Справа № 826/17947/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
Суддя-доповідач: Губська Л.В.
09 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,
за участю секретаря Кондраток А.В.,
представника позивача Валька І.В.,
представника відповідача Грищенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс», внаслідок чого визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 07.11.2017 № 90865-17; визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу від 07.11.2017 № 90865-17 винесене Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві. Зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві включити до інтегрованої картки платника Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕНЕРГОСЕРВІС» відомості про сплату товариством суми 46 337, 00 грн за податковою декларацією з ПДВ за грудень 2014 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року змінено, викладено абзац четвертий її резолютивної частини у такій редакції:
«Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві включити до інтегрованої картки платника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕНЕРГОСЕРВІС» відомості про сплату суми податку на додану вартість у розмірі 46337 грн 00 коп.».
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року - залишено без змін.
11 червня 2020 року Головним управлінням ДПС у м. Києві подано заяву про роз'яснення судового рішення, яка мотивована тим, що у контролюючого органу відсутня технічна можливість щодо внесення до інтегрованої картки платника в ІТС «Податковий блок» відомостей про сплату суми 46 337, 00 грн за податковою декларацією за грудень 2014 року, оскільки зазначені кошти не надходили до державного бюджету, водночас, єдиною підставою для внесення до інтегрованої картки платника податків - позивача зазначених відомостей є зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву відповідача та роз'яснюючи судове рішення зазначив, що виконання рішення в цій справі можливе шляхом застосування аналогічного механізму, який використовується контролюючими органами при скасуванні, наприклад, податкових повідомлень-рішень, оскільки рішення суду є самостійною підставою для внесення відповідачем відповідних змін до інтегрованої картки платника податків.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та надати чітке роз'яснення щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року в справі № 826/17947/17.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що в даному випадку природа виникнення зобов'язання є відмінною, податкове повідомлення-рішення та податкова вимога не є тотожними, оскільки податкова вимога не є підставою для нарахування грошового зобов'язання, відображення його в інтегрованій картці платника податків та набуття ним статусу «податкового боргу», то скасування податкової вимоги не призводить до коригування показників в інтегрованій картці платника шляхом виключення даних про податковий борг.
При цьому, єдиною підставою для внесення до інтегрованої картки платника податків - позивача, відомостей про сплату суми податку на додану вартість у розмірі 46 337, 00 грн є зарахування зазначених коштів на єдиний казначейський рахунок. Водночас, згідно відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків у вигляді технологічного фалу @8, які надходять з Державної казначейської служби України,кошти по платіжному дорученню № 1179 від 17.01.2015 станом на 27.02.2020 не надходили.
Також із посиланням на практику Верховного Суду, відповідач зазначає, що податковий орган не може внести зміни до інтегрованої картки платника, оскільки, дані про надходження, зокрема, податків відображаються в інтегрованій картці платника і реєстрі надходжень та повернень саме у день отримання від органів ДКС України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів. В межах даної справи таких відомостей до податкового органу не надходило, кошти банком фактично не перераховані.
В судовому засіданні представниця відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала, наполягала на їх задоволенні, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив судове рішення залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
За змістом наведених норм слідує, що роз'ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз'яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.
Як зазначено в п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення» в адміністративній справі, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Відтак, очевидним є те, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
Як пояснила в судовому засіданні представник апелянта, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року, яке заявник просить роз'яснити, є зрозумілим, а незрозумілим є порядок його виконання через відсутність механізму, за яким судове рішення має бути виконане.
Водночас, як зазначив Верховний Суд в постанові від 08 серпня 2018 року в справі № 808/1298/15, роз'ясненню підлягає зміст рішення а не порядок його виконання.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 254 КАС України для роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року, отже, судом першої інстанції ухвалу прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 382 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року - скасувати, та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Постанова в повному обсязі складена 14.09.2020.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова