14 вересня 2020 року справа № 580/2285/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коврайської Другої сільської ради про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Коврайської Другої сільської ради (далі - відповідач), в якому просить
- визнати протиправною відмову відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га в адміністративних межах Коврайської Другої сільської ради, оформлену листом № 76 від 27.05.2020;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути з врахуванням висновків суду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га в адміністративних межах Коврайської Другої сільської ради.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 10.05.2020 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, однак відповідачем всупереч вимог законодавства прийнято, на думку позивача, незаконну відмову, що оформлена неналежним чином. Таку бездіяльність відповідача, позивач вважає протиправною, оскільки нею порушено його права та законні інтереси.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (письмове провадження).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач надав 20.07.2020 до суду відзив, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідач зазначив, що ним у межах чинного законодавства прийнято рішення від 19.05.2020 № 46-1/VII, яким у задоволенні клопотання позивача відповлено.
У період з 19.08.2020 по 11.09.2020 включно, суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О. перебував у відпустці, з огляду на що розгляд справи здійснюється у перший робочий день після відпустки - 14.09.2020.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що позивач 10.05.2020 звернувся до Коврайської Другої сільської ради з клопотанням, в якому просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адмінмежах Коврайської Другої сільської ради Золотоніського району Черкаської області, с. Коврай Другий (в межах села).
Отримавши вказане клопотання, відповідач рішенням сесії Коврайської Другої сільської ради від 19.05.2020 № 46-1/VII «Про розгляд клопотання громадянина ОСОБА_1 , учасника АТО, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність безоплатно орієнтовною площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Коврайської Другої сільської ради» відмовив у задоволенні клопотання.
Листом від 27.05.2020 № 76 відповідач повідомив, що клопотання позивача розглянуто на сесії сільської ради 19.05.2020 та зазначив, що вказана у клопотанні земельна ділянка, згідно з рішенням виконкому сільської ради від 09.03.1993 № 2 «Про виділення земельної ділянки для власного користування», використовується жителями села і вільних земельних ділянок комунальної власності, які можна надати у власність нема.
Вважаючи, що клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не розглянуто належним чином, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною 1 статті 22 Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.1991 (далі - ЗК України) передбачано, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Згідно з пунктом «а» частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Частиною 1 ст.123 ЗК України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частинами 7, 9, 10 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Проаналізувавши ч. 7 ст. 118 ЗК України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР суд висновує, що питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою тощо, відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні.
Суд встановив, що на черговій 46 сесії Коврайської Другої сільської ради Золотоніського району Черкаської області УІІ скликання, за наслідками розгляду клопотання позивача прийнято рішення від 19.05.2020 № 46-1/VII (засвідчена копія додана до матеріалів судової справи), яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адмінмежах Коврайської Другої сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
Отже, відповідачем за наслідками розгляду клопотання позивача у строк і порядку, визначених законодавством, прийнято рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд висновує, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат здійснюється у порядку визначеному статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Судовий збір належить відшкодувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Коврайської Другої сільської ради про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Судовий збір належить відшкодувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький