14 вересня 2020 р.Справа № 440/2242/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі судді - доповідача: П'янової Я.В., суддів: Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В. у справі 440/2242/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування наказу,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено.
Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області подано до Полтавського окружного адміністративного суду апеляційну скаргу на зазначене рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Полтавській області була залишена без руху та надано відповідачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами.
Копія зазначеної ухвали отримана відповідачем 15.06.2020.
24.06.2020, на виконання вимог ухвали суду, Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2020 клопотання Головного управління Національної поліції в Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року - задоволено. Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року по справі № 440/2242/19 - поновлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року по справі № 440/2242/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу.
20.07.2020 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі судді - доповідача: П'янової Я.В., суддів: Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що вказана колегія суддів Другого апеляційного адміністративного суду не може брати участь у розгляді вищевказаної апеляційної скарги та підлягає відводу, оскільки, проаналізувавши зміст ухвали від 30.06.2020, можна дійти висновку, що у даної колегії суддів сформувалася певна заінтересованість у розгляді цієї скарги та упереджене ставлення щодо позивача та можливих результатів розгляду скарги.
Так, позивач звертає увагу на висновки колегії суддів щодо підстав для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2019, тоді як, виходячи зі змісту ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2020, відповідачем не надано доказів своєчасного подання апеляційної скарги, зокрема, здавання її на пошту.
За відсутності будь-яких доказів з відділення поштового зв'язку щодо дати здавання відповідного поштового відправлення (апеляційної скарги) саме 02.01.2020 (адже апеляційна скарга направлялася простим листом, на конверті якого відсутній відбиток штемпеля поштового відділення, штрих-код, а тим більше опис вкладення, відповідно до якого можливо встановити вміст поштового відправлення), колегія суддів вважає належним, допустимим та достатнім доказом своєчасного подання апеляційної скарги одну лише довідку відповідача №322/115/26/02-2020.
Таким чином, виходячи зі змісту ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року, мінімум двоє суддів з учасників колегії, маючи доступ до матеріалів справи, погодились з тим, що відповідачем своєчасно подано апеляційну скаргу без будь-яких доказів з поштового відділення щодо здавання поштового відправлення саме 02.01.2020, вважаючи достатньою самої лише довідки відповідача за відсутності інших доказів, які б підтверджували даний факт.
Встановлення строків для подання апеляційної скарги передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та своєчасного виконання ними передбачених КАС України та іншими законами процесуальних дій.
З вищевикладеного випливає існування імовірних преференцій та переваг для відповідача - суб'єкта владних повноважень в доступі до апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, який без будь-яких поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Враховуючи такий підхід колегії суддів до відкриття апеляційного провадження, який, на думку позивача, покликаний створити всі передумови для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача та, можливо, позитивного для відповідача задоволення апеляційної скарги, вважає, враховуючи фаховий рівень суддів Другого апеляційного адміністративного суду та підписання вищевказаної ухвали усім складом суду, що виключає можливий людський фактор щодо допущених помилок, що дані обставини вказують на упередженість всієї колегії суддів та надання неправомірних переваг для відповідача.
З огляду на викладене, виходячи зі змісту ухвал Другого апеляційного адміністративного суду 26.02.2020 та від 30.06.2020 у справі №440/2242/19, з огляду на колегіальний розгляду справи, приймаючи до уваги фаховий рівень суддів - учасників колегії, подальший розгляд даної справи цією колегією суддів у складі судді-доповідача П'янової Я.В., суддів: Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В. буде порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки не забезпечує право на незалежний суд.
Згідно з ч. 3 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.
В свою чергу, у зв'язку з перебуванням судді Присяжнюк О.В. на лікарняному, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 року по справі № 440/2242/19 призначено склад колегії суддів: головуючого суддю П'янову Я.В., суддів: Спаскіна О.А., Любчич Л.В.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви про відвід, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість поданої заяви, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі судді - доповідача: П'янової Я.В., суддів: Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В., підставою для відводу є незгода заявника з вирішенням судом процесуальних питань (зокрема, поновлення строку на апеляційне оскарження) під час відкриття апеляційного провадження по вказаній справі.
Наведені позивачем у заяві про відвід обставини не можуть слугувати підставами для відведення суддів як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, позивачем не наведено інших підстав для відводу суддів, передбачених ст. 36 та ст. 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, заявником не надано будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи.
Тобто, обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості, необ'єктивності та заінтересованості в результаті розгляду справи колегії суддів, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини.
Окрім того, що стосується відводу, заявленому ОСОБА_1 колишньому члену колегії судді Присяжнюк О.В., колегія суддів зазначає, що результати автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 року посвідчують ту обставину, що з 14.09.2020 суддя Присяжнюк О.В. не є членом колегії суддів по розгляду справи № 440/2242/19.
Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів по справі № 440/2242/19 у складі судді - доповідача: П'янової Я.В., суддів: Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В. відсутні, оскільки заявлений відвід є необґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі судді - доповідача: П'янової Я.В., суддів: Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В. по справі № 440/2242/19.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В.