Справа № 323/778/20
Провадження № 3/323/291/20
15.09.2020 р.м. Оріхів
Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Плечищева О.В., за участю адвоката Коноваленко О.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла з Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30 березня 2020 року до Оріхівського районного суду Запорізької області надійшла справа про адміністративне правопорушення за протоколом серії ОБ № 063290 від 21.03.2020 року щодо громадянина ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаним протоколом встановлено, що 21 березня 2020 року о 16 год. 07 хв. в м.Оріхові Запорізької області по вул.Спортивній, гр-н ОСОБА_1 керував автомобілем "ВАЗ 2108" д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп"яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки та в закладі охорони здоров"я в присутності двох свідків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в скоєні адміністративного правопорушення не визнав.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, об"єктом правопорушення, передбаченим ст.130 КУпАП є безпека дорожнього руху.
Суб"єктивна сторона правопорушення полягає у наявності вини у формі умислу або необережності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення, який складений з виконанням процесуальних вимог уповноваженою особою, є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №063290, поясненнями свідків ОСОБА_2 від 21.03.2020 року, актом огляду на стан алкогольного сп"яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від проходження якого він відмовився в присутності двох свідків, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.03.2020 року, від якого також відмовився в присутності двох свідків, диском з відеозаписом фіксації вчинення адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Крім цього, суд зазначає таке.
Згідно зіст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
У даному випадку ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 21.03.2020 року, тобто до набрання 01.07.2020 чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII.
Крім того, відповідно до вказаного Закону, ч. 1 ст. 130 КУпАП в період 01-02.07.2020 року була викладена в новій редакції, яка не передбачала відповідальності за відмову водія транспортного засобу пройти у встановленому порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння. У цей же час,Кримінальний кодекс Українибуло доповнено статтею 286-1, що передбачала відповідальність за вказані дії.
Таким чином, у даному випадку відбулось посилення відповідальності за вчинене правопорушення, а тому застосуванню підлягають норми ч. 1 ст. 130 КУпАП, що діяли на час його вчинення.
Крім того, суд звертає увагу, що у даному випадку не відбулось скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність, а до такого акту були внесені певні зміни, внаслідок яких відповідальність за вчинене правопорушення була посилена, а відповідні положення ч. 1 ст. 130 КУпАП втратили чинність. У той же час закриття провадження у справі за п. 6 ст. 247 КУпАП є можливим саме у разі скасування такого акту.
В теорії права і в чинному законодавстві розрізняються поняття «визнання нечинним» та «скасування» актів. Так, скасування акту тягне визнання в установленому законодавством порядку недійсним акту з моменту його прийняття. Втрата чинності актом є визнання в установленому законодавством порядку недійсним акту на майбутнє, іншими словами, акт втрачає чинність з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом. Для прикладу, відповідно до ст. 48 Регламенту Верховної Ради Українирішення Верховної Ради можуть бути скасовані Верховною Радою до підписання відповідного акту Верховної Ради Головою Верховної Ради України. Закони, постанови та інші акти Верховної Ради, що набрали чинності, скасуванню Верховною Радою не підлягають, вони можуть бути визнані Верховною Радою такими, що втратили чинність.
Також суд звертає увагу, що вищезазначеним Законом не були внесені змін до правил здійснення провадження у справах про адміністративне правопорушення (ч. 3ст. 8 КУпАП).
Водночас, оскільки строк накладення адміністративного стягнення закінчився з причин, які від суду не залежали, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 7 ст. 247 ст.ст.276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі закрити за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області : Плечищева О.В.