1Справа № 335/7476/20 2/335/2311/2020
08 вересня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про визначення місця проживання дітей,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про визначення місця проживання дітей.
Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України у зв'язку з наступним.
Частиною 1 ст. 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до положень п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, в порушення вимог ЦПК України, позовна заява не містить даних про недосягнення згоди між батьками про визначення місця проживання дітей, а зі змісту позовної заяви вбачається, що діти проживають разом з позивачкою, тобто не чітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Однак в позовній заяві не зазначено, чи зверталась позивачка до органу опіки та піклування з заявою про визначення місця проживання дітей з матір'ю, як це передбачено СК України.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про визначення місця проживання дітей - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Калюжна