Справа № 826/16524/18
про залишення апеляційної скарги без руху
14 вересня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Парінов А.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови і стягнення шкоди, -
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 26 травня 2020 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи вказану апеляційну скаргу на відповідність її вимогам КАС України, судом встановлено наступне.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас, приписами ст. 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Частиною 6 вказаної норми імперативно передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Судом встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення було виготовлено 26 травня 2020 року та отримано апелянтом 05 червня 2020 року.
Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано питання поновлення строків на апеляційне оскарження судових рішень з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, проте, згідно з положеннями ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 298 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, з наведеного слідує, що учасник справи, якому повне рішення суду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За наведених обставин, суд зазначає, що останнім днем на звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року є 15 червня 2020 року.
Водночас, дана апеляційна скарга подана відповідачем 28 серпня 2020 року, тобто з пропуском визначеного ст. 286 КАС України строку для вчинення відповідних процесуальних дій.
Разом з тим, в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що попередньо подану в межах вихначеного КАС України строку було повернуто судом апеляційної інстанції не зважаючи на усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги, визначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху. При цьому, апелянт зазначає, що процедура сплати судовго збору займає деякий час, оскльки розрахунково-касове обслуговування здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувать. Крім того, у вказаному клопотанні апелянт просить суд врахувати, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Мініцстрів України, строки зокрема, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Розглянувши вказане клопотання апелянта, суд зазначає, що положеннями КАС України не передбачено поновлення строку на апеляційне оскарження у відповідній категорії справ.
Водночас, згідно з вимогами ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
У свою чергу, суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску апелянтом строку звернення до суду, судом встановлено наступне.
30.03.2020 Верховною Радою України було прийнято Закон № 540-IX, яким вирішено доповнити розділ VI "Прикінцеві положення" пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Разом з тим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким, серед іншого, внесені зміни до п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" КАС України, та яким, зокрема, встановлено наступне: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, з наведеного слідує, що встановлений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року строк на усунення недоліків апеляційної скарги закінчився 06 серпня 2020 року.
Аналогічної правової позиції дотримується також і Верховний Суд, про що останнім зазначається, зокрема в ухвалі від 31 серпня 2020 року по справі 480/852/19.
Отже, оскільки судом було встановлено, що останнім днем на звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року є 15 червня 2020 року та враховуючи вказані приписи закондавства відповідний строк на звернення до суду із апеляційною скаргою було продовжено до 06 серпня 2020 року.
У свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що вперше з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 17 липня 2020 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху та запропонувано усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 2643 грн. 00 коп. у строк до 16 год. 00 хв. 13 серпня 2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що вказана ухвала суду була отримана скаржником засобами поштового зв'язку 12 серпня 2020 року.
З огляду на те, що у встановлений судом строк, апелянтом не було виконано вимоги ухвали суду від 10 серпня 2020 року, ухвалою Шостого апеляційного адміністативного суду від 14 серпня 2020 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику.
Вказана ухвала суду не була оскаржена апелянтом у касаційному порядку та є такою що набрала законної сили. Крім того, суд враховує, що документ про сплату судового збору (платіжне доручення № 974 від 23 липня 2020 року) на виконання вимог ухвали суду від 10 серпня 2020 року надійшов до суду лише 17 серпня 2020 року.
За наведених обставин, судом не встановлено поважних причин, які були об'єктивно непереборними та/або не залежали від волевиявлення сторони або були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій. Зокрема, апелянтом не наведено жодних поважних причин, які б перешкоджали останньому виконати вимоги п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України та надати до суду платіжне доручення № 974 від 23 липня 2020 року у строк до 13 серпня 2020 року.
При цьому, апелянт був обізнаний, що не усунунення недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк є підставою для її повернення та разом з цим не надав до суду ані платіжне доручення від 23 липня 2020 року, ані клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги до 13 серпня 2020 року.
Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що підстави, вказані апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року є неповажними.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 298 КАС України, якими визначено загальні вимоги до апеляційної скарги передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано питання щодо залишення апеляційної скарги без руху у разі пропуску апелянтом строку визначеного, зокрема, ст. 287 КАС України, проте, суд застосовує аналогію закону та зазначає, що апеляційна скарга може бути залишена без руху також у випадку якщо вона подана після закінчення строків на апеляційне оскарження судових рішень, що встановлені іншими нормами КАС України або іншими законами, у тому числі і положеннями ч. 6 ст. 287 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи скорочені строки розгляду відповідної категорії справ, суд зазначає, що вказані у даній ухвалі недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав (поважних причин) для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції має право відмовити у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 287, 298- 299 КАС України,
Апеляційну скаргу Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом двох днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (з урахуванням скорочених строків розгляду відповідної категорії справ).
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху - надіслати апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Парінов