14 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 822/819/18
адміністративне провадження № К/9901/57722/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Михайлова О.О. від 04 квітня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Драчук Т.О., суддів Загороднюка А.Г., Полотнянка Ю.П. від 26 червня 2018 року у справі №822/819/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ.
1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі також - відповідач, ГУ НП в Хмельницькій області), у якому просив: визнати протиправними дії ГУ НП в Хмельницькій області щодо відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків; визнати протиправним та скасувати висновок ГУ НП в Хмельницькій області від 22 грудня 2017 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги; зобов'язати ГУ НП в Хмельницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі і порядку, передбаченому ст. 97, 99 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі також - Закон № 580-VIII), Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (далі також - Порядок № 4).
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до положень статті 97 Закону № 580-VIII має право на отримання одноразової грошової допомоги як особа з інвалідністю II групи у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в поліції. Вважає відмову відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги протиправною.
3. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 04 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків; визнав протиправним та скасував висновок ГУ НП в Хмельницькій області від 22 грудня 2017 року, яким позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги; зобов'язав ГУ НП в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 4 з урахуванням обставин, встановлених у цій адміністративній справі.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії, а тому з 18 жовтня 2017 року у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
5. Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у липні 2018 року ГУ НП в Хмельницькій області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати і ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що під час проходження служби в Збройних Силах України позивач неодноразово проходив медичні огляди, де йому встановлювали відповідні відсотки втрати працездатності, що в подальшому слугувало підставною для виплати йому страхових сум. Судами попередніх інстанцій не враховано, що виплата одноразової грошової допомоги здійснюється лише тим працівникам поліції, яким протягом двох років після первинного встановлення ступеня втрати працездатності чи встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу інвалідності чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі. Оскільки з дати первинного встановлення втрати працездатності та отримання позивачем одноразової грошової допомоги пройшло більше двох років, то висновок ГУ НП в Хмельницькій області про те, що позивач втратив право на нарахування та отримання такої допомоги на підставі п. 8 розділу ІV Порядку № 4 є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційну скаргу подано до суду 30 липня 2018 року.
8. Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 822/819/18 та витребувано матеріали справи.
9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України.
11. 08 серпня 2001 року позивач проходив медичний огляд у військово-лікарській комісії в/ч НОМЕР_1 , за результатами якого йому встановлено захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується копією довідки від 08 серпня 2001 року № 715.
12. 10 січня 2002 року ОСОБА_1 проходив медичний огляд у Хмельницькій міській медико-соціальній експертній комісії, за результатами якого йому встановлено 20% втрати професійної працездатності, у зв'язку з отриманням захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується копією довідки Хмельницької міської медико-соціальної експертної комісії від 10 січня 2002 року серії 2-18 АГ № 013439.
13. 16 березня 2004 року позивач проходив медичний огляд у військово-лікарській комісії в/ч НОМЕР_1 , за результатами якого йому встановлено захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується копією довідки від 16 березня 2004 року № 245.
14. 30 серпня 2004 року ОСОБА_1 проходив медичний огляд у Хмельницькій міській медико-соціальній експертній комісії, за результатами якого йому встановлено 10% втрати професійної працездатності у зв'язку з отриманням захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується копією довідки Хмельницької міської медико-соціальної експертної комісії від 21 грудня 2004 року серії 0-1 ХМ № 0000018114.
15. Після звільнення зі Збройних Сил України позивач проходив військову службу в органах внутрішніх справ та поліції на різних посадах.
16. 25 вересня 2017 року наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 329 о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII (через хворобу).
17. 18 жовтня 2017 року після звільнення зі служби в органах Національної поліції позивач пройшов огляд МСЕК, за результатами якого йому було встановлено ІІ групу інвалідності зі ступенем втрати професійної працездатності 60%, а також зазначена причина інвалідності - захворювання, що пов'язане з проходженням служби в ОВС, що підтверджується копією довідки від 18 жовтня 2017 року № 0024276 та копією довідки від 18 жовтня 2017 року серії АВ № 1004013, копією свідоцтва про хворобу від 18 серпня 2017 року № 268.
18. 07 грудня 2017 року позивач звернувся до ГУ НП в Хмельницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 97 Закону № 580-VIII.
19. Листом від 22 грудня 2017 року № 29/к-293 ГУ НП в Хмельницькій області відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі п. 8 розділу ІV Порядку № 4 та надало висновок від 22 грудня 2017 року про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
20. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
22. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано ст. 23 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі - Закон № 565-ХІІ).
24. Згідно зі ст. 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
25. На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 21 жовтня 2015 року № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
26. Відповідно до п. 2, 3 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці МСЕК.
27. Грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
28. Згідно з п. 5 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.
29. Пунктом 15 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого Закону передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
30. Частиною 1, 2 ст. 97 Закону № 580-VIII передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
- загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
- смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
- визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
- визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
- отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
- отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
31. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється МВС України.
32. Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці МСЕК.
33. Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 4).
34. Положеннями п. 5 розд. III Порядку № 4 визначено, що для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
35. Відповідно до п. 6 розд. IV Порядку № 4, якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми на підставі довідки, виданої фінансовим підрозділом за останнім місцем отримання ОГД.
36. Аналогічне положення закріплене у п.8 розд. IV Порядку № 4 в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.
37. Згідно з приписами п. 1 розд. IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
38. Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (п. 2 розд. IV Порядку № 4).
39. Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що як Порядком № 850, так і Порядком № 4 регламентовано, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби. При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов'язане відповідно до Порядку № 850 - з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а відповідно до Порядку № 4 - з проходженням служби в поліції.
40. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 822/1667/16 та від 31 жовтня 2019 року у справі № 357/12781/16.
41. Однак колегія суддів звертає увагу, що в законодавстві була наявна прогалина щодо нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, оскільки не було визначено порядок виплати одноразової грошової допомоги особам, які після звільнення з органів внутрішніх справ продовжили службу в Національній поліції, та яким інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, але під час служби в органах поліції або після звільнення з цих органів.
42. Вирішуючи питання визначення порядку та належного органу, до компетенції якого входить призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському, якому інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 822/764/18, виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, якими визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності виникає з дати встановлення втрати працездатності згідно з довідкою МСЕК, а реалізація цього права здійснюється за останнім місцем служби особи, дійшла висновку, що виплата такої допомоги має здійснюватися органами Національної поліції на підставі норм Закону № 580-VIII та у відповідності до Порядку № 4.
43. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
44. Враховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач листом №29/к-293 від 22 грудня 2017 року відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі п. 8 розділу ІV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського та надав висновок від 22 грудня 2017 року про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, а саме у зв'язку з тим, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, що не дає позивачу права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, а також з огляду на наведені вище норми права, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
45. Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
46. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
47. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
48. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
49. Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
50. Зважаючи на приписи ч. 1 ст. 350 КАС України, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанції порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, відтак суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних рішень - без змін.
51. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Желєзний
Судді: В. М. Шарапа
С. М. Чиркін