Справа № 395/1065/20
Провадження № 2/395/280/2020
14 вересня 2020 року м.Новомиргород
Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Орендовський В.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору,
У вересні 2020 р. до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно.
Разом з позовом до суду позивачем подано заяву про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, оскільки він має скрутне матеріальне становище.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно п.п. 2 п. 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674 від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.11.2011 року зі змінами і доповненнями, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, суд може відстрочити сплату судового збору при наявності беззаперечних доказів, які підтверджували б матеріальний стан платника.
На підтвердження свого майнового стану позивач надав докази, які не в повній мірі відображають його майновий стан, оскільки як останній зазначив він є пенсіонером та працює вчителем, має скрутне матеріальне становище, проте згідно довідки про доходи - позивач отримав дохід за попередній рік в розмірі 117190 грн., що дозволяє йому в повній мірі сплатити судовий збір, тобто дохід позивача не підпадає до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», якою регламентується відстрочення у сплаті судового збору.
Крім цього позивачем подано копію пенсійного посвідчення, тобто позивач окрім місця роботи має пенсійне забезпечення, проте жодних даних з цього приводу суду не надано.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відмова у відстроченні сплати судового збору не порушує положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Таким чином, особі, яка подає позов необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
За таких обставин клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обставини, викладені в ньому не підтвердженні належними доказами.
Керуючись ст.ст. 133, 136 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Новомиргородського районного суду
Кіровоградської області В.А. Орендовський