09 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/431/20
Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі Жигайлової О.Е.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Одесі, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
В листопаді 2019 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому (з урахуванням уточнень) просила скасувати рішення № 76-VII від 07.03.2019 року 7 сесії VII скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про відмову у задоволенні заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельних ділянок в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Таїровську селищну раду Овідіопольського району Одеської області надати учаснику антитерористичної операції ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у розмірі 0,12 га в межах села Лиманка на території Таїровської сільської ради Овідіопольського району Одеської області згідно ідентифікаторів Публічної кадастрової карти КОАТУУ 5123755800, зона 02, квартал 007;
- зобов'язати Таїровську селищну раду Овідіопольського району Одеської області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду;
- у разі неподання Таїровською селищною радою звіту у встановлений судом строк, накласти на Голову Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_2 штраф у сумі від 20 до 40 р.п.м. для працездатних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Реалізуючи своє право на відведення безоплатно у власність земельної ділянки позивачем було подано відповідну заяву (з додатками) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки. Однак, рішенням Таїровської селищної ради було відмовлено у задоволенні зазначеної заяви у зв'язку з тим, щощо земельна ділянка, за рахунок якої було заявлено бажання щодо відведення її у власність перебуває у приватній власності і не належить до повноважень Таїровської селищної ради.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення № 76-VII від 7 березня 2019 року Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області 7-мої сесії VII скликання «Про відмову гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Лиманка Овідіопольського району Одеської області». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В задоволенні вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено. В задоволенні клопотання позивача про стягнення штрафу відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції не є виваженим, аргументованим та повністю відступає від правової позиції Верховного Суду України з аналогічних справ, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Таїровську селищну раду Овідіопольського району Одеської області надати учаснику антитерористичної операції ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у розмірі 0,12 га в межах села Лиманка на території Таїровської сільської ради Овідіопольського району Одеської області згідно ідентифікаторів Публічної кадастрової карти - КОАТУУ 5123755800, зона 02, квартал 007; прийняти нове рішення, відповідно до якого зобов'язати Таїровську селищну раду Овідіопольського району Одеської області надати учаснику антитерористичної операції ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у розмірі 0,12 га в межах села Лиманка на території Таїровської сільської ради Овідіопольського району Одеської області згідно ідентифікаторів Публічної кадастрової карти - КОАТУУ 5123755800, зона 02, квартал 007; скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відповідачем; прийняти нове рішення, відповідно до якого зобов'язати Таїровську сільську раду Овідіопольського району Одеської області подати у встановлений судом строк, звіт про виконання рішення суду; скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення штрафу з відповідача за злісне невиконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 року по справі № 420/7053/19 про витребування доказів. Доводами апеляційної скарги зазначено, що відповідачем у справі - Таїровською сільською радою Овідіопольського району Одеської області не доведено правомірність свого рішення №907-VII від 28.03.2018 року 27 сесії VII скликання Таїровської селищної ради про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Натомість, позивачем доведено протиправність та підстави для скасування рішення №907-VII від 28.03.2018 року 27 сесії VII скликання Таїровської селищної ради про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Також, апелянт зазначає, що 11.09.2018 року Одеським окружним адміністративним судом було прийнято рішення по справі № 815/2306/18. відповідно до резолютивної частини якого було вирішено:
Скасувати рішення №№ 907-УІІ від 28.03.2018 року 27 сесії VII скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про відмову в задоволенні заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки в частині, що стосуються гр. ОСОБА_1 .
Зобов'язати Таїровську сільську раду Овідіопольського району Одеської області надати учаснику антитерористичної операції ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у розмірі 0,12 га в межах села Лиманка на території Таїровської сільської ради Овідіопольського району Одеської області згідно ідентифікаторів Публічної кадастрової карти - КОАТУУ 5123755800, зона 02, квартал 007. 30.10.2018 року апелянтом було направлено листа до Таїровської селищної ради з вимогою виконати рішення суду.
30.10.2018 року апелянтом було направлено листа до Таїровської селищної ради з вимогою виконати рішення суду. 16.09.2019 року апелянт отримала витяг з сесії Таїровської селищної ради про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Лиманка Овідіопольського району Одеської області у зв'язку з тим. що до заяви не додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки в селі Лиманка.Апелянт вказує, що в самому судовому рішенні, зазначеному вище, було чітко вказано місце розташування земельної ділянки. Дана обставина досліджувалась судом, підтверджується в судовому рішенні, а відповідач з огляду на своє оскаржуване рішення свідомо не виконує рішення суду, тим самим, на думку апелянта, перевищує владні повноваження.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року по справі № 815/2306/18, що набрало законної сили 12.10.2018 року, (а.с.84-88), зокрема:
- адміністративний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області задоволено у повному обсязі;
- визнані протиправними та скасовані рішення №№ 905-VII, 906-VII, 907-VII від 28.03.2018 року 27 сесії VII скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області;
- зобов'язано Таїровську селищну раду Овідіопольського району Одеської області надати ОСОБА_1 , дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у розмірі 0,12 га в межах села Лиманка на території Таїровської сільської ради Овідіопольського району Одеської області згідно ідентифікаторів Публічної кадастрової карти - КОАТУУ 5123755800, зона 02, квартал 007.
30.10.2018 року позивачем до відповідача подано вимогу про виконання рішення суду, у якій зазначено, зокрема, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року по справі № 815/2306/18 на теперішній час набрало законної сили, позивач вимагав, зокрема, невідкладного його виконання. (а.с.16а-17)
Листом, вих. № 1125 від 16.09.2019 року (а.с.18), відповідач повідомив позивача, що:
- на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року у № 815/2306/18, Таїровською селищною радою було прийнято рішення № 76-VII від 7 березня 2019 року «Про відмову гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Лиманка, Овідіопольського районуОдеської області» (а.с.19).
Приймаючи рішення про часткове задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, відповідно, воно є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною1-3 ст.242 КАС України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За приписами ст.2 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, про наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові ВС від 03.04.2019 року у справі №820/4261/18.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Як вбачається з матеріалів справи, фактично предметом позову у цій справі є рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, яке було прийнято на виконання рішення суду..
Як було зазначено вище, ОСОБА_1 зверталась до суду з аналогічними позовними вимогами та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі № 815/2306/18, яке набрало законної сили, рішення від 28.03.2018 р. 27 сесії VII скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області було скасовано та зобов'язано Таїровську селищну раду Овідіопольського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою , щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у розмірі 0,12 га в межах с. Лиманка на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області згідно ідентифікаторів Публічної кадастрової карти - КОАТУУ 5123755800, зона 02, квартал 007.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не дослідив характер правовідносин, що виникли між сторонами та не звернув увагу, що позовні вимоги в даній справі є аналогічними та розглядались в рамках справи № 815/2306/18, а тому підстава звернення до суду з даним позовом є неналежною. В подальшому, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 р. у справі № 815/2306/18 Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області було прийнято рішення № 76-VII від 07.03.2019 р. 7 сесії VIІ скликання «Про відмову в задоволенні заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в с. Лиманка, Овідіопольського району Одеської області, яке є предметом розгляду у цій справі.
Таким чином, звернення позивача до суду з окремим позовом є помилковим.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Зазначена обставина, встановлена після відкриття провадження у справі є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
В свою чергу судова колегія вважає за необхідне звернути увагу апелянта на положення ч. 1 ст. 383 КАС України, якою передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, в данному випадку в рамках адміністративної справи №815/2306/18, а не окремого позову.
Судова колегія зазначає, що з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження, а тому колегія суддів приходить до висновку, що провадження у цій справі має бути закритим.
Отже, в данній справі, що розглядається новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, а тому позивач повинен звернутись до суду в рамках адміністративної справи №815/2306/18 з заявою в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Таким чином, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, розглянувши фактично повторно той самий позов.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 319 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю і закриває провадження у справі з підстав встановлених ст.. 238 КАС України.
Керуючись ст. ст. 238, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 14.09.2020 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик