Справа № 640/4126/19
14 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Лічевецького І.О., Оксененко О.М. перевіривши матеріали апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Київенерго" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Офіс великих платників податків ДПС подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Позивачем в адміністративному позові заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 13505258,56 грн.
Виходячи зі змісту позовної заяви, Офіс великих платників податків ДПС при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, тобто 31530,00 грн., (1,5% ціни позову) але не більше ніж 31530,00 грн. (2102,00 грн.*15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб)).
Таким чином, Офісу великих платників податків ДПС необхідно сплатити суму судового збору у розмірі - 31530,00 грн.
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не було дотримано вказані вимоги ст. 296 КАС України та не додано документ про сплату судового збору.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи 19 серпня 2019 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення у відкритому судовому засіданні.
Копію зазначеного судового рішення відповідач отримав 03 вересня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.
Апеляційну скаргу Офіс великих платників податків ДПС подав до суду першої інстанції 25 червня 2020 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, вказаною особою було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та вказано про наявність поважних причин його пропуску.
Так, Офіс великих платників податків зазначав, що не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року, відповідачем було подано первинну апеляційну скаргу в межах строку передбаченого КАС України.
Однак, враховуючи відсутність коштів для сплати судового збору при зверненні до суду з апеляційною скаргою вперше, а також те, що її було подано у строки, визначені законодавством, Офіс великих платників податків ДПС просив суд визнати поважними причини пропуску та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам КАС України.
Вказаній особі було надано строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з часу отримання копії зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції.
10 серпня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Офісу великих платників податків ДПС надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження до якого додано документ про сплату судового збору.
Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перевірено.
Щодо строку звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року Офіс великих платників податків ДПС повторно зазначає, що відповідач був позбавлений можливості здійснити сплату судового збору, оскільки було зупинено операції з бюджетними коштами у зв'язку з виконавчими провадженнями відносно відповідача щодо безспірних списань коштів з рахунків, а тому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду первинну апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з несплатою судового збору.
Таким чином, саме незадовільне фінансове становище позбавило можливості належним чином виконати вимоги суду щодо сплати судового збору.
Розглянувши клопотання вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року було чітко визначено спосіб усунення недоліку апеляційної скарги шляхом звернення з заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження та вказати інші поважні причини його пропуску з наданням відповідних доказів.
Однак, Офісом великих платників податків ДПС не вказано жодних інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не підтверджено їх належними в розумінні положень ст.ст. 72,73, КАС України доказами.
Колегія суддів звертає увагу, що зазначені Офісом великих платників податків ДПС підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вказані в апеляційній скарзі, а також в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке надійшло до суду 10 серпня 2020 року Вх.№ 28301 суперечать матеріалам справи, відповідно до яких 15 липня 2020 року відповідачем вперше подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року.
Тобто, вказаною особою апеляційної скарги в межах строку визначеного ст. 295 КАС України подано не було.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що Офіс великих платників податків ДПС є державним органом.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15 травня 2018 року, №822/276/17 від 07 червня 2018 року.
При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Статтею 44 КАС України встановлено права та обов'язки учасників справи.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Розглянувши клопотання Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлення такого строку.
Згідно відомостей повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху вручено відповідачу 23 липня 2020 року.
Строк виконання вимог зазначеного судового рішення сплинув 03 серпня 2020 року.
Колегія суддів звертає увагу, що Офісу великих платників податків ДПС було надано достатній строк для звернення з заявою, де зазначено інші поважні причини пропуску строку на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року.
Однак, вказаною особою недоліки апеляційної скарги, щодо строку на апеляційне оскарження зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.
Також, Офіс великих платників податків ДПС не звертається до суду з заявою про продовження/поновлення процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги (відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 р. N 731-IX).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 248, 299, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, -
У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Київенерго" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко