Справа № 826/15709/18
про відмову у відкритті апеляційного провадження
14 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Собківа Я.М., Черпіцької Л.Т., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ята Стража Київ» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «П'ята Стража Київ» звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду, 05 травня 2020 року Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - апелянт, ГУ ДПС у м. Києві) подало апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду від 29 травня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: ГУ ДПС у м. Києві пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не надано документ про сплату судового збора.
Апелянту надано строк для усунення недоліків - до 10 серпня 2020 року.
06 серпня 2020 року апелянт направив до суду клопотання, в якому зазначив, що причиною пропуску строка на апеляційне оскарження є велике навантаження на одну штатну одиницю, великий обсяг роботи та мала чисельність відповідальних осіб за супроводження судових справ. Також звертає увагу суду на те, що у зв'язку з запровадженням карантитна на території України більша частина працівників ГУ ДПС у м. Києві виконують свої посадові функціональні обов'язки дистанційно за місцем проживання.
Дослідивши доводи клопотання, суд уважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Однак, у клопотанні ГУ ДПС у м. Києві, дані про будь-які об'єктивні перешкоди, які не давали йому можливості своєчасно реалізувати право на оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, не наведені.
Обставини, пов'язані з організацією роботи, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на оскарження судового рішення у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
До того ж, повторну апеляційну скаргу знову подано без сплати судового збору.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що причини, на які посилається апелянт для поновлення процесуального строку, є неповажними.
Відтак, наявні правові підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 169, 248, 299, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними причини пропущення строку на апеляційне оскарження, зазначені у клопотанні Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ята Стража Київ» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення- відмовити.
Повернути апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Я.Б. Глущенко
Судді Я.М. Собків
Л.Т. Черпіцька