14 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 440/4660/19
адміністративне провадження № К/9901/22504/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гончарової І.А., Хохуляка В.В.,
розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 адміністративний позов задоволено: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 13.06.2019 №Ф113393-50У; зобов'язано Головне управління ДПС у Полтавській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про борг на суму 13177,08 грн та інформації про нараховані на цей борг штраф та пеню.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 скасовано в частині зобов'язання ГУ ДПС внести зміни до інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про борг на суму 13177,08 грн та інформації про нараховані на цей борг штраф та пеню. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 залишено без змін.
01.09.2020 ГУ ДПС подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Касаційна скарга стосується питання застосування норм статті 4, пунктів 2, 3 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у правовідносинах, в яких зобов'язаною особою щодо нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є особа, яка має право на здійснення адвокатської діяльності, але фактично її не здійснює, перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, який сплачує за неї єдиний внесок.
Верховний Суд вже виклав у постановах, зокрема в постановах від 27.11.2019 (справа №160/3114/19), від 05.12.2019 (справа №260/358/19), від 23.01.2020 (справа №480/4656/18), від 27.02.2020 (справа №0440/5632/18), від 05.03.2020 (справа №480/943/19) висновок щодо застосування зазначених норм у подібних відносинах і суд апеляційної інстанції переглянув рішення першої інстанції у відповідності з таким висновком.
Підстав для відступу від такого висновку Верховного Суду колегія суддів не знаходить.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах) (пункт частини перша статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 15.01.2020 №460-IX).
Керуючись статями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко І.А. Гончарова В.В. Хохуляк