Справа № 640/21368/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.
14 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
за участю секретаря Островської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Київської міської територіальної виборчої комісії, за участю третьої особи - Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися з позовом до суду, в якому просять визнати протиправною та скасувати постанову Київської міської територіальної виборчої комісії від 07.09.2020 №7 «Про утворення територіальних виборчих округів з чергових виборів депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем прийнято постанову від 07.09.2020 №7 з порушенням встановленого чинним законодавством строку. При цьому, позивач вважає, що з моменту пропуску Київською міською територіальною виборчою комісією строку на прийняття рішення щодо утворення територіальних виборчих округів з виборів депутатів Київської міської ради, повноваженнями щодо прийняття такого рішення була наділена виключно Центральна виборча комісія. Вказує, що оскаржувана постанова Київської міської територіальної виборчої комісії про створення на території міста Києва 13-ти територіальних виборчих округів з виборів депутатів Київської міської ради є протиправною, такою, що суперечить абзацу 4 пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України №805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства», яким закріплено принцип - одна територіальна виборча комісія на один територіальний виборчий округ. Зазначає, що поділ Деснянського району міста Києва навпіл прямо впливає на низку особливостей виборчого процесу, в тому числі і на встановлення результатів місцевих виборів 25 жовтня 2020 року. Зазначено, що територіальні виборчі округи в м. Києві мали бути сформовані до 06.09.2020 включно, що свідчить про порушення відповідачем при прийнятті постанови строків, встановлених статтею 201 Виборчого кодексу України. Також, згідно оскаржуваної постанови територіальні виборчі округи утворені з ігноруванням різної кількості (у декілька разів) виборців в таких округах, оскільки встановлений відповідачем розподіл міста Києва на територіальні виборчі округи зменшує шанси кандидатів у депутати в невеликих (за кількістю виборців) округах бути обраним до Київської міської ради (за територіальними виборчими списками).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що постанова Київською міською територіальною виборчою комісією прийнята з урахуванням усіх норм чинного законодавства та положень Виборчого кодексу України, а тому є обґрунтованою та правомірною.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційні скарги обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Зазначено, що оскаржуваним рішенням відповідача виборців поставлено у нерівне становище, як і кандидатів у депутати з огляду на встановлений розподіл територіальних виборчих округів в місті Києві. ОСОБА_1 вказує, що оскаржуваним рішенням порушено його пасивне право балотуватись на чергових виборах до Київської міської ради у рівних умовах з іншими кандидатами, яким він має намір скористатися в майбутньому та його активне виборче право обирати депутатів Київської міської ради на рівних умовах з іншими виборцями. Наголошено про пропуск відповідачем строків для утворення територіальних виборчих округів, що є порушенням ст.201 Виборчого кодексу України. ОСОБА_2 звертає увагу, що він має право вимагати дотримання усіма суб'єктами виборчого процесу засад публічності і відкритості виборчого процесу, усіх його процедур з урахуванням обмежень, встановлених Законом.
Відповідачем та третьою особою подано відзиви на апеляційні скарги, в яких зазначено про безпідставність доводів апеляційних скарг, відсутність підстав для їх задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Відповідно до пункту 1 частини першої статті 196, частин другої, пункту 9 частини третьої статті 197, пункту 2 частини першої, частин третьої - п'ятої, сьомої статті 201, частини першої, пункту 2 частини другої статті 206, частини третьої статті 232 Виборчого кодексу України, з урахуванням відомостей щодо кількості виборців, поданих відділом ведення Державного реєстру виборців Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації від 01 вересня 2020 року, керуючись постановами Центральної виборчої комісії від 30.08.2020 №151 «Про Роз'яснення щодо окремих питань організації підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року в містах з районним поділом з кількістю виборців 2 млн і більше осіб», від 28.08.2020 №204 «Про Роз'яснення щодо утворення виборчих округів для організації і проведення місцевих виборів», від 25.08.2020 № 200 «Про Порядок інформування Центральної виборчої комісії про перебіг виборчого процесу місцевих виборів», Київською міською територіальною виборчою комісією прийнято постанову від 07.09.2020 № 7 «Про утворення територіальних виборчих округів з чергових виборів депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року».
Вказаною постановою визначено кількість територіальних виборчих округів з чергових виборів депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року - 13 (тринадцять) та утворено територіальні виборчі округи з чергових виборів депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року, встановлено їх межі та єдину нумерацію згідно з додатком.
Позивачі вважаючи, що оскаржувану постанову прийнято з порушення норм чинного законодавства, звернулися до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що неутворення відповідачем виборчих округів мало б наслідком порушення прав як позивачів, так і інших виборців у м. Києві, при цьому, навіть якщо оскаржуване рішення прийнято несвоєчасно, із незалежних від відповідача обставин, ним вказане оскаржуване рішення прийняте на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, з дотриманням принципу безперервності, безсторонності та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. Суд не вбачає допущення порушень при утворенні територіальних виборчих округів згідно оскаржуваної постанови, оскільки такий поділ відбувся з урахуванням приписів частини третьої статті 197, частини п'ятої статті 219 та частини четвертої статті 201 Виборчого кодексу України
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Виборчий кодекс України відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів.
Відповідно до статті 20 Виборчого кодексу України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб'єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов'язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.
Згідно з частиною 1 статті 22 Виборчого кодексу України суб'єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб'єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 196 Виборчого кодексу України виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення дільничних виборчих комісій; 3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування у день виборів; 7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.
Відповідно до частин 1, 3 статті 201 Виборчого кодексу України встановлено, що систему територіальної організації виборів депутатів обласних, районних, районних у місті, а також міських, сільських, селищних рад (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) складають:
1) єдиний багатомандатний виборчий округ;
2) територіальні виборчі округи;
3) виборчі дільниці.
Територіальні виборчі округи з виборів депутатів обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) утворюються відповідно обласною, районною, районною в місті, міською, сільською, селищною виборчою комісією не пізніш як на другий день виборчого процесу з дотриманням принципу неперервності меж (зв'язності територій) таких округів та, за можливості, з урахуванням адміністративно-територіального устрою. Відповідна виборча комісія тим самим рішенням присвоює номери територіальним виборчим округам.
Верховна Рада України постановою від 15.07.2020 №795-ІХ «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» призначила чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю, 25 жовтня 2020 року, крім виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та в окремих районах, містах, селищах і селах Донецької та Луганської областей, а також депутатів Донецької та Луганської обласних рад (пункти 2 і 3 цієї Постанови).
За приписами частин 1, 8 статті 195 Виборчого кодексу України визначено, що чергові місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за дев'яносто днів до дня виборів, позачергові місцеві вибори - не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів. Виборчий процес розпочинається за п'ятдесят днів до дня чергових, позачергових місцевих виборів. Центральна виборча комісія шляхом прийняття відповідного рішення оголошує про початок виборчого процесу чергових місцевих виборів, перших виборів депутатів місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад.
Згідно постанови Центральної виборчої комісії від 30.08.2020 №208 «Про початок виборчого процесу місцевих виборів 25 жовтня 2020 року» початок виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року, оголошено з 5 вересня 2020 року.
Таким чином, з огляду на те, що з 5 вересня 2020 року розпочався виборчий процес місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року, територіальні виборчі округи у м. Києві мали бути утворені до 6 вересня 2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оскаржувану постанову №7 «Про утворення територіальних виборчих округів з чергових виборів депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року» прийнято 07.09.2020.
Позиція відповідача ґрунтується на тому, що при винесенні оскаржуваної постанови він керувався положеннями частини 3 статті 4 Виборчого кодексу України, якими передбачено, що першим днем обчисленого у днях строку, який відповідно до цього Кодексу має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний після дня настання вказаної події. На думку відповідача, оскільки виборчий процес був розпочатий 05.09.2020, а відповідно до вищезазначених норм Виборчого кодексу України, першим днем слід вважати саме 06.09.2020, у зв'язку з чим постанова від 07.09.2020 прийнята на другий день виборчого процесу у відповідності до вимог Виборчого кодексу України.
Разом із тим, з метою забезпечення однакового застосування на всій території України законодавства про місцеві вибори під час організації підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року, на підставі статей 11 - 13, пункту 4 статті 17, пункті 1 - 3 статті 21 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», Центральною виборчою комісією прийнято постанову від 08.08.2020 № 163 «Про Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року».
Відповідно до Календарного плану, затвердженого цією Постановою зі змінами внесеними постановою ЦВК від 30.08.2020 №212, утворення територіальних виборчих округів з виборів депутатів обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) (частина третя статті 201 Кодексу) необхідно було здійснити не пізніш як на другий день виборчого процесу, тобто до 6 вересня 2020 року включно.
З матеріалів справи встановлено та не спростовується сторонами, відповідачем 06.09.2020 о 12 годині в приміщенні Київської міської ради було призначено засідання Київської міської територіальної виборчої комісії, до порядку денного якого було включено також питання щодо утворення територіальних виборчих округів з чергових виборів депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року.
Оскільки перед початком засідання членами виборчої комісії подано на розгляд комісії 5 робочих проектів, що стосувалися питання №3 порядку денного, а саме про утворення територіальних виборчих округів з чергових виборів депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року, комісією прийнято рішення про оголошення перерви до 16 год. 30 хв. 06 вересня 2020 року. Після відновлення роботи комісії, жоден із запропонованих проектів не був підтриманий членами комісії, а тому було прийнято рішення про закриття засідання комісії та призначення наступного засідання на 06 вересня 2020 року о 20 год. 00 хв.
За твердження відповідача, близько 21 години вечора засідання Київської міської територіальної виборчої комісії було зірвано відповідними особами, які блокували та перешкоджали роботі Комісії та її членам, про що зафіксовано у повідомленні голови Київської міської територіальної виборчої комісії від 06.09.2020, адресованому заступнику голови Центральної виборчої комісії Плукару В.В .
У зв'язку з такими обставинами, Комісією прийнято рішення про оголошення перерви у роботі виборчої комісії до 12 год. 00 хв. 07 вересня 2020 року.
Відповідно, на засіданні, призначеному 07 вересня 2020 року о 13 год. 22 хв., відповідачем прийнято оскаржувану постанову.
Суд першої інстанції вказав, що засідання з розгляду питання щодо утворення територіальних виборчих округів з чергових виборів депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року було призначено виборчою комісією на другий день виборчого процесу у відповідності до вимог частини третьої статті 201 Виборчого кодексу України, разом з тим неприйняттю за його результатами відповідного рішення саме 06.09.2020 слугували об'єктивні причини, які не залежали від волі відповідача.
З метою здійснення контролю за організацією підготовки і проведення місцевих виборів, своєчасного отримання інформації про перебіг виборчого процесу та результати виборів, відповідно до частин другої, третьої статті 47, частини сьомої статті 195, пункту 4 частини першої статті 205, частини четвертої статті 206, частини третьої статті 225, частини восьмої статті 227, частини восьмої статті 228, частини дев'ятої статті 229, частини п'ятої статті 231, частини третьої статті 232, частини тринадцятої статті 242, частини вісімнадцятої статті 254, частини першої статті 281, частини сьомої статті 283 Виборчого кодексу України, керуючись статтями 11 - 13, пунктами 1, 2, 7 статті 21 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», Центральна виборча комісія прийнята постанову від 25.08.2020 №200, якою затвердила Порядок інформування Центральної виборчої комісії про перебіг виборчого процесу місцевих виборів (далі - Порядок).
