з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В.Плечищева
О. В. Плечищева