14 вересня 2020 р.Справа № 440/2241/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
перевіривши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року по справі № 440/2241/20
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, яка містить клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В рамках апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів.
Колегія суддів розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі “Креуз проти Польщі”, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Жодних доказів в обґрунтування заявленого клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 не надає.
Обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Враховуючи вищевикладене, клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 3, 73, 74, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді Подобайло З.Г. Бартош Н.С.