Справа № 320/2884/20
про залишення апеляційної скарги без руху
14 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Собківа Я.М., Черпіцької Л.Т., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, апелянт, ГУ ПФУ у Київській області) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду, 20 серпня 2020 року відповідач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, колегією суддів встановлено, що вона подана з пропущенням тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та без документа про сплату судового збора.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини 2 наведеної правової норми закріплено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.
Як убачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення складено 17 червня 2020 року.
Постановою Кабінета Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами та доповненнями) «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на усій території України запроваджено карантин з 12 березня 2020 року.
Разом з цим, відповідно до пункта 3 розділа VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, внесеного Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-ІХ під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України продовжуються на строк дії такого карантина.
Таким чином, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України строки апеляційного оскарження законом продовжені на весь строк дії карантину.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-ХІ, яким, серед іншого, внесені зміни до пункта 3 розділа VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, та яким, зокрема, встановлено наступне: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункта 3 розділа VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, відповідно до процесуальних змін, останнім днем строку на подання апеляційної скарги є 06 серпня 2020 року.
Проте апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції лише 20 серпня 2020 року, тобто поза межами встановленого приписами Кодексу адміністративного судочинства України процесуального строку.
При цьому, відповідачем на обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку не наведено поважні причини його пропуску, які зумовлені обмеженнями, встановленими у зв'язку з карантином.
Поряд з цим, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збора, яке обґрунтовано неможливістю сплати такого через відсутність відповідного фінансування.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збора, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збора, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у чинній редакції (далі - Закон).
Частиною 1 цієї правової норми передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збора на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збора перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Положеннями частини 2 статті 8 Закону закріплено, що суд може зменшити розмір судового збора або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ураховуючи, що підстав для відстрочення сплати судового збора, передбачених вищенаведеними нормами права, апелянтом не наведено, а судом - не встановлено, клопотання про відстрочення сплати судового збора задоволенню не підлягає.
Правові засади справляння судового збора, платники, об'єкти та розміри ставок судового збора, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збора визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у відповідній редакції (далі - Закон).
Відповідно до положень статей 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на те, що предметом позову є дії суб'єкта владних повноважень, позовні вимоги є вимогами немайнового характера.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збора за подання адміністративного позову немайнового характера, який подано фізичною особою складала 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IХ встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збора за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, постановленого за результатами розгляду позову, складає 1261,20 грн. (2102,00 грн. х 0,4 х 150%).
Однак, всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, ГУ ПФУ у Київській області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збора.
Згідно частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи, що ГУ ПФУ у Київській області пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збора, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропущення процесуального строку та документа про сплату судового збора у розмірі 1261,20 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печер. р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Керуючись статтями 133, 169, 248, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про звільнення від сплати судового збора за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року - відмовити, апеляційну скаргу - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.Б. Глущенко
Судді Я.М. Собків
Л.Т. Черпіцька