09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 160/9065/19
адміністративне провадження № К/9901/22257/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі №160/9065/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02 вересня 2019 року №UA110000/2019/200188/2.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено.
17 грудня 2019 року представником позивача надано суду клопотання про стягнення з митного органу на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5450,00грн. та витрат на залучення експерта в розмірі 1500,00грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року заяву про розподіл судових витрат задоволено частково.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, а в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року скасовано додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року, а в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу та залучення експерта у справі №160/9065/19 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 27 серпня 2020 року звернувся з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення до Верховного Суду.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення позивач зазначає, що копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року отримав лише 28 липня 2020 року, що підтверджується конвертом Третього апеляційного адміністративного суду, яким копію оскаржуваного рішення направлено на адресу заявника.
Таким чином, підстави пропуску процесуального строку на касаційне оскарження підтверджується належними доказами.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №160/9065/19 є вимоги про стягнення з митного органу на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5450,00грн. та витрат на залучення експерта в розмірі 1500,00грн.
Задовольняючи апеляційну скаргу митного органу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційним судом ухвалено постанову, якою ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено, а отже відсутні підстави для задоволення заяви представника позивача про стягнення на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та залучення експерта у справі №160/9065/19.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №160/9065/19 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Отже, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 52, пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі №160/9065/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова