про повернення апеляційної скарги
14 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/650/20 пров. № А/857/8703/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Сеника Р. П.
суддів -Затолочного В. С.
Хобор Р. Б.
перевіривши апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 300/650/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стриганецький кар'єр" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування протоколу від 14.02.2020 р., припису від 14.02.2020 р., постанови від 27.02.2020 р.,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900729505117 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 07 серпня 2020 року.
18 серпня 2020 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про продовження процесуального строку, яке мотивовано тим, що сплата судового збору займає більше часу, тому просить продовжити строк для усунення недоліків до ухвалення судового рішення у справі.
Перевіривши клопотання, суд апеляційної інстанції вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав, оскільки апелянтом не надано достатніх доводів та обставин, що дають підстави для задоволення клопотання.
Крім того, з приводу зазначеного клопотання апеляційний суд зазначає, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення, як і звернення з необґрунтованими клопотаннями, зокрема, про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги через відсутність коштів для сплати судового збору, невиконання через це вимог апеляційного суду щодо приведення апеляційної скарги у відповідність нормам КАС України, не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов'язків як учасників справи і намір добросовісної реалізації ними права на апеляційний перегляд справи, при цьому, за наявності можливості планування і здіснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” суд зверну увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що “…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…”. Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Доводи відповідача не свідчать про поважність підстав для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають реалізувати своє право щодо оскарження судового рішення .
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про продовження процесуального строку відмовити.
Апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 300/650/20 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Р. П. Сеник
судді В. С. Затолочний
Р. Б. Хобор