Справа № 760/28121/17
2-2768/20
09 вересня 2020 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
за участі:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО» про стягнення коштів,
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів.
Свої вимоги мотивує тим, що 02 вересня 2017 в м. Києві на вул. Борщагівській, 188 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів - автомобіля марки «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля марки «Лексус», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 .
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року ОСОБА_3 визнано винною у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді.
У результаті зіткнення був пошкоджений автомобіль позивача.
Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ Страхова компанія «ВУСО» згідно полісу № АК/4376478 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до цього полісу розмір страхової суми на одного потерпілого, завданого майну становить 100000 гривень, франшиза - нуль гривень.
Він звернувся до ПрАТ Страхова компанія «ВУСО» з заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 581/9-17 від 15 вересня 2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Лексус», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 260670 гривень 53 копійки.
Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь:
- 160670 гривень 53 копійки (260670, 53 - 100000 = 160670,53) - майнової шкоди;
- 1500 гривень - витрат за проведення автотоварознавчого дослідження.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 березня 2019 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 березня 2019 року ПрАТ Страхова компанія «ВУСО» залучено до участі в справі в якості третьої особи.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року в справі призначена судова автотоварознавча експертиза.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений позов та просила його задовольнити. Пояснила, що оскільки вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу на момент пригоди становить 99447 гривень 30 копійок, а вартість відновлювального ремонту - 219535 гривень 75 копійок, то стягненню на користь позивача з боку відповідача підлягає різниця між вартістю відновлювального ремонту та вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу, що має бути відшкодовано страховиком.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, підтримав викладене у відзиві на позовну заяву (т. 1, а.с. 46-48). Зазначив, що відповідач має нести відповідальність лише за відшкодування вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу у розмірі 99447 гривень 30 копійок. Зазначену суму покриває ліміт, визначений полісом № АК/4376478 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Таким чином, страхової виплати достатньо для задоволення вимог позивача.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т. 2, а.с. 3).
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 02 вересня 2017 в м. Києві на вул. Борщагівській, 188 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів - автомобіля марки «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля марки «Лексус», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 7-8).
У результаті зіткнення автомобіль позивача був пошкоджений.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року ОСОБА_3 визнано винною у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді (т. 1, а.с. 10).
Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ Страхова компанія «ВУСО» згідно полісу № АК/4376478 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до цього полісу розмір страхової суми на одного потерпілого, завданого майну становить 100000 гривень, франшиза - нуль гривень (а.с. 51).
Договором добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів № EWA-3AWYPY7 від 29 червня 2017 року між ОСОБА_3 та ПрАТ Страхова компанія «ВУСО» було збільшено ліміт страхової суми, в тому числі, за шкоду заподіяну майну до 500000 гривень (т. 1, а.с. 52).
Позивачем був наданий суду Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 581/9-17 від 15 вересня 2017 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Лексус», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 260670 гривень 53 копійки (т. 1, а.с. 12-17).
Сторона відповідача заперечує проти розміру відновлювального ремонту, визначеного зазначеним висновком.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року в справі призначена судова автотоварознавча експертиза.
Відповідно до висновку експерта від 21 січня 2020 року № 13-3/593 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу колісного транспортного засобу складає 99447 гривень 30 копійок, а вартість відновлювального ремонту станом на 02 вересня 2017 року - 219535 гривень 75 копійок (т. 1, а.с. 226-236).
На спростування висновку судового експерта відповідачем суду не надано жодного належного доказу.
За таких обставин, суд вважає за можливе покласти в основу рішення при визначенні розміру майнової шкоди висновок експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, оскільки експертиза проводилась судовим експертом, який має відповідну фахову підготовку, попереджений про кримінальну відповідальність, при проведенні експертизи мав у розпорядженні всі необхідні матеріали.
Сторона відповідача вважає, що ОСОБА_3 має нести відповідальність лише за відшкодування вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу у розмірі 99447 гривень 30 копійок. Зазначену суму покриває ліміт, визначений полісом № АК/4376478 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому страхової виплати достатньо для задоволення вимог позивача.
04 липня 2018 року Великою Палатою Верховного Суду України прийнято постанову, в якій зазначені наступні правові висновки.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Відповідно до п. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц дійшла правового висновку про те, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому потерпілий реалізує право на отримання відшкодування шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно з частинами 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Суду не надано доказів, що у страховика (ПрАТ Страхова компанія «ВУСО») не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування.
Відповідно до полісу № АК/4376478 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір ліміту відповідальності ПрАТ Страхова компанія «ВУСО» за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 100000 гривень, а розмір франшизи - нуль гривень.
Тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 120088 гривень 45 копійок на відшкодування майнової шкоди (219535,75 - 99447,30 = 120088,45).
Вимога про стягнення з відповідача 1500 гривень витрат на проведення оцінки не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано доказів, що такі витрати були позивачем понесені, зокрема, не надана квитанція про оплату зазначених витрат.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.
З урахуванням часткового задоволення позову та на підставі статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 1200 гривень 88 копійок.
Керуючись статтями 12, 14, 23, 511, 636, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО» (м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31) про стягнення коштів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на відшкодування майнової шкоди 120088 гривень 45 копійок, та 1200 гривень 88 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 14 вересня 2020 року.
Суддя: