іменем України
10 вересня 2020 року справа 280/6367/19
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
при секретарі Іотовій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2020 (суддя Максименко Л.Я.) в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області до ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна
Головне управління Державної податкової служби в Запорізькій області 20.12.2019 звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить підтвердити обгрунтованість адміністративного арешту майна.
Вказують, що виконуючим обов'язки заступника начальника ГУ ДФС в Запорізькій області прийнятий наказ №2657 від 29.07.2019 «про проведення фактичної перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність в місцях масового відпочинку громадян протягом курортного сезону» та видані направлення для проведення фактичної перевірки №1147, №1148, №1149.
При виході на перевірку за адресою АДРЕСА_1 , уповноважена особа відповідачки ОСОБА_2 відмовила у допуску до перевірки, про що складений акт №1366/08-01-14/ НОМЕР_1 .
Виконуючим обов'язки заступника начальника ГУ ДПС в Запорізькій області 19.11.2019 прийнято рішення про адміністративний арешт майна відповідачки (ас4).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2020 в задоволенні позову відмовлено. Прийняте рішення суд мотивував тим, що податковою службою пропущений строк 96 годин для підтвердження обгрунтованості рішення виконуючого обов'язки заступника начальника ГУ ДПС в Запорізькій області від 19.11.2019 про адміністративний арешт майна ОСОБА_1 (ас38).
В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Запорізькій області просить рішення суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі позивач повторює текст позовної заяви та не наводить жодного доводу відносно висновку окружного суду про пропущення 96 годин для підтвердження обгрунтованості рішення про адміністративний арешт майна платника податків (ас43).
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
Відповідно до пункту 94.2.3 статті 94 Податкового Кодексу України, арешт майна може бути застосовано якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до пункту 94.3 статті 94 Податкового Кодексу України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені в пункті 94.5 цієї статті.
Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового Кодексу України, арешт може бути накладений контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Відповідно до пункту 94.5 статті 94 Податкового Кодексу України, арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. В цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового Кодексу України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених в пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового Кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обгрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірено судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, в тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено. В цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або в разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Відповідно до пункту 94.19.1 статті 94 Податкового Кодексу України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється в зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного в пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обгрунтованим.
Виходячи з перелічених норм, з прийняттям у вівторок 19.11.2019 в 11:00 виконуючим обов'язки заступника начальника ГУ ДПС в Запорізькій області рішення про умовний адміністративний арешт майна, що перебуває за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 не мала права з цієї дати вчиняти дії щодо арештованого майна, а саме реалізовувати майно, здійснювати інші операції без попереднього отримання дозволу керівника, його заступника або уповноваженої особи контролюючого органу. В такому випадку обмеження стосовно майна відповідачки діють протягом 96 годин якщо адміністративним судом не буде прийнято рішення про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна. За відсутності судового рішення про визнання арешту обгрунтованим, зі спливом 96 годин, без врахування вихідних, тобто в понеділок 25.11.2019 в 11.00 адміністративний арешт майна ОСОБА_1 припинений.
З огляду на викладене, звернення до суду з позовом про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна майже чим через місяць з часу, коли адміністративний арешт майна припинений, - правильно визнано окружним судом безпідставним.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2020 -без змін.
Постанова набирає законної сили з 10.09.2020 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 10.09.2020.
Повну постанову складено 11.09.2020.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко