Справа №: 398/3051/20
провадження №: 2/398/1605/20
Іменем України
"14" вересня 2020 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Коліуш Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Автоштамп" про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Завод "Автоштамп" на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату при звільненні в розмірі 24301 грн 75 коп, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.06.2020 року по день ухвалення судом рішення включно, 5000 грн 00 коп в рахунок відшкодування моральної шкоди та судовий збір.
Дослідивши позовну заяву та додані документи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві позивачем заявлено три вимоги: про виплату заробітної плати, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, про стягнення моральної шкоди. До позовної заяви доданий оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі 840,80 за одну позовну вимогу.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Пунктами 57, 58 Постанови Великої палати Верховного Суду України №910/4518/16 від 30.01.2019 року встановлено, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Оскільки, позивач крім стягнення заробітної плати ставить вимогу про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні, то в даному випадку норми щодо звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не підлягають застосуванню, тому за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримкм розрахунку при звільнені слід сплачувати судовий збір.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.
В Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року по справі №761/11472/15 Верховний суд дійшов висновку, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу майнового характеру.
Тобто, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу про відшкодування моральної шкоди (як за вимогу майнового характеру) в сумі 840 грн.80 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, позовна заява позивача підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме, сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Автоштамп" про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за наступними реквізитами: одержувач - Олександрійське УК /м. Олександрія/22030101, код за ЄДРПОУ - 37944584, банк отримувача- Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок отримувача UA918999980313171206000011006 , призначення платежу - судовий збір.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Коліуш Г.В.