Справа № 761/18843/20
Провадження № 2-з/761/525/2020
01 липня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви представника позивача- ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Людмила Сергіївна про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно та кошти в порядку спадкування за законом,
У червні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Людмила Сергіївна про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно та кошти в порядку спадкування за законом.
Одночасно із позовною заявою представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, у якому просила суд накласти арешт на спадкове майно, оскільки є підозра, що відповідачі по справі можуть виявити бажання реалізації спадкового майна зважаючи на його вартість.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником.
Заява про забезпечення позову підписана адвокаткою - Пасльон І.В. На підтвердження своїх повноважень останньою до позовної заяви долучено копію ордера, що видана на підставі договору про надання правової допомоги.
Проте, всупереч вимог ст.151 ЦПК України, подане клопотання (заява) не містить документів, що підтверджує повноваження представника.
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 4 ст, 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При цьому, відповідно до статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
За приписами ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер, який долучений представником Позивача до позовної заяви, не містить усіх необхідних та обов'язкових реквізитів.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Разом з тим, згідно з Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019, ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України, Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням, Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, (п.п. 3,4, 11 Положення),
Пунктом 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги закріплено, що ордер містить наступні реквізити:
- серію, порядковий номер ордера;
- прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;
- посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;
- назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
- прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу' на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2019 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;
- ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об'єднання та його місцезнаходження);
- адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, яке видає ордер;
- обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;
- дату видачі ордера;
- підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»);
- підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»);
- підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об'єднанням;
- двовимірний штрих-код (ОН-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Зі змісту поданої до Суду заяви вбачається, що вказана заява підписана адвокатом Пасльон І.В.
На підтвердження повноважень представника, до позову додано копію ордера серії КВ № 463177 від 27.05.2020.
Водночас, цей ордер не містить всіх обов'язкових реквізитів, передбачених Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, а саме не вказана назва конкретного суду, у якому надається правова допомога Позивачеві.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у постанові від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, ордер на надання правової допомоги має містити назву судового органу, у якому надається правова допомога позивачу.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справі № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу' у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18).
Згідно з імперативними вимогами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, виходячи зі змісту вищенаведених положень ЦПК України, дотримання вимог процесуального законодавства України при пред'явленні заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
При цьому, вимоги ч. 10 ст. 153 ЦПК України передбачають, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.
Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що повернення клопотання (заяви) про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про повернення заяви заявнику, як таку, що подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 259, 260, 354 ЦПК України, -
Заяву представника позивача- ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Людмила Сергіївна про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно та кошти в порядку спадкування за законом - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: