Справа № 175/2245/20
Провадження № 3/175/1059/20
Постанова
Іменем України
11 вересня 2020 року
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Ребров С.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Дніпровського РВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючу ФОП,
за ч. 2 ст. 164 КУпАП -
встановив:
14 червня 2020 року близько 19-22 год. в магазині «Продукти» за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , здійснювала господарську діяльність, як суб'єкт господарювання без державної реєстрації та без одержання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Своїми діями ОСОБА_1 скоїла правопорушення передбачене ч. 2 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 , про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлялася належним чином, але до суду не з'явилася, а тому неявку суд розцінює як затягування розгляду справи з метою закінчення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Окрім того, 03 вересня 2020 року остання ознайомлювалась з матеріалами справи, однак жодної заяви про відкладення слухання справи з поважних причин не надала.
Європейський суд з прав людини в п.41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
На підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП вважаю за необхідне розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 , на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах.
Так, ст. 3 ГК України визначає, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Зі змісту положень ст. 42, 52 ГК України вбачається, що обов'язковою умовою господарської діяльності, як комерційної, так і некомерційної, є систематична діяльність, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів з метою одержання прибутку або без такої мети відповідно.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
В силу положень п. 2 ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Суб'єктом відповідальності у даному випадку є суб'єкт господарювання.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності, яка спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Вказане узгоджується з висновками викладеними у постанові Пленуму ВСУ від 25.04.2003 року №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», де Верховний Суд України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Провина ОСОБА_1 , у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №432150 від 14 червня 2020 року, рапортом працівника поліції Бабич В., від 14 червня 2020 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких остання повідомила, що ліцензії вона не має і здійснює продаж алкогольних напоїв (а.с.3) протоколом огляду згідно якого були вилучені алкогольні напої та зберігальною розпискою ОСОБА_1 , від 14 червня 2020 року.
Окрім того, судом також було встановлено, що постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області (суддя Озерянська Ж.М.) від 01 квітня 2020 року ОСОБА_1 , визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП і піддано її адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з конфіскаціє знарядь, сировини і грошей одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення та стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн, яка 13.04.2020 року набрала законної сили.
З досліджених доказів вбачається, що вина ОСОБА_1 , підтверджується матеріалами, зібраними у справі, та беззаперечно вказують на наявність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.164 КУпАП.
Частина 6 ст. 283 КУпАП, зазначає, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Як слідує з аналізу положень ст. 24, 29 КУпАП та санкції ст.164 КУпАП конфіскація алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, які стали знаряддям вчинення правопорушення, є додатковим адміністративним стягненням, яке полягає у примусовій безоплатній їх передачі у власність держави за рішенням суду.
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Тому при призначенні виду адміністративного стягнення, суд відповідно ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника і вважає, що достатньо буде призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 164 КУпАП та вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 , стягненню у вигляді штрафу з конфіскацією предметів торгівлі: алкогольні напої.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом (ст. 40-1 КУпАП).
Згідно Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Керуючись ст.ст. 23, 30, 33, ч. 2 ст. 164, 277-280 КпАП України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 164 КУпАП і піддати її адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з конфіскацією.
Предмети торгівлі - алкогольні напої, які вилученні у ОСОБА_1 , згідно протоколу огляду від 14 червня 2020 року та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , - конфіскувати в дохід держави.
З урахуванням частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, та примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 68000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником чи захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя С.О.Ребров
Строк для пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова набрала законної сили «____» ___________ 20____ року.