справа № 760/22998/12
провадження № 1-о/760/7/20
09 вересня 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурорів: ОСОБА_3 ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву ОСОБА_5 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами»,
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває вищевказана заява, в якій ОСОБА_5 просить переглянути вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 19.01.2015 року, та призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами.
В обґрунтування своєї заяви зазначила про те, що вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 19.01.2015 року ОСОБА_6 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі п «є» ст.1 Закону України « Про амністію у 2014 році» його було звільнено від відбування покарання, так як на день набрання чинності цим законом він мав матір, яка досягла 74 річного віку. Згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва від 28.05.2018 року вирок суду було змінено, а саме виключено з мотивувальної частини на « недотримання правил дорожнього руху водієм ОСОБА_8 », та скасовано в частині цивільних позовів і направлено до суду першої інстанції до нового розглядусаме в цій частині.
Під час виконання зазначеного рішення суду на адвокатський запит було отримано інформацію про те, що мати засудженого - ОСОБА_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що є відповідний актовий запис.
Вважає, оскільки на момент ухвалення вироку суду мати ОСОБА_6 померла, Закон України « Про амністію у 2014 році» не повинен був застосовуватися, і підстав для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання не було.
В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримала свою заяву і просила її задовольнити.
Прокурор просив залишити без задоволення заяву ОСОБА_5 про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами, посилаючись на відсутність підстав для задоволення вищевказаної заяви, оскільки Закон України « Про амністію у 2014 році» був застосований правильно, тому що на день набрання чинності цим законом, у ОСОБА_6 була мати, яка досягла 70-річного віку.
Захисник ОСОБА_7 просив відмовити в задоволені заяви, оскільки підстави для перегляду вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 19.01.2015 року відсутні.
Засуджений ОСОБА_6 також просив відмовити в задоволені заяви.
Перевіривши доводи, які викладені в заяві на предмет їх обґрунтованості та дослідивши матеріали кримінальної справи №2609/22998/12, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.2 ст. 459 КПК України - нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Судом встановлено, що вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 19.01.2015 року ОСОБА_6 засуджений за ч.2 ст.286 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавлення права керування транспортним засобом на 3 роки. На підставі п «є» ст.1 Закону України « Про амністію у 2014 році» його звільнено від відбування покарання, так як на день набрання чинності цим законом у ОСОБА_6 була мати, яка досягла 74-річного віку, і яка не мала інших працездатних дітей.
Згідно листа відділу державної реєстрації смерті ГТУ юстиції у м.Києві від 21.11.2019 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис про смерть № 19059 від 09.11.2014 року.
Твердження заявника про те, що під час постановлення вироку ОСОБА_6 безпідставно був звільнений від відбування покарання згідно п «є» ст.1 Закону України « Про амністію у 2014 році», і це доводить неправильність вироку, суд вважає такими, щ не ґрунтуються на вимогах закону.
Так відповідно до п «є» ст.1 Закону України « Про амністію у 2014 році» , який набрав чинності 19.04.2014 року передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до вимог ст.12 КК України, зокрема, осіб, які на день набрання чинності цим законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку, або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Оскільки мати ОСОБА_6 на момент набрання чинності вищевказаним Законом була жива, суд вірно застосував до останнього п «є» статті 1 Закону України « Про амністію у 2014 році» , тому суд переконаний, що обставини, які доводять неправильність вироку, що належить переглянути, відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 467 КПК України - за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами суд має право залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 19.01.2015 року, суд вважає за необхідне залишити вказану заяву без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 459, 466, 467 КПК України, суд -
Заяву ОСОБА_5 про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1