03 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/408/20 пров. № Н-А/857/5109/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Кушнерика М.П.,
Онишкевича Т.В.,
секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду (суддя-доповідач Святецький В.В.), ухвалену у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 17 год. 45 хв. 16 червня 2020 року, повне судове рішення складено 22 червня 2020 року, у справі №380/408/20 за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
15.01.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради, просив: - визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області щодо обмеження норм споживання пільг ОСОБА_1 та членам його сім'ї безтермінового (довічного) права на 75 % знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива з 01.10.2014; - зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області поновити ОСОБА_1 та членам його сім'ї безтермінове (довічне) право на 75 % знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива без обмежень норм споживання, та без урахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї, виконавши для цього всі необхідні дії в межах його повноважень та здійснивши відшкодування витрат, з дати обмеження норм споживання з 01.10.2014 і довічно.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року в справі №380/408/20 скасовано та ухвалено постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
15.07.2020 судом апеляційної інстанції зареєстрована заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року за виключними обставинами, в якій просить скасувати вказану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Заяву мотивовано тим, що 27.02.2020 Конституційним Судом України у справі №1-247/2018(3393/18) прийнято рішення №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказує, що оскільки зазначені норми визнані неконституційними, то такі не могли використовуватись судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення.
Відповідач подав відзив на заяву, вказавши, що Постанова №409 не суперечить Конституції України, є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі представника, заявник в судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до статті 229 та статті 230 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.
Розглядаючи заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №380/408/20 суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Львівським обласним військовим комісаріатом, яке є безтермінове, дійсне на всій території України, а тому має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою в Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради про повернення йому пільг у розмірі 75% від загальної норми споживання.
Листом №3127 від 16.12.2019 Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради повідомило ОСОБА_1 , що останній числиться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків, як учасник бойових дій, проте йому не можуть повернути на пільги у розмірі 75% від загальної норми споживання, у зв'язку із змінами у законодавстві, а саме: прийняття Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» від 06.08.2014 №409.
Вважаючи дії Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради щодо обмеження норм споживання пільг протиправними, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції у постанові від 16 червня 2020 року зазначив, що до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено вирішення питань щодо встановлення державних соціальних стандартів та нормативів у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі і норм споживання. Постановою КМ України № 409 від 06.08.2014 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» встановлені соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком.
Суд апеляційної інстанції у постанові від 16 червня 2020 року дійшов висновку, що діюче законодавство не передбачає надання позивачу права на 75-процентну знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг без обмежень норм споживання, оскільки Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (як у редакції, чинній на момент отримання статусу позивачем учасника бойових дій, так і в редакції, чинній на момент його звернення із заявою до відповідача про повернення пільг) передбачено надання таких пільг лише в межах середніх норм споживання (нормативів споживання), право на встановлення, формування та затвердження яких згідно з приписами статті 5 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» надано Кабінету Міністрів України.
Відповідно до частин 1 та 5 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
Наведена стаття КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за виключними обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) від 27 лютого 2020 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та таке втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Так, відповідно до положень пунктів 4-6 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю); 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю); 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 №79-VIII розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, згідно з яким норми і положення, зокрема, статтей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» встановлено соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком: за наявності газової плити та газового водонагрівача - 10,5 куб. метрів на одну особу на місяць; для користування послугами з централізованого водовідведення - 4 куб метри на одну особу на місяць; 70 кВт-г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт-г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 190 кВт-г на місяць.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно з статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» 13.07.2017 №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У Рішенні від 24 грудня 1997 року №8-зп у справі №3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина 2 статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
У Рішенні від 30 вересня 2010 року №20-рп/2010 у справі №1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року №2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що інститут виключних обставин має на меті забезпечення перегляду судових рішень, ухвалених з порушеннями, що мали суттєвий вплив на вирішення справи. Визнання закону неконституційним, не застосування судом конституційного закону, злочинні дії судді, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом - усе це свідчить про помилку з боку держави та підриває довіру до судового рішення.
Правова природа виключних обставин, про які йдеться у частині 5 статті 361 КАС України, виявляється вже у самій їх назві. Їх виключність свідчить про те, що вони є винятком з принципу юридичної визначеності. Виникнення цих обставин з достатнім ступенем переконливості ставить під сумнів законність судового рішення, що не узгоджується ні з публічним інтересом, який уособлює держава, ні з приватним інтересом сторін, і є підставою для його перегляду за заявою зацікавленої особи.
Держава має забезпечити ефективне поновлення прав через можливість повторного розгляду справи, під час якого суд загальної юрисдикції, зважаючи на рішення Конституційного Суду України, повинен переглянути судове рішення, яке ґрунтувалося на неконституційних положеннях закону, відповідно до закону, який узгоджується з Конституцією (або без застосування закону, який з Конституцією не узгоджується), та на основі юридичної позиції Конституційного Суду України.
Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 20 лютого 2020 року у справі №808/1628/18 (провадження №К/9901/29652/19) зазначено, що виключні обставини - це нові факти, які виникли після вирішення справи.
Тобто, перегляд справи за виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Оскільки на час розгляду Восьмими апеляційним адміністративним судом справи №380/408/20 та винесення постанови 16 червня 2020 року рішення Конституційного Суду України № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) від 27 лютого 2020 року вже набрало чинності та було опубліковано, а рішення суду, яке позивач просить переглянути за виключними обставинами, не містило вимог зобов'язального характеру (не було зобов'язано відповідача вчинити дії), оскільки за наслідком апеляційного перегляду в позові позивача було відмовлено, відсутня, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, підстава для перегляду рішення суду за виключними обставинами.
При цьому, правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, в тому числі з підстав визнання таких неконституційними на момент розгляду справи по суті, є предметом перевірки судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стануть підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Керуючись статтями 230, 241, 243, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі № 380/408/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді М. П. Кушнерик
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 08.09.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України.