11 вересня 2020 р. м. Дніпросправа № 160/6616/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шлай А.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Адміністрації Державної Прикордонної служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 р. в адміністративній справі №160/6616/20 за позовом заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Адміністрації Державної Прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, про стягнення коштів, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 р. позов заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Адміністрації Державної Прикордонної служби України повернуто заявнику.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Військовий прокурор Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Адміністрації Державної Прикордонної служби України 21 серпня 2020 р. подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам, встановлених статтями 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині дотримання строку на апеляційне оскарження та надання копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Пунктом 3 Розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №540-ІХ від 30 березня 2020 р. цей строк продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
17 липня 2020 р. набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 р. №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким пункт 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено у новій редакції. Також пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №540-IX від 30 березня 2020 р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Цей строк сплив 06 серпня 2020 р.
Відповідно до матеріалів справи, оскаржену ухвалу постановлено 23 червня 2020 р. (а.с.19). Копію рішення отримано скаржником 30 червня 2020 р. (а.с. 22).
Зважаючи на те, що апеляційна скарга подана скаржником 21 серпня 2020 р., тобто після спливу строку, визначеного частиною 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України від 18 червня 2020 р. №731-IX, безумовні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження - відсутні.
Скаржник в обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує на те, що оскаржена ухвала надійшла на його адресу 28 червня 2020 р., проте, у зв'язку з карантинними обмеженнями у роботі Державної казначейської служби України, підтвердження сплати судового збору надійшло на адресу військової прокуратури Хмельницького гарнізону Західного регіону України лише 17 серпня 2020 р.
Відповідно до частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд також застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 червня 2019 р. у справі № 804/1274/18 (адміністративне провадження №К/9901/64727/18), і які полягають у тому, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
У рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Карантинні обмеження, на які посилається скаржник, не стосуються роботи скаржника безпосередньо, а тому не перешкоджали йому оскаржити ухвалу суду першої інстанції упродовж установленого частиною 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку та надати до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, наведені скаржником обставини свідчать про те, що ним не вжиті невідкладні заходи щодо подання апеляційної скарги у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
На підставі викладеного суд вважає, що наведені скаржником підстави не можуть вважатись поважними для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Відповідно до частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтями 295, 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Заявнику пропонується у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, надавши суду: заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку; копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Адміністрації Державної Прикордонної служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 р. в адміністративній справі №160/6616/20 - залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили 11 вересня 2020 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя А.В. Шлай