Цей Порядок регулює питання інформування територіальними виборчими комісіями Центральної виборчої комісії про перебіг виборчого процесу та результати місцевих виборів в обсязі, передбаченому Кодексом та цим Порядком, у тому числі визначає порядок заповнення та опрацювання електронних версій документів, що подаються до Центральної виборчої комісії.
Відповідно до пункту 3.4 Порядку виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальні виборчі комісії, які утворюють відповідні виборчі округи, інформують Центральну виборчу комісію про:
а) номери територіальних виборчих округів з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних в місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше), опис їх меж, орієнтовну кількість виборців - форма № 11 (додаток 11 до цього Порядку);
б) номери багатомандатних виборчих округів з виборів депутатів сільських, селищних, міських рад (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч), опис їх меж, орієнтовну кількість виборців, кількість депутатських мандатів, що розподіляються у кожному такому окрузі, - форма № 12 (додаток 12 до цього Порядку).
На виконання вищевказаних умов, Київською міською територіальною виборчою комісією подано 07.09.2020 Відомості про утворення територіальних виборчих округів з чергових виборів депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року за формою №11, визначеною згідно Додатку 11 до Порядку, тобто у встановлений Порядком та положенням Виборчого кодексу України строк.
Крім того, частиною 7 статті 201 Виборчого кодексу України встановлено, що рішення про утворення територіальних виборчих округів разом із зазначенням номера кожного такого округу відповідна територіальна виборча комісія не пізніше наступного дня після прийняття рішення про їх утворення оприлюднює у визначений нею спосіб з урахуванням положень цього Кодексу.
Також, зазначені вимоги передбачені Календарним планом, що затверджений Постановою від 08.08.2020 № 163 (зі змінами внесеними постановою ЦВК від 30.08.2020 №212), зокрема, відповідній територіальній виборчій комісії необхідно оприлюднити рішення про утворення територіальних виборчих округів не пізніше наступного дня після прийняття рішення про їх утворення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова оприлюднена в день її прийняття 07.09.2020, тобто з дотриманням встановлених чинним законодавством строків.
Суд першої інстанції вірно наголосив, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватись безпосередньо індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Будь-який пропуск строку не може бути виправлений, адже перебіг часу вже відбувся і не залежить від будь-чиєї волі. Однак лише у разі, якщо внаслідок недотримання такого строку порушення прав, свобод чи інтересів особи продовжується, тільки тоді таке порушення є реальним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неутворення відповідачем виборчих округів мало б наслідком порушення прав як позивачів, так і інших виборців у м. Києві. Разом з тим, навіть якщо оскаржуване рішення прийнято несвоєчасно, із незалежних від відповідача обставин, ним вказане оскаржуване рішення прийняте на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, з дотриманням принципу безперервності, безсторонності та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 205 Виборчого кодексу України Центральна виборча комісія може з власної ініціативи у разі прийняття територіальною виборчою комісією незаконного рішення або її бездіяльності скасувати таке рішення та/або прийняти відповідне рішення (у день голосування (день повторного голосування) такі питання розглядаються невідкладно).
Виходячи з викладених норм, скасування рішення територіальної виборчої комісії є правом, а не обов'язком Центральної виборчої комісії за умови якщо остання вбачає очевидну незаконність рішення або бездіяльність такої виборчої комісії.
Як вбачається з позиції Центральної виборчої комісії, оскаржувана постанова була прийнята у відповідності до вимог Виборчого кодексу України з урахуванням постанов Комісії, відомості щодо утворення територіальних виборчих округів разом із зазначенням номерів кожного такого округу за встановленою формою подано у межах встановленого строку та оприлюднено рішення у день його прийняття, а тому Центральна виборча комісія не вбачала протиправності прийнятого відповідачем рішення, як і не було допущено ним бездіяльності щодо прийняття відповідного рішення.
Колегія суддів визнає порушення відповідачем встановленого строку на прийняття рішення про утворення територіальних виборчих округів з чергових виборів депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року, однак дане порушення не є системним, вагомим та достатнім для скасування оскаржуваного рішення, враховуючи негативні наслідки, які настали чи могли настати в разі його прийняття.
При цьому, неприйняття такого рішення потягло б за собою більше негативних наслідків та порушень виборчого права у всіх суб'єктів виборчого процесу.
Крім того позивачами зазначено про протиправну бездіяльність відповідача, однак протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих і обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Натомість в даному випадку протиправна бездіяльність з боку суб'єкта владних повноважень відсутня з огляду на прийняття відповідачем постанови від 07.09.2020 №7 «Про утворення територіальних виборчих округів з чергових виборів депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року».
Прийняття такої постанови поза межами встановленого строку не може бути визнано протиправною бездіяльністю з боку суб'єкта владних повноважень, а може бути підставою для визнання її протиправною та скасування, що в свою чергу спростовано судом під час розгляду даної справи.
Щодо доводів позивачів стосовно протиправності оскаржуваної постанови в частині утворення територіальних виборчих округів з порушенням поділу меж таких округів.
Згідно зі статтею 32 Виборчого кодексу України територіальні виборчі комісії діють як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів.
Виборчі комісії діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України, Кодексом та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 33 Виборчого кодексу України територіальні виборчі комісії в межах повноважень, визначених Кодексом, забезпечують організацію підготовки та проведення місцевих виборів.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 206 Виборчого кодексу України до повноважень відповідної територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів належить утворення територіальних, багатомандатних виборчих округів відповідно до Кодексу, встановлення їх меж та єдиної нумерації.
Територіальна організація місцевих виборів залежить від виборчої системи, за якою проводяться відповідні місцеві вибори згідно з Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 192 Виборчого кодексу України вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій у територіальних виборчих округах, на які поділяється єдиний багатомандатний виборчий округ, що збігається з територією відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті, села, селища згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією міської, сільської, селищної територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 201 Виборчого кодексу України орієнтовна кількість багатомандатних округів, зазначених у частині третій цієї статті, визначається як ціла частка від ділення кількісного складу відповідної ради на 10. При утворенні цих округів відхилення від їх середньої орієнтовної кількості не може становити більше ніж два округи.
З метою забезпечення реалізації на рівних засадах виборчих прав громадян України, дотримання принципів і засад виборчого процесу, однакового застосування положень Виборчого кодексу України щодо територіальної організації місцевих виборів Центральною виборчою комісією затверджено постановою від 28.08.2020 №204 Роз'яснення щодо утворення виборчих округів для організації і проведення місцевих виборів (далі - Роз'яснення).
Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 Роз'яснення, положення якого відповідають приписам статті 201 Кодексу, для проведення виборів депутатів обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій територіальна (обласна, районна, районна у місті, міська, сільська, селищна) виборча комісія утворює територіальні виборчі округи, на які поділяється відповідний єдиний багатомандатний виборчий округ.
Єдиний багатомандатний виборчий округ включає територію відповідно області, району, району в місті, міста (міської територіальної громади), села (сільської територіальної громади), селища (селищної територіальної громади).
Орієнтовна кількість територіальних виборчих округів з виборів депутатів обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) визначається як ціла частка від ділення кількісного складу відповідної ради на 10.
Під час утворення цих округів відхилення від їх середньої орієнтовної кількості не може становити більше ніж два округи.
Згідно пункту 3.3 Роз'яснення визначено, що у разі неможливості врахування системи адміністративно-територіального устрою рішення про утворення виборчих округів на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць чи їх частин приймається відповідною виборчою комісією виходячи з приблизно рівної кількості виборців, які мають право голосу на відповідних виборах у кожному окрузі, а обласною чи районною виборчими комісіями також - з необхідності забезпечення представництва спільних інтересів територіальних громад під час виборів депутатів обласної чи районної ради.
При цьому, під час визначення кількості територіальних виборчих округів територіальна виборча комісія повинна враховувати вимоги частини п'ятої статті 219 Виборчого кодексу України щодо кількості кандидатів у депутати, яку повинен включати територіальний виборчий список місцевої організації політичної парти, та частини третьої статті 197 Виборчого кодексу України стосовно загального складу відповідної ради з тим, щоб кількість визначених територіальних виборчих округів забезпечувала можливість висування кандидатів у депутати в територіальних виборчих округах відповідно до загального складу (кількості депутатів) місцевої ради.
Частинами другою, третьою статті 197 Кодексу передбачено, що загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради визначається відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті залежно від кількості виборців, які належать до територіальних громад сіл, селищ, міст, проживають на території району в місті, району, області.
Загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради становить при чисельності виборців понад 2 мільйони виборців - 120 депутатів.
Відповідно до даних розміщених на сайті Державного реєстру виборців у місті Києві станом на 31.08.2020 зафіксовано 2192276 виборців. Київська міська рада налічує 120 депутатів.
Виходячи з наведених вище положень Виборчого кодексу України під час утворення територіальних виборчих округів з виборів депутатів міської ради міста з районним поділом територіальні виборчі округи утворюються за можливості в межах відповідних районів у місті.
До меж територіального виборчого округу з виборів депутатів міської ради міста з районним поділом не можуть входити частини територій різних районів у місті чи частини територій різних населених пунктів (сіл, селищ, міст), що входять до складу території відповідної міської територіальної громади, або район у місті та частина території населеного пункту (села, селища, міста), що входить до складу території відповідної міської територіальної громади.
Разом з тим у межах району в місті може бути утворено більше ніж один територіальний виборчим округ; до меж територіального виборчого округу з виборів депутатів міської ради міста з районним поділом може входити декілька суміжних районів у місті.
При цьому територіальні виборчі округи з виборів депутатів міської ради міста з районним поділом утворюються з дотриманням принципу неперервності її меж.
Між тим, Верховною радою України 16.07.2020 прийнятий Закон України № 805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства».
Згідно з абзацом 4 пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 16.07.2020 №805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» районні у місті виборчі комісії у містах з районним поділом з кількістю виборців 2 млн і більше осіб утворюються з розрахунку одна на територіальний округ для здійснення передбачених цим Кодексом повноважень та встановлення підсумків голосування у відповідному територіальному виборчому окрузі щодо виборів депутатів міських рад та міського голови за умови входження до території такого округу двох чи більше районів у місті або їх частин.
Центральною виборчою комісією постановою від 30.07.2020 №151 було затверджено Роз'яснення щодо окремих питань організації підготовки і проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року в містах з районним поділом з кількістю виборців 2 млн і більше осіб, які було розроблено з метою однакового застосування положень Виборчого кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно вдосконалення виборчого законодавства» від 16.07.2020 № 805-ІХ при організації підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року в містах з районним поділом з кількістю виборців 2 млн і більше осіб.
Розробляючи вказані Роз'яснення Комісія прийшла до висновку, що пункт 6 розділу II Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» від 16.07.2020 № 805-ІХ не містить повного алгоритму утворення територіальних виборчих округів в містах з районним поділом з кількісно виборців 2 млн і більше осіб, а тому Центральною виборчою комісією на підставі здійсненого системного аналізу положень Кодексу та вказаних положень роз'яснено, що під час організації підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року утворення територіальних виборчих округів у місті Києві здійснюються відповідно до положень Виборчого кодексу України, зокрема статті 201.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 вказав, що відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови не дотримано зазначених вимог пункту 6 розділу II Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» від 16.07.2020 № 805-ІХ, яким, на його думку, закріплено принцип - одна територіальна виборча комісія на один територіальний виборчий округ.
Відповідно до постановою Центральної виборчої комісії від 10.08.2020 №172 «Про утворення та формування складу обласних, районних (крім районів в Автономній Республіці Крим), міських (крім міст в Автономній Республіці Крим), районних у місті Києві територіальних виборчих комісій» у місті Києві утворено 10 районних у місті виборчих комісій: Голосіївська районна у місті Києві територіальна виборча комісія, Дарницька районна у місті Києві територіальна виборча комісія, Деснянська районна у місті Києві територіальна виборча комісія, Дніпровська районна у місті Києві територіальна виборча комісія, Оболонська районна у місті Києві територіальна виборча комісія, Печерська районна у місті Києві територіальна виборча комісія, Подільська районна у місті Києві територіальна виборча комісія, Святошинська районна у місті Києві територіальна виборча комісія, Солом'янська районна у місті Києві територіальна виборча комісія, Шевченківська районна у місті Києві територіальна виборча комісія.
Згідно оскаржуваної постанови від 07.09.2020 №7 Київською міською територіальною виборчою комісією утворено 13 територіальних виборчих округів.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства вбачається, що абзац 4 пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 16.07.2020 №805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» підлягає застосуванню у випадку утворення районних у місті виборчих комісій з розрахунком одна на територіальний округ за умови входження до території такого округу двох чи більше районів у місті або їх частин.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, згідно додатку до оскаржуваної постанови від 07.09.2020 №7 утворено 13 територіальних виборчих округів та до жодного з них не віднесено двох чи більше районів у місті Києві або їх частин.
Навпаки, вбачається створення окремих територіальних виборчих округів, до яких входять лише частина одного району у місті.
Колегія суддів також не вбачає допущення порушень при утворенні територіальних виборчих округів згідно оскаржуваної постанови, оскільки такий поділ відбувся з урахуванням приписів частини третьої статті 197, частини п'ятої статті 219 та частини четвертої статті 201 Виборчого кодексу України.
Колегія суддів звертає увагу на правову позиція викладену в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №9901/436/19, відповідно до якої протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це утримання суб'єкта владних повноважень від вчинення рішень, дій, які цей суб'єкт зобов'язаний був вчинити на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що непогодження позивачів з адміністративним поділом виборчих округів у певних районах міста Києва не може бути підставою для скасування відповідної постанови, оскільки враховуючи територіальний устрій міста Києва та кількість виборців, що проживають у певних районах, здійснюючи такий поділ неможливо у повній мірі забезпечити інтереси усіх виборців.
Також колегія суддів звертає увагу, що скасування постанови від 07.09.2020 №7 «Про утворення територіальних виборчих округів з чергових виборів депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року» не призведе до поновлення прав позивачів, оскільки законодавством не врегульовано належним чином порядок подальших дій в такому випадку, натомість скасування такої постанови може призвести до неможливості проведення виборів в місті Києві в цілому, що вказує на настання більш негативних наслідків для учасників виборчого процесу ніж ті про які вказано позивачами.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова Київської міської територіальної виборчої комісії від 07.09.2020 №7 «Про утворення територіальних виборчих округів з чергових виборів депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року» прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений Виборчим кодексом України, обґрунтовано, а також з дотриманням інших критеріїв визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та не призвела до порушень прав та інтересів позивачів.
Апелянтами при зверненні з апеляційними скаргами, а також на момент їх вирішення не було сплачено судовий збір.
Частиною дев'ятою статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною сьомою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн.
Як слідує зі змісту позовних заяв, позивачами заявлено по одній позовній вимозі немайнового характеру, тобто при зверненні до адміністративного суду підлягав до сплати судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Відповідно до п.6 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, розмір судового зору, що підлягав сплаті при поданні позивачем апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року становить 1261,20 грн.
За приписами ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат здійснено у відповідності до статті 139 КАС України.
За таких обставин, враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, доказів на підтвердження звільнення позивачів від сплати судового збору суду не надано, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення до Державного бюджету України з позивачів судового збору за подання апеляційних скарг в розмірі по 1261,20 грн.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року - без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у розмірі 1261,20 грн (тисяча двісті шістдесят одна гривня 20 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у розмірі 1261,20 грн (тисяча двісті шістдесят одна гривня 20 копійок).
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 14.09.2020.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна