14 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2778/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі №280/2778/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), повернення безпідставно стягнених коштів,-
встановиВ:
В провадженні Третього апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі №280/2778/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), повернення безпідставно стягнених коштів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).
На підставі частини першої статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Абзацом 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем копію вимоги про сплату боргу №Ф-57626-50У від 08.11.2019 року ним отримано 19.02.2020 року (а.с.41).
Враховуючи те, що копію оскаржуваної вимоги позивачем отримано 19 лютого 2020 року, а з позовом до суду він звернувся 22 квітня 2020 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що ним пропущено встановлений законом десятиденний строк на звернення до суду з таким позовом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про поновлення строку звернення до суду з цим позовом (а.с.13-14).
Клопотання обґрунтовано тим, що позивач отримав копію оскаржуваної вимоги 19.02.2020 року та 02.03.2020 року звертався до суду з позовом щодо її оскарження, однак не зважаючи на те, що ним було усунуто недоліки позовної заяви, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року повернув позивачу позовну заяву. Ухвалу суду від 30.03.2020 року позивачем отримано 13.04.2020 року.
Однак, суд апеляційної інстанції не може вважати зазначені обставини поважними підставами
для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, враховуючи наступне.
Так, факт попереднього звернення до суду з позовною заявою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання позовної заяви.
Подання первинної позовної заяви позивачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на скарження податкої вимоги для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на її оскарження.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що первинноподана позовна заява була повернута скаржнику ухвалою суду від 30 березня 2020 року, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторних позовних заяв застосовуються вимоги КАС України як до нової позовної заяви.
Доводи клопотання про поновлення строку в частині виконання позивачем вимог ухвали про залишення без руху попередньоподаної позовної заяви фактично зводяться до незгоди з ухвалою суду щодо повернення такої заяви та не можуть бути підставою для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки позивач у разі незгоди не був позбавлений права оскаржити таку ухвалу до суду апеляційної інстанції.
Між тим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що ухвалою Запорізького окружного
адміністративного суду від 28 квітня 2020 року позивачу поновлено строк звернення до суду з позовом у цій справі без будь-якого обґрунтування підстав для його поновлення (а.с.53).
Враховуючи те, що зазначені позивачем обставини не є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне запропоновувати позивачу протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 року №Ф-57626-50У.
Згідно з ч. 2 ст. 321 КАС України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Керуючись статтями 9, 72, 248, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Запропоновувати ОСОБА_1 протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 року №Ф-57626-50У.
Ухвала оскарження не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 14 вересня 2020 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко