Справа № 695/2597/19
11 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - начальника митного поста «Херсон-центральний» Мусієнка Олексія Ігоровича про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до заступника начальника митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - начальника митного поста «Херсон-центральний» Мусієнка Олексія Ігоровича (далі - Відповідач, начальник митного посту) про:
- визнання протиправними дій начальника митного посту щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у справі про порушення митних правил №0027/50800/19 за ст. 477 МК України;
- скасування винесеної начальником митного посту постанови у справі про порушення митних правил №0027/50800/19 від 27.03.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 477 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн;
- стягнення понесених судових витрат у розмірі 2 500,00 грн.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19.05.2020 року позов задоволено частково - поновлено строк звернення до суду із даним позовом та скасовано винесену начальником митного посту постанову у справі про порушення митних правил №0027/50800/19 від 27.03.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 477 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Чорноморська митниця Держмитслужби (далі - Апелянт, Чорноморська митниця) подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати його в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано Апелянтом 25.08.2020 року.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції Чорноморською митницею 04.09.2020 року направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків. Указане клопотання обґрунтоване тим, що станом на 03.09.2020 року ГУ ДКС у Херсонській області призупинено обслуговування платежів Чорноморської митниці, а в силу п. 3 розд. VI Прикінцевих положень КАС України суд вправі поновити строки за заявою особи.
Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У свою чергу, згідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції було надано Чорноморській митниці максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.
При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Апелянтом не надано.
Посилання Апелянта на те, що ГУ ДКС у Херсонській області призупинено обслуговування платежів за платіжними дорученнями Чорноморської митниці судом оцінюється критично, оскільки згідно п. 25 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018 року), на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
У постанові від 21.11.2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 805/2688/18-а.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
До того ж, суд звертає увагу, що законодавцем дана справа віднесена до категорії термінових справ, а відтак тривале перебування її у правовому стані залишення апеляційної скарги без руху порушує принцип правової визначеності та сталості судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Крім іншого, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у зв'язку з оголошенням карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» законодавцем було внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено пункт 3 Прикінцевих положень останнього нормою, за якою, зокрема, строк для усунення недоліків апеляційної скарги продовжується на час дії карантину.
У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №731-IX), який набрав чинності 17.07.2020 року, було викладено п. 3 Прикінцевих положень КАС України в наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.».
Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону №731-ІХ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що законодавець передбачив закінчення продовжених у зв'язку із запровадженням карантину строків 06.08.2020 року. Відтак, оскільки жодних доводів щодо неможливості забезпечення сплати судового збору з підстав запровадження карантину Чорноморською митницею у клопотанні не зазначено, то, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови в його задоволенні.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку.
Керуючись ст. ст. 121, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Чорноморської митниці Держмитслужби про продовження процесуального строку для усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - начальника митного поста «Херсон-центральний» Мусієнка Олексія Ігоровича про визнання протиправними дій та скасування постанови - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
О.В. Епель