09 вересня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/2313/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
за участі секретаря Якуш І.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
та представника позивача Кушнеренка Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 98 від 31.03.2020 про зміни в типовому штатному розписі Господарської групи Управління освіти;
визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 28 від 01.06.2020 про звільнення позивача у зв'язку зі скороченням штату відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України;
поновити позивача на посаді юриста господарської групи відповідача;
стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2020 по дату ухвалення рішення суду;
рішення в частині поновлення позивача на посаді юриста господарської групи відповідача та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у межах стягнення за один місяць, допустити до негайного виконання.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
18.08.2020 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі, в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не є посадовою особою органу місцевого самоврядування, присягу не приймала.
В судовому засіданні позивач та його представник заперечували проти закриття провадження у справі, оскільки служба в органах місцевого самоврядування відноситься до публічної служби. При цьому, спір щодо звільнення позивача зі служби в органах місцевого самоврядування є публічно-правовим спором та підсудний адміністративному суду відповідно до ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України. Також вказують, що позивач у своїй діяльності керувалася, зокрема, посадовою інструкцією, що підтверджує факт проходження останньою саме публічної служби.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, надіслав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності.
Вирішуючи питання про закриття провадження у справи, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У розумінні пункту 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 1-2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження та спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частина перша статті 4 КАС України).
З аналізу вказаних вище норм слідує, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов'язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.
Разом з цим, при наданні спору статусу публічно-правового з приводу прийняття громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, необхідно встановити наявність таких підстав: 1) чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.
Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Разом з цим, до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та інше.
Під час визначення предметної юрисдикції справи суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як слідує з матеріалів справи предметом оскарження у даній справі є накази Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області про зміни в типовому штатному розписі господарської групи Управління освіти, про звільнення ОСОБА_1 , у зв'язку зі скороченням штату, відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України.
Згідно запису в трудовій книжці, позивач з 14.08.2017 по 02.06.2020 працювала на посаді юриста господарської групи Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області.
Як встановлено судом та не заперечувалося позивачем в судовому засіданні ОСОБА_1 під час прийняття на посаду не проходила конкурс на заняття вакантної посади; не складала присягу посадової особи та як слідує з матеріалів справи останній не присвоювався ранг у межах відповідної категорії посад.
Згідно довідки відповідача від 21.08.2020 № 45 ОСОБА_1 , працюючи на посаді юриста господарської групи Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області, отримувала щомісячно заробітну плату, яка складалася з: посадового окладу по 9 розряду ЄТС 3636,00; надбавки за складність і напруженість, згідно наказу по Управлінню № 11 від 08.01.2020 в розмірі 50% посадового окладу; щомісячної премії в розмірі від 50% до 75% нарахованої заробітної плати за поточний місяць, залежно від об'єму та якості виконаної роботи (а.с.127).
Також, як слідує з типового штатного розпису позивач не має доплати за ранг (а.с.21-26).
Тобто, даний спір стосується трудових відносин та не стосується спору з приводу звільнення громадянина з публічної служби.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у даній справі відсутній спір з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення, а є виключно трудовим спором, у зв'язку з чим повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 815/6096/17, висновки якої в силу ч. 5 ст. 242 КАС України застосовуються судом до спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, провадження в адміністративній справі необхідно закрити, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку закрити.
На виконання вимог ч. 1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз'яснює ОСОБА_1 , що даний позов відноситься до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, передбачені статтями 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 14.09.2020.
Суддя О.М. Тихоненко