Провадження №3/760/7926/20
у справі №760/18126/20
21 серпня 2020 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л. А., при секретарі Шпорі М.М., за участю представника Київської митниці Державної митної служби України Юрківа В.В., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Лисюка М.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Київської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працевлаштованої: «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», апаратник хімічної очищення, документованої паспортом громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , який виданий 29.11.2016 року, органом за кодом 1244, ідентифікаційний код особи: НОМЕР_2 , за порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України, суд
01 липня 2020 року о 00 год. 10 хв. до головного державного інспектора відділу № 2 Митного поста «Аеропорт Бориспіль» Мирончука Р.М. на пункт митної консультації у залі «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» звернулась ОСОБА_1 з метою отримання консультації щодо порядку переміщення готівкових коштів через митний кордон України. Консультація була надана, що підтверджується доповідною запискою головного державного інспектора Мирончука.
01 липня 2020 року о 08 год. 25 хв. для при проходженні митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», ОСОБА_1 , яка мала намір відбути до Туреччини у м. Стамбул, авіарейсом 0458, авіакомпанії «Турецькі авіалінії», самостійно, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення.
Відповідно до положень ч.2 ст. 366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору - «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 366 МК України громадянин, який переміщує товари через митний кордон самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.
При цьому перетин особою (громадянином), що переміщує товари через митний кордон «зеленої лінії», згідно положень наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018 року «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що дляпроходження митного контролю особою (громадянином) обрано «зелений коридор декларування переміщуваних товарів здійснюється шляхом вчинення дій.
На підставі положень п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України, в якому використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці було проведе усне опитування ОСОБА_1 .
На запитання співробітників митниці повідомила, що переміщує через митний кордон України суму приблизно у 10 000, 00 євро.
Після проведення опитування ОСОБА_1 було запропоновано пред'явити готівку в службовому приміщенні митниці, якою було видано готівку в розмірі 17 229, 00 дол. США та 500, 00 євро, що знаходились у відділенні жіночої сумки.
Готівка переміщувалась без ознак приховування.
Зі слів ОСОБА_1 виявлена готівкова валюта належіть їй особисто.
Відповідно до Постанови Правління НБУ № 3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та Постанови Правління НБУ № 5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті - фізичні особи (резиденти та нерезиденти) ввозять в Україну та вивозять за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10 000, 00 євро, без письмового декларування митному органу.
Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10 000, 00 євро за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. При цьому перерахунок сум готівкової валюти і вартості банківських металів у євро для вимог вищевказаного «Положення...» здійснюється за офіційним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України або за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют і банківських металів, установленим Національним банком, на день перетинання митного кордону України або на день пересилання готівкової валюти, банківських металів.
На підставі цього з виявленої суми готівки ОСОБА_1 було пропущено 11 199, 00 дол. США, що за курсом НБУ на момент переміщення становить 9 999, 00 євро.
За протоколом № 1138/10000/20 від 01 липня 2020 року про порушення митних правил, на підставі положень ч. З ст. 197, ст. 511 МК України, у ОСОБА_1 вилучено предмет правопорушення - 500 євро та 6 030, 00 дол. США.
Представник Київської митниці Державної митної служби України у судовому засіданні підтримав протокол та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України, посилаючись на те, що матеріали адміністративної справи містять достатньо доказів порушення митних правил з боку останньої.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, подав до суду письмові пояснення, в яких посилається на те, що влітку 2020 року ОСОБА_1 вирішила відвідати Туреччину для лікування та оздоровлення через свій хворобливий стан та для купівлі для себе та членів своєї родини речей особистого вжитку.
З собою мала особисті готівкові кошти у розмірі 17 229, 00 дол. США та 500, 00 євро. Ці кошти мають легальне походження - заощаджені нею від своїх доходів та отримані від продажу спадкового майна, що підтверджується довідками про доходи та договором купівлі-продажу житлового будинку від 28 грудня 2019 року.
Крім того, ОСОБА_1 дуже рідко виїздила закордон, що підтверджується даними закордонного паспорту.
ОСОБА_1 самостійно прибула до м. Києва з місця своєї реєстрації у Дніпропетровській області. Осіб, які б її супроводжували не було. Відліт літака авіакомпанії «Турецькі авіалінії» рейсу № 0458 був призначений на 10:00, відповідно проходження митного та паспортного контролю ОСОБА_1 мала завершити за годину до відльоту, тобто до 9:00.
Вона не була обізнана з особливостями перетину кордону, тому за власної ініціативи звернулася за ро'зясненнями до працівників митниці. Останні пояснили, що може вивести за межі України не більше 10 000, 00 євро, а на кошти, що перевищують зазначену суму, необхідна довідка з банку та необхідно заповнити декларацію. Про факт такого звернення зазначено в протоколі. Банківські установи на той час не працювали, спроби додзвонитися знайомому для передачі останньому надлишкових коштів не вдалися.
