Справа № 640/3464/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.
11 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Чаку Є.В., Сорочка Є.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
13 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, викладене в листі від 04.02.2020 №2600-0306-8/8298 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років, за результатами розгляду заяви позивача, зареєстрованої 09.01.2020 за вх.№2772 та доданих до неї документів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження її розміру, яка визначена у висновку №57 судово економічної експертизи, складеної судовим експертом 18.11.2019, з урахуванням раніше проведених виплат; виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, викладеного в листі від 04.02.2020 №2600-0306-8/8298 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження її розміру, яка визначена у довідці від 02.03.2020 №21-231зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої ОСОБА_1 , з урахуванням раніше проведених виплат. Також відповідача зобовязано здійснити ОСОБА_1 виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою з урахуванням довідки від 02.03.2020 №21-231зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Стягнуто з відповідача судові витрати у сумі 1 481, 60 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі, оскільки вважає, що таке рішення є незаконним, не обґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом з матеріалів справи встановлено та сторонами не оспорюється, що ОСОБА_1 з 14.01.2003 є пенсіонером за вислугою років, перебуває на пенсійному обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 08.01.2020, в якій просив здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років, у зв'язку з прийняттям 13.12.2019 Конституційним Судом України відповідного рішення, яким, з дати його прийняття, врегульовано питання умов та порядку перерахунку раніше призначених прокурорам пенсій за вислугою років.
Листом від 04.02.2020 №2600-0306-8/8298 відповідач повідомив, що у задоволенні заяви позивача про перерахунок пенсії відмовлено зазначивши, що до заяви позивачем додано довідку про розмір заробітної плати станом на 30.08.2017 по відповідній посаді Генеральної прокуратури, яка складена адвокатом, копію висновка №57 судово-економічної експертизи на замовлення гр. ОСОБА_1 ,копію листа Генеральної прокуратури України від 30.10.2019 №19/4-1799 вих.№19 про складові заробітної плати Генерального прокурора станом на 01.10.2019. Надані документи носять інформаційний характер і не можуть бути враховані для перерахунку пенсії, а тому законних підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу немає.
Не погоджуючись з відмовою пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що позивач має право на пенсійне забезпечення, а тому вимоги є законними та правомірними, як наслідок підлягають задоволенню.
Даючи правову оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ).
Згідно з частинами першою, другоюстатті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, про курори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
У подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв'язку з прийняттям вказаного Закону від 08 липня 2011 року №3668-VІ не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Згідно з частинами тринадцятою та вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в редакції Закону від 08 липня 2011 року № 3668-VІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ (далі - Закон № 76-VІІІ) до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ), який набрав чинності 15 липня 2015 року.
Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697-VІІ попереднійЗакон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є н еконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятоїстатті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Пр о прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцятастатті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: " 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівник ам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
За змістом статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (зі змінами) втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, відтак позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" з 13.12.2019.
Отже, на час спірних правовідносин, законодавством України передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VII, відповідно до якої таке право може бути реалізовано за умови прийняття нормативно - правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури та надання позивачем довідки про заробітну плату при звернення до органів Пенсійного фонду України з відповідною заявою.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку що належним доказом, на підставі якого, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві має право здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу є саме довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої ОСОБА_1 , а не висновок судово-економічної експертизи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, що тільки довідка, видана уповноваженим органом, може бути підставою для перерахунку пенсії, оскільки висновок судово-економічної експертизи не є належним документом,що визначає розмір фактичного рівня умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок та не відображає фактично виплачених сум заробітної плати діючим працівникам.
Не відповідає вказаним ознакам і довідка складена адвокатом, оскільки адвокат не є належним суб'єктом видання довідок про склад заробітної плати, що враховується для обрахунку пенсії.
Як зазначалось вище, на час звернення із відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, а саме 08.01.2020, у ОСОБА_1 було право на перерахунок пенсії, відповідно до норм чинного законодавства, втім, позивачем не було надано довідку про заробітну плату, у зв'язку з чим відмова Пенсійного фонду у здійсненні перерахунку пенсії була обґрунтованою.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позивачем не надано при зверненні до Пенсійного фонду необхідного пакета документів, зокрема, довідки щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої він вийшов на пенсію, станом на час звернення за перерахунком, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, незважаючи на наявність у позивача права на перерахунок пенсії.
При цьому, суд зауважує, що ОСОБА_1 не позбавлений права після отримання необхідних для перерахунку пенсії документів, оформлених відповідно до вимог законодавства, звернутись до Пенсійного фонду з заявою про проведення йому такого перерахунку.
Позивачем до адміністративної справи додано довідку Офісу Генерального прокурора від 02.03.2020 №21-231зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Проте, частково задовольняючи адміністративний позов, судом першої інстанції не враховано, що станом на час виникнення спірних відносин та звернення до суду, вказана довідка уповноваженим органом видана не була, відповідачу не подавалась та не є підставою позову.
Оскільки у спірних правовідносинах позивач не звертався до відповідача щодо перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату (грошового забезпечення) від 02.03.2020 №21-231зп та відповідно рішення про перерахунок чи відмову у такому пенсійном органом не приймалося, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо необхідності зобов'язання відповідача здійсненити перерахунок пенсії з урахувннм даних, зазаначених в цій довідці.
Отже, відповідач не реалізовував свої повноваження щодо вирішення питання про перерахунок пенсії відповідно до складових вказаних у довідці Офісу Генерального прокурора від 02.03.2020 №21-231зп.
Враховуючи відсутність у діях або бездіяльності відповідача ознак протиправності, за відсутності яких задоволення позовних вимог є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
Оскільки, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: