Справа № 344/11457/18
Провадження № 1-кп/344/197/20
14 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , яким повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , яким повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні подала письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 на 60 днів, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України .
Представник потерпілого та потерпілий підтримали клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_4 заперечила щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , просила змінити запобіжний захід на інший, не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачені підтримали думку захисника.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 29 вересня 2018 року включно. В подальшому судом вирішувалось питання щодо продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, на даний час триває судовий розгляд провадження та продовжують існувати ризики щодо можливості переховування обвинуваченим від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
В той же час прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого: переховуватися від суду; вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Також, на переконання суду, застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_9 покладених на нього обов'язків. Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Виключно застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинуваченого від суду та не вчиняти інше кримінальне правопорушення.
За таких обставин суд вважає за доцільне, запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_9 слід продовжити на строк до двох місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196-199, 331, 370, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосування запобіжного заходу обраного щодо ОСОБА_9 , відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2018 року у виді тримання під вартою - продовжити до 12 листопада 2020 року включно.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Суддя ОСОБА_1