Тому вона заповнила декларацію та не приховуючи кошти, здійснила перетин кордону по «зеленому коридору», після чого була затримана працівниками Київської митниці, які і склали протокол. При його складанні погіршилося самопочуття і їй викликали швидку допомогу. Тому при підписанні протоколу ОСОБА_1 не могла повністю розуміти, що відбувається та під диктовку записала свої пояснення та підписала.
При оформленні протоколу її заповнену декларацію знищив працівник митниці та про це не було зазначено.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями намагалася діяти в законному руслі, але через свою необізнаність в митних правилах та неналежне інформування її працівниками митниці здійснила адміністративне правопорушення.
Таким чином, перед проходженням митного контролю повідомляла митні органи що має приблизно 18 000, 00 дол. США, які вона не приховувала та ввважала, що обмежень по сумі валюти при вивезенні з Україну не має. Гроші мають законне походження та належать їй особисто.
Крім того, немає жодних доказів того, що вона навмисно прагнула обійти митні правила.
Виходячи з цього, просить обмежитися накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та повернути вилучені митними органами кошти.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ст. 471 МК України, виходячи з наступного.
Стаття 471 МК України передбачає відповідальність особи за вчинення дій, щодо порушення встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно наказу Міністерства фінансів України № 671 від 03.08.2018 року «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю нею обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.
Відповідно до ст. 197 МК України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та їх митне оформлення здійснюються органами доходів і зборів на підставі отриманих з використанням засобів інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів органам доходів і зборів передбачено законами України.
Положеннями МК України запроваджена двоканальна система митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України («зелений» та «червоний» коридори).
Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
ОСОБА_1 не заперечує, що своїми діями обрала порядок проходження митного контролю через зону спрощеного митного контролю «зелений коридор», де не передбачено наявність у пасажира предметів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено певний порядок.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила встановлений МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме: обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», а тому в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 471 МК України, що тягне за собою накладення штрафу та конфіскацію цих товарів.
В той же час, вирішуючи питання відповідальності ОСОБА_1 суд виходить з того, що згідно з п.57 ч.1 ст.4 МК України валютні цінності є товаром.
Згідно з ч. 3 ст. 197 МК України обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.
Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3, визначено порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами, юридичними особами та банками готівкової валюти і банківських металів.
Відповідно до пунктів 5, 6 Положення фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро без письмового декларування митному органу; фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
З цього випливає, що обмеження щодо переміщення валютних цінностей через митний кордон України та порядок їх переміщення, у тому числі особливості декларування та визначення граничних сум, які підлягають письмовому або усному декларуванню, не є тотожними поняттями.
Зі змісту Положення вбачається, що ним встановлюється саме порядок переміщення готівкової валюти через митний кордон України та граничної суми переміщення готівкової валюти за умови її усного декларування, що не є тотожним встановленню обмежень щодо переміщення валюти, оскільки при цьому не вимагається надання будь-яких дозволів на таке переміщення, що є однією з ознак, якими характеризуються товари, обмежені до переміщення через митний кордон України.
Наведене вказує на те, що готівкові валютні цінності не є товаром, щодо якого встановлені обмеження до переміщення, а тому, у випадку вчинення особою порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України, щодо переміщення валютних цінностей, ці кошти як товар, який не обмеженим до переміщення через митний кордон України, конфіскації не підлягають.
Так, діяння, вчинене ОСОБА_1 , полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації, що тягне за собою застосування адміністративного стягнення в вигляді штрафу.
З точки зору закону метою конфіскації є не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.
Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.
Відповідно до ст.17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд використовує Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини в своїй практиці зазначає, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норми.
Прикладом такої практики є рішення в справах «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року та «спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року.
Крім того, в рішенні від 11.07.2019 року в справі «Садоча проти України» Європейський суд зазначив, що конфіскація законно придбаних коштів заявника має індивідуальний та надмірний тягар і є непропорційною вчиненому правопорушенню мірою, а отже, порушенням статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд вважає, що застосування адміністративного стягнення в вигляді штрафу є достатнім покаранням та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, передбачених с.1 Протоколу до Конвенції.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 471, 527-529 Митного кодексу України, суд,
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працевлаштованої: «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», апаратник хімічної очищення, документованої паспортом громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , який виданий 29.11.2016 року, органом за кодом 1244, ідентифікаційний код особи: НОМЕР_2 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.
Піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працевлаштованої: «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», апаратник хімічної очищення, документованої паспортом громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , який виданий 29.11.2016 року, органом за кодом 1244, ідентифікаційний код особини: НОМЕР_2 , за порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України, адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 700,00 гривень, який підлягає сплаті за наступними реквізитами: УДКСУ у Солом'янському районі; ЄДРПОУ: 38050812; МФО: 899998; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП);р/р: UA 568999980313040106005026010: призначення платежу: номер справи про ПМП №, П.І.П. (порушника).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працевлаштованої: «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», апаратник хімічної очищення, документованої паспортом громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , який виданий 29.11.2016 року, органом за кодом 1244, ідентифікаційний код особи: НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 420, 20 грн.
Постанова може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Л.А. Шереметьєва