02 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/659/20 пров. № А/857/4213/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.
за участю секретаря судового засідання Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українсько-канадське спільне підприємство "Погар Інтернешнл" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, прийняте суддею Грень Н.М. в м.Львові о 14 годині 03 хвилині, повний текст складено 25 лютого 2020 року, у справі № 380/659/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до приватного акціонерного товариства "Українсько-канадське спільне підприємство "Погар Інтернешнл" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -
Головне управління ДПС у Львівській області звернулося в суд з позовом до приватного акціонерного товариства "Українсько-канадське спільне підприємство "Погар Інтернешнл" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу ПАТ ОСОБА_1 за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року позов задоволено повністю.
Надано дозвіл на погашення суми податкового боргу ПАТ ОСОБА_1 в розмірі 446529 грн 94 коп за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.
ПАТ Погар подало апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Вимоги апеляційної скарги відповідач обгрунтовує тим, що на день винесення оскаржуваного судового рішення, як і на день подання апеляційної скарги в податкового органу відсутнє право на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, оскільки податкова вимога відповідачу вручена не була, а сума в розмірі 446529,94 є неузгодженою.
Зазначає, що заборгованість на суму 719124,57 грн. ПАТ Погар, визначена рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 у справі №813/4660/17, погашена у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, долученими до матеріалів апеляційної скарги. При цьому, стверджує, що надати вказані докази до суду першої інстанції не було можливості, оскільки відповідач не був повідомлений про слухання даної справи.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвали нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що докази, надані відповідачем до матеріалів апеляційної скарги щодо сплати боргу згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 у справі №813/4660/17 не можуть братися до уваги, оскільки відповідно до п.4 ст.308 КАС України апелянт не надав суду докази неможливості їх подання до суду першої інстанції.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду, представника відповідача, який просить задоволити апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено, що ПАТ «Українсько-канадське спільне підприємство «Погар Інтернешнл", зареєстроване як суб'єкт господарювання.
Також встановлено, що ПАТ «Українсько-канадське спільне підприємство «Погар Інтернешнл" має непогашений податковий борг в сумі 446529,94 грн, а саме, по:
1) податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 31 839,94 грн (12 142,68 грн. основного платежу; 19426,78 грн штрафних санкцій, 270,48 грн пені);
2) земельному податку з юридичних осіб - 32 255,99 грн. (23 999,95 грн. основного платежу; 7973,74 грн. штрафних санкцій; 282,3 грн. пені);
3) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості - 2822,4 грн (2399,48 грн. основного платежу; 405,65 грн штрафних санкцій; 17,27 грн пені);
4) орендній платі з юридичних осіб - 316356,87 грн (195374,70 грн основного платежу; 114704,84 грн штрафних санкцій; 6277,33 грн пені);
5) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості - 63254,74 грн (основний платіж).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 у справі № 813/4660/17 задоволено позов ГУ ДФС у Львівській області до Приватного акціонерного товариства «Українсько-канадське спільне підприємство «Погар інтернешнл» та стягнуто до бюджету кошти з рахунків в сумі 719124,57 грн.
На виконання рішення суду контролюючим органом скеровано інкасовані доручення щодо списання суми заборгованості із банківських рахунків боржника, однак, у зв'язку з відсутністю на рахунках грошових коштів в сумі податкового боргу, заборгованість погашена не була.
Оскільки вжиті контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано визначену ПК України черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, разом з тим, заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, тому наявні достатні правові підстави для надання дозволу на погашення такого боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Так, порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами ПК України.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктами 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Таким чином, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів, так і за рахунок майна платника податків.
Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
За приписами підпунктів 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Згідно з пунктом 89.2 статті 82 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, проаналізувавши наведені вище правові норми, колегія суддів зазначає про те, що податковий орган може поширити податкову заставу на будь-яке майно платника податків, крім передбачених випадків, а також на майно, яке платник податків набуде у майбутньому.
Разом з тим, встановлено обмеження, згідно з яким податкова застава поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.
Пунктом 89.3 статті 89 ПК України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати, як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Тобто, у першу чергу податковий борг погашається за рахунок звернення стягнення на кошти платника податків, що перебувають у його власності, а у випадку їх недостатності (відсутності) за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Таким чином, умовою звернення коштів на майно, яке перебуває у податків заставі, є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для його погашення.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Обов'язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із таким позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №П/821/203/16 (адміністративне провадження №К/9901/19758/18), і відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, обов'язковою умовою (обставиною), наявність якої в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із вказаним позовом є наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 у справі № 813/4660/17 стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українсько-канадське спільне підприємство «Погар інтернешнл» до бюджету кошти з рахунків в сумі 719124,57 грн.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «Українсько-канадське спільне підприємство «Погар Інтернешнл" здійснило погашення суми заборгованості згідно вказаного вище рішення в повному обсязі, що підтверджується долученими до апеляційної скарги платіжними дорученнями (платіжне доручення №206 від 12.02.2019; №205 від 04.02.2019; меморіальний ордер № J0219X1Z9Bвід 19.02.2019).
При цьому, покликання позивача у суді апеляційної інстанції на те, що непогашена сума податкового боргу була вся сплачена відповідачем в рахунок заборгованості по орендній платі за землю, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки така сума податкового боргу була сплачена саме на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 у справі № 813/4660/17.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зарахування вказаної вище суми податкового боргу на інший рахунок контролюючого органу (в рахунок заборгованості по орендній платі), не спростовує факту сплати відповідачем відповідних коштів на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 у справі № 813/4660/17.
Таким чином, оскільки відповідачем була сплачена необхідна сума для погашення податкового боргу, відтак відпали правові підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі на підставі такого опису майна, через що позовні вимоги не можуть бути задоволені.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.243 ч.3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українсько-канадське спільне підприємство "Погар Інтернешнл" - задоволити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 380/659/20, - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 14.09.20