14 вересня 2020 року справа № 580/3138/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
12.08.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м.Київ, вул. Богомольця, 10; код ЄДРПОУ 00032684) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо неприйняття рішення за результатами розгляду документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням II групи інвалідності;
зобов'язання відповідача прийняти рішення за результатами розгляду документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням II групи інвалідності, відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;
Додатково просив стягнути із відповідача на його користь понесені витрати на правничу допомогу в сумі 800,00грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачу всупереч вимог закону відмовлено у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності за захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (далі - ОВС). Позивач стверджує, що висновок про призначення одноразової грошової допомоги від 10.03.2020 не розглянутий і відповідач в порушення вимог п.9 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок №850), не прийняв рішення про призначення такої допомоги чи відмову.
Ухвалою від 17.08.2020 суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також ухвалою суд встановив відповідачу строк, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали, для надання відзиву та пояснень на позовну заяву. Залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18001, м.Черкаси, вул.Смілянська, 57; код ЄДРПОУ 08592537). Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу позивач та третя особа отримали 20.08.2020, а відповідач - 25.08.2020.
Суд долучив усі направлені стронами докази до матеріалів справи.
07.09.2020 від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву (вх.№22991/20), в якому просить суд у задоволенні позову відмовити.Стверджує, що позивачу встановлено інвалідність 10.01.2006, повторно - 06.02.2020. Вказує, що ліквідаційна комісія виконала свої зобов'язання перед позивачем, надіславши документи для призначення одноразової грошової допомоги до відповідача уповноваженому державному органу.
10.09.2020 відповідач надіслав суду відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. вказував, що його дії щодо повернення матеріалів про призначення грошової допомоги позивачу на доопрацювання без прийняття рішення є законними.
Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надійшло, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суд встановив, що позивач є пенсіонером, згідно з посвідченням від 12.10.2010 серії НОМЕР_2 отримує пенсію за вислугу років.
06.02.2020 Черкаською обласною МСЕК №1 позивачу встановлена II група інвалідності безтерміново у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в ОВС, визначено 80% втрати працездатності (довідка від 06.02.2020 серії 12 ААБ №766255).
Позивач звернувся до УМВС України в Черкаській області заявою від 21.02.2020 про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності, пов'язаної із з проходженням служби в ОВС. До заяви додав копії: паспорта та РНОКПП, довідок МСЕК, довідки з НАСК «Оранта», індивідуальної програми реабілітації та свідоцтва про хворобу, довідку з банку.
10.03.2020 УМВС України в Черкаській області склало висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності на підставі п.3.2. Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
Вказаний висновок з доданими позивачем документами направлений Департаменту фінансово-облікової політики МВС України.
За наслідками їх розгляду відповідач листом від 23.06.2020 №20115/15-2020 повернув матеріали до УМВС України в Черкаській області, зазначивши про неможливість прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Вказано, що за результатами опрацювання матеріалів виявлено їх невідповідність вимогам абз.4 п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009, відповідно до якої медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких обов'язково входять представники закладів охорони здоров'я МВС. При проведенні такої експертизи позивачу до участі в засідання не запрошувався голова лікарсько-консультативної комісії ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України в Черкаській області», що унеможливило прийняти рішення за вказаними вище матеріалами згідно з Порядком.
Тому позивач звернувся зі вказаним вище позовом до суду.
Суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ч.6 ст.23 Закону України від 20.12.1990 №565-XII «Про міліцію» (далі - Закон №565-XII), що діяв на час отримання позивачем травми, що спричинила втрату працездатності, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності III групи,- в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
02 липня 2015 року прийнято Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII), згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
На виконання пункту 2 розділу II "Прикінцевих положень" Закону України від 13.02.2015 №208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №850, що набрав чинності з 31.10.2015.
Згідно з пунктом 1 Порядку №850 (є чинним станом на час вирішення спору) він визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Відповідно до п.2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 3 Порядку № 850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є встановлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності (200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи).
Пунктом 7 Порядку №850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу, витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 вказаного Порядку № 850).
Для вирішення спору суд врахував правову позицію Верховного Суду (далі - ВС) у подібній категорії справ щодо призначення одноразової грошової допомоги, викладену у постанові від 30.01.2018 у справі №822/1579/17, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України обов'язкова для врахування судами нижчих інстанцій.
Проаналізувавши викладені норми Порядку №850 ВС у вказаному рішенні зазначив.
Після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.
Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення - акти організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Отже, лист відповідача від 23.06.2020 №20115/15-2020 за наслідками розгляду документів позивача про призначення йому одноразової грошової допомоги за змістом та формою не може вважатись «рішенням про відмову» у розумінні вищевикладених норм.
Суд звернув увагу, що спірна бездіяльність відповідача пов'язана зі стверджуваним ним недоліком під час проведення медико-соціальної експертизи позивача 06.02.2020 (щодо відсутності запрошення на засідання Обласної МСЕК №1 голови лікарсько-консультативної комісії ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області").
Відповідно до п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № № 1317, залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:
1) загального профілю;
2) спеціалізованого профілю.
Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Проаналізувавши вказану норму, суд дійшов висновку, що зазначена в листі відповідача підстава не доводить недійсності поданого документа, зважаючи, що довідка до акту огляду МСЕК №766255 від 06.02.2020 підписана гловою МСЕК та скріплена печеткою установи. До часу визнання її нечинною (підробленою), висновки відповідача у спірних правовідносинах не є обгрунтованими.
Оскільки вказані вище норми не передбачають застосованої у заявлених спірних правовідносинах відповідачем підстави для повернення матеріалів про призначення вказаного виду допомоги без прийняття за результатом одного з рішень (призначення чи відмову), суд дійшов висновку, що діяв всупереч вимогам ст.23 Закону №565-XII та п.9 Порядку № 850.
Згідно з п.14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Наявності вказаних обставин суду не доведено.
Отже, доводи позивача про протиправність дій відповідача з направлення листа замість прийняття конкретного виду рішення є підтвердженими.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд відповідно до абз.2 ч.4 ст.245 КАС України зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень згідно з п.4 ч.1 ст.5 КАС України є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити згідно з законом.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд відповідно до абз.2 ч.4 ст.245 КАС України зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Отже, в заявлених спірних правовідносинах заявлені позовні вимоги не стосуються дискреційних повноважень відповідача.
Виконуючи завдання адміністративного суду, передбачене у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що позовна вимога зобов'язати відповідача прийняти рішення за результатами розгляду документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, є обгрунтованою. Водночас наявні підстави для повноти судового захисту порушеного права позивача вийти за межі заявлених позовних вимог і зобов'язати відповідача попередньо повторно розглянути матеріали позивача щодо призначення йому вказаного виду грошової допомоги.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд врахував.
Надання позивачу правничої правової допомоги позивачу під час підготовки до розгляду справи №580/3138/20 адвокатом Холодняком Віктором Миколайовичем підтверджується: квитанцією №25-20 від 10.08.2020 про сплату позивачем 800грн вказаному адвокату за консультацію; попереднім розрахунком; договором про надання правової допомоги від 03.08.2020; актом виконаних робіт до нього від 10.08.2020 (далі - Акт) щодо:
консультації правового характеру ОСОБА_1 з приводу не розгляду заяви про призначення і виплату одноразової грошової допомоги при отриманні інвалідності пов'язаної з проходженням служби в ОВС (кількість годин 0,5, вартість послуг 100грн.);
складення та друку позовної заяви для подачі до Черкаського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (кількість годин 2,0, вартість наданих послуг 700грн.).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позов у вказаній справі задоволено повністю та позивачем доведено понесених судових витрат вказаного виду, суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 800,00грн.у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
1.Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) щодо неприйняття рішення за результатами розгляду документів про призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням II групи інвалідності.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України України (код ЄДРПОУ 00032684) повторно розглянути матеріали для призначення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги та прийняти рішення за результатами відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 800,00грн (вісімсот гривень нуль копійок).
3. Копії рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 14.09.2020.