Постанова від 10.09.2020 по справі 240/7978/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/7978/20

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

10 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

в травні 2020 року позивачка, ОСОБА_1 , звернулася в Житомирський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (відповідача), про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.07.2020 позовну заяву повернув позивачці. Судове рішення мотивоване тим, що факт звернення позивача до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 03 липня 2014 року у справі № 286/2689/14-а, у квітні 2020 року не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги позивачка зазначає про те, що при отриманні коштів на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 03 липня 2014 року у справі № 286/2689/14-а у неї не було відомостей про те, які складові має виплачена грошова сума і чи включено до неї компенсацію втрати частини доходів, тому про порушення своїх прав позивачка дізналася з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 позов ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

На виконання вказаної ухвали позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, отримавши грошові кошти 25 липня 2019 року, могла дізнатися походження цих грошей та з'ясувати чи була виплачена разом із пенсією компенсації втрати частини доходів і, відповідно, дізнатися, чи порушене її право на отримання такої компенсації.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята на підставі ст.123 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами частин 2-3 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перевіривши висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позову, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем під час виплати (зарахування на картковий рахунок позивача) пенсії за період з 01 січня 2014 року на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 03 липня 2014 року у справі № 286/2689/14-а, не було нараховано та виплачено компенсацію втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії. Грошові кошти зараховані на її рахунок 25 липня 2019 року.

У відповідь на її звернення щодо виплати такої компенсації, відповідач листом від 16 квітня 2020 року роз'яснив порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду та компенсації втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.

При цьому з позовом у даній справі позивачка звернулася 29 травня 2020 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

В обґрунтування поважності пропуску вказаного вище строку позивачка зазначає про те, що вона дізнався про невиплату їй компенсації втрати частини доходів 16 квітня 2020 року з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Згідно з оскаржуваною ухвалою від 13 липня 2020 року суд зазначив про те, що грошові кошти, без врахування компенсації втрати частини грошових доходів (пенсії), на картковий рахунок позивача зараховані 25 липня 2019 року, тобто про порушене право позивачу стало відомо саме 25 липня 2019 року.

Згідно постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 03 липня 2014 року у справі № 286/2689/14-а позов задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі провести ОСОБА_1 донарахування та виплату з 01.04.2014 року:

- доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення щомісячно у відповідності до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 2-х мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», щомісячно;

- додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом «Про Державний бюджет України на 2014 рік», щомісячно.

Також зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі виконати постанову негайно у межах суми платежу за один місяць та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.

В той же час постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 03 липня 2014 року у справі № 286/2689/14-а, не визначено суму, яка підлягає виплаті позивачці, а сам факт перерахунку коштів на картковий рахунок позивачки не свідчить про те, що ОСОБА_1 мала об'єктивну можливість дізнатися про складові виплаченої їй суми, зокрема компенсації.

При цьому відповідний розрахунок виплачених позивачу сум міститься в матеріалах пенсійної справи, в той час як банківська виписка по картковому рахунку вказану вище інформацію не містить.

З метою встановлення факту виплати або невиплати їй компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

На вказане звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надало відповідь у формі листа від 16.04.2020 (а.с.4).

Таким чином, ОСОБА_1 достовірно дізналася про те, що сума компенсації втрати частини доходів не була їй виплачена 25.07.2019, з дня отримання відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області -16.04.2020.

Крім того, зважаючи на заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, позивачка не погоджується з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України виплатити їй компенсацію втрати частини доходів.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що початок перебігу строку звернення до суду слід обчислювати з 16.04.2020, тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду.

З урахуванням наведеного з метою забезпечення права позивача на доступ до суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При цьому наявність або відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" може бути встановлена за наслідками оцінки доводів позовної заяви та розгляду справи по суті.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами.

При цьому, висновки суду першої інстанції щодо неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до суду не відповідають встановленим у справі обставинам, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.

Попередній документ
91503430
Наступний документ
91503432
Інформація про рішення:
№ рішення: 91503431
№ справи: 240/7978/20
Дата рішення: 10.09.2020
Дата публікації: 17.09.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (23.09.2020)
Дата надходження: 23.09.2020
Предмет позову: визